м. Чернівці «04»червня 2013р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Станковська Г. А.
суддів Рулякова В.І.
Колотило О.О.
при секретарі Гончарук А.Ю.
Учасники судового провадження:
прокурор Сілічева А.В.
представник служби у справах дітей Юрчук В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №716/172/13-к щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, який,
- обвинувачений у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.3 КК України.
На вирок суду І інстанції подано апеляційну скаргу законним представником неповнолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_4, яка вважає, що в діях обвинуваченого відсутній склад злочину передбачений ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.3 КК України.
Згідно, вироку Заставнівського районного суду Чернівецької області від 19 березня 2013 року ОСОБА_3, засуджений за:
- ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.3 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 1-го року позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1-го року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього
зобов'язання, передбачені ст. 76 КК України:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання,
Провадження №11-кп/794/35/13 Головуючий в І інстанції: Пухарєва О.В.
Категорія ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.3 КК України Суддя - доповідач: Станковська Г.А.
роботи, навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Вирішено долю речових доказів.
Законний представник неповнолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в своїй апеляції не погоджується з висновком суду, оскільки він, на її думку, не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає, що суд розглянув справу поверхнево і дав неправильну оцінку наявним доказам, в основу вироку поклав припущення, внаслідок чого ухвалив незаконний вирок.
Посилається на те, що слідством порушено вимоги ст. 226 КПК України, а саме, що допит неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 проводився без її участі та без дотримання часових обмежень.
Просить вирок суду і інстанції скасувати та постановити новий вирок, яким виправдати неповнолітнього ОСОБА_3 у зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть вироку та вимоги апеляційної скарги законного представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, міркування прокурора, яка просила вирок суду І інстанції залишити без змін, а апеляцію законного прелдставника без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та з'ясувавши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція законного представника ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
Судом І інстанції встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3, 24 жовтня 2012 року, приблизно о 03 годині 50 хвилин, переслідуючи корисливу мету особистого збагачення за рахунок чужого майна вступив в попередню злочинну змову з особою, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, скориставшись темною порою доби, зайшли на подвіря домогосподарства ОСОБА_5, яке розташоване в АДРЕСА_2, шляхом відчинення дверей проникли до житлового будинку вказаного домогосподарства, звідки намагалися скоїти крадіжку майна належного ОСОБА_5, а саме: системний блок від комп'ютера, вартістю 100 грн.; музичні колонки - 5 шт., вартістю 50 грн. одна; аудіоплеєр, вартістю 100 грн.; електропереноска - 2 шт., вартістю 30 грн.; противогаз, вартістю 20 грн.; чайник сувенірний, вартістю 30 грн.; зарядний пристрій до мобільного телефону, вартістю 20 грн., всього майна на загальну суму 500 грн.. Однак злочин до кінця не завершений не був, оскільки останні були викриті потерпілим ОСОБА_5.
Колегією суддів при перевірці вироку суду І інстанції встановлено, що суд правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про доведеність вини неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого злочину відповідає сукупності зібраних у справі і досліджених у судовому засіданні доказів.
Висновок місцевого суду про винуватість неповнолітнього ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.3 КК України, а саме, у вчиненні замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) поєднаного з проникненням в житло - постановлений з урахуванням аналізу усіх зібраних у справі доказів та у відповідності до вимог закону, яким дано остаточну юридичну оцінку, яка ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності.
Посилання громадського захисника, ОСОБА_4 в своїй апеляції на те, що слідством порушено вимоги ст. 226 КПК України, а саме, що допит неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 проводився без її участі та без дотримання часових обмежень, спростовуються наданими матеріалами кримінального провадження.
Так, дійсно, відповідно до ч.2 ст. 226 КПК України, допит малолітньої або неповнолітньої особи не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а загалом - понад дві години на день.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження №12012270090000020, а саме: з пояснення ОСОБА_3 від 24 жовтня 2012 року (а.с. 14); протоколу допиту малолітнього (неповнолітнього) ОСОБА_3 в якості свідка (а.с. 29-31); повідомлення про підозру ОСОБА_3 (а.с. 48-49); протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_3 (а.с. 50-51); заяви захисника ОСОБА_6 про відмову ОСОБА_3 від проведення відтворення обстановки та обставин події, оскільки вина останнього доведена і він цього не заперечує (а.с. 52); протоколу ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (а.с.71) - зазначені слідчі дії проводилися в присутності законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_6, які не мали жодних заяв та зауважень, щодо порушення порядку та часу проведення процесуальних дій, про що зазначено в даних документах та підтверджено їх підписами.
А тому, твердження апелянта про те, що допит неповнолітнього ОСОБА_3 проводився у відсутності законного представника, тобто її, та із порушенням часових обмежень спростовуються наведеним вище.
Що стосується міри покарання, яка обрана неповнолітньому ОСОБА_3, то вона обрана обвинуваченому згідно загальних принципів призначення покарання, у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України, крім того з урахуванням вимог ст. 103 КК України, тобто тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, з посиланням на умови його життя та інше.
У відповідності до вимог ст. 12 КК України, злочин скоєний ОСОБА_3 за ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.3 КК України відноситься до категорії - тяжких злочинів.
Як вбачається з вироку, судом при призначенні покарання неповнолітньому ОСОБА_3 враховано пом'якшуючі та обтяжуючі обставини. Зокрема, до пом'якшуючих обставин судом враховано те, що: ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, повністю визнав свою вину та щиросердечно розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, його неповнолітній вік, характеризується за місцем проживання та навчання з позитивної сторони, в потерпілого немає претензій до нього ні матеріального, ні морального характеру. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_3 судом не встановлено.
А тому, враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що суд належним чином мотивував та прийшов до вірного висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без реального відбування покарання і обрав м'якшу міру покарання, яка необхідна для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Обставини справи судом з'ясовано повно і об'єктивно. Будь-яких порушень норм кримінального процесуального законодавства, які б вплинули на законність та обґрунтованість судового рішення по даній справі допущено не було.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку та постановлення виправдувального вироку щодо неповнолітнього ОСОБА_3, як про це апелює законний представник.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 418, 419, 426 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -
Апеляційну скаргу законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Вирок Заставнівського районного суду Чернівецької області від 19 березня 2013 року щодо неповнолітнього ОСОБА_3, засудженого за ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.3 КК України - без змін.
Касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який утримується під вартою, - в той самий строк з дня вручення копії судового рішення.
Суддя-доповідач Г.А. Станковська
Судді О.О. Колотило
В.І. Руляков