Справа № 815/3411/13-а
29 травня 2013 року о 11 год. 06 хв. м. Одеса
У залі судових засідань № 25
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
при секретарі судового засідання - Кочмар М.І.
за участю сторін:
представника позивача - Бутрик А.О. (по довіреності)
представника відповідач - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби до Приватного акціонерного товариства «Ті Ел Сі Сервіс» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна,-
До суду звернулась Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Ті Ел Сі Сервіс» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 597116,25 грн. за рахунок майна платника податків ПАТ «Ті Ел Сі Сервіс», що перебуває у податковій заставі.
Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених у позові, оскільки за відповідачем рахується заборгованість, яка станом на теперішній час не погашена.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання (аркуш справи 100), а тому справу розглянуто за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Приватне акціонерне товариство «Ті Ел Сі Сервіс» зареєстровано 06.07.2000 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС (аркуші справи 5-6, 16).
Згідно даних облікової картки за Приватним акціонерним товариством «Ті Ел Сі Сервіс» рахується заборгованість по податку на додану вартість та по податку на прибуток у розмірі 597116,25 грн. (аркуші справи 8-13).
Зазначена заборгованість виникла за самостійно визначеними зобов'язаннями по податку на додану вартість згідно поданих податкових декларацій №9072840095 від 30.11.2012 року, №9080696751 від 30.12.2012 року, №9085454491 від 21.01.2013 року, №9008389568 від 02.03.2013 року, №9014856019 від 20.03.2013 року, уточнюючого розрахунку №9064776072 від 30.10.2012 року (аркуші справи 20-36) та згідно податкових повідомлень-рішень №0013332301, №0013322301, №0013302301 від 01.02.2013 року, якими нараховано відповідачу суму грошових зобов'язань по податку на додану вартість та по податку на прибуток в результаті порушень вимог податкового законодавства, виявлених під час планової виїзної перевірки, про що складено акт №9/22-213/03563465/60 від 15.01.2013 року (аркуші справи 17-19, 43-93).
З урахуванням часткової сплати, наявної переплати та нарахованої пені, заборгованість ПП «Ті Ел Сі Сервіс» по податку на додану вартість складає у розмірі 280610,05 грн. та по податку на прибуток - у сумі 316506,2 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що враховуючи узгодженість заборгованості відповідача, є підстави для погашення наявної у відповідача заборгованості у розмірі 597116,25 грн. за рахунок його майна.
Суд вважає доводи податкового органу необґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно із п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Крім того, згідно із п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до п. 58.1 ст.58 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Згідно із п. 57.3 ст.57 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно із п.п 4.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI органи державної податкової служби мають право: застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Главою 9 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року регулюється порядок погашення податкового боргу платника податків.
Відповідно до п. 87.1 ст.87 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Згідно із п.87.2 ст.87 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України, які визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків з метою погашення податкового боргу, зокрема, стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.
Приписи п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року визначають, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Аналіз вищенаведених норм показав, що такий вид стягнення заборгованості, який відбуватиметься за рахунок майна платника податків, матиме місце в разі відсутності або недостатності коштів, що перебувають у власності платника податків.
З урахуванням вищевикладеного, а також враховуючи, що позивачем до суду не надано відомостей щодо відсутності у відповідача коштів на рахунках у банку, обслуговуючого такого платника податків, а погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, можливо тільки за умови недостатності або відсутності коштів, які перебувають у власності такого платника податків, суд приходить до висновку, що підстав для стягнення заборгованості з відповідача у розмірі 597116,25 грн. за рахунок його майна не має.
Таким чином, погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, може бути проведено лише за чітким дотриманням податковим органом послідовності виконання вимог п.п.95.1, п.95.2, п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, а саме: право на звернення до суду про надання дозволу на погашення всієї суми заборгованості може бути реалізовано податковим органом за наявності рішення суду про стягнення заборгованості за вказаною сумою податкового боргу, яке вже знаходилось на виконанні державної виконавчої служби або у податковому органі, однак за відсутності коштів на рахунках боржника було повернуто податковому органу без виконання.
Враховуючи викладене, оскільки вимог зазначених норм податковим органом дотримано не було, позовні вимоги податкового органу щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та таким, що задоволенню не підлягають.
Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби до Приватного акціонерного товариства «Ті Ел Сі Сервіс» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 597116,25 грн. за рахунок майна платника податків ПАТ «Ті Ел Сі Сервіс», що перебуває у податковій заставі - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови складено та підписано 03 червня 2013 року.
Суддя Л.І. Свида
.