19.02.2013
Справа № 482/105/13-ц
19 лютого 2013 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого - судді Демінської О.І., при секретарі - Пазюк І.О., за участю позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Нова Одеса Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання до здійснення державної реєстрації договору купівлі-продажу житлового будинку,-
У січні 2013 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про зобов'язання до здійснення державної реєстрації договору купівлі-продажу житлового будинку. На обґрунтування заявлених вимог вказав на те, що 30.07.2008 р. ним та відповідачем, було придбано за спільні кошти житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, у договорі купівлі-продажу про придбання якого покупцем вказана відповідач, яка на момент його укладення мала інше прізвище - ОСОБА_4 подальшому відповідач не здійснила реєстрацію права власності на придбаний житловий будинок у встановленому законом порядку. Посилаючись на те, що такі дії відповідача перешкоджають йому у вирішенні питання щодо поділу спільного майна подружжя, а згідно ч.3 ст. 182 ЦК України ухилення від державної реєстрації права власності на нерухомість може бути оскаржено в суді, просить зобов'язати відповідача здійснити державну реєстрацію договору купівлі-продажу житлового будинку, тобто права власності на придбану на її ім'я нерухомість.
У судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав, пославшись на обставини у ньому викладені.
Відповідач та її представник вимоги позову не визнали, заперечували проти їх задоволення. Також заперечили щодо факту придбання нерухомого майна за спільні кошти, пояснили, що позивач безпідставно утримує в себе оригінал договору купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що взагалі перешкоджає відповідачу здійснити дії з реєстрації права власності придбаного нею нерухомого майна.
Також представник відповідача вказував на безпідставність обґрунтування позовних вимог положеннями ч.3 ст. 182 ЦК України, які у даному випадку, на його думку, не регулюють правовідносини, що склалися між сторонами.
Вивчивши доводи позову, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази, надані сторонами, судом в межах заявлених позовних вимог, встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Відповідно дослідженому у судовому засіданні договору купівлі-продажу від 30.07.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області, та витягу з Держаного реєстру правочинів № 6304657 від 30.07.2008 р., ОСОБА_4, яка є відповідачем у справі, купила житловий будинок з усіма господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно рішенню реєстратора про відмову у реєстрації № 250 від 08.11.2012 р. ОСОБА_1 відмовлено у реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок) за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку із тим, що із заявою про державну реєстрацію прав звернулася особа, яка не може бути заявником відповідно до Положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Згідно поясненням сторін відповідач ОСОБА_2 після укладення договору купівлі-продажу від 30.07.2008 р., придбавши житловий будинок з усіма господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 його державну реєстрацію у передбаченому законом порядку не здійснила.
Сторонами договору купівлі-продажу житлового будинку з усіма господарськими будівлями та спорудами від 30.07.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області, є продавець ОСОБА_5 та ОСОБА_4, що змінила прізвище на ОСОБА_2 після реєстрації 28.04.2009 р. шлюбу із ОСОБА_1
Згідно вимогам ст.. 210 ЦК України у випадках, встановлених законом, правочин підлягає державній реєстрації і є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
За змістом ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, їх виникнення, обмеження, перехід, припинення підлягають державній реєстрації, яка є публічною та здійснюється відповідним органом, зобов'язаним до надання такої інформації в порядку, встановленому законом.
Ч. 3 цієї статті передбачено право на оскарження до суду відмову у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості. При цьому ця норма щодо можливості оскарження до суду відмови у державній реєстрації, ухилення від державної реєстрації згідно роз'ясненням, наданим у п.8 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 р., може застосовуватись лише щодо дій (бездіяльності) органів, які здійснюють таку реєстрацію, оскільки рішенням суду не може бути зобов'язано сторони до здійснення державної реєстрації правочину, що суперечило б загальним засадам цивільного законодавства - свободі договору, передбаченому п.3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Враховуючи викладене позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання до здійснення державної реєстрації договору купівлі-продажу житлового будинку - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 10 днів з дня його проголошення .
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлений 21 лютого 2013 року.
Суддя: