м. Чернівці «04» червня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Підгорна С. П.
суддів Семенюка К.МП., Попова Г.Г.
при секретарі Сабадаші Ю.С.
за участю прокурора Хоміцької Т.Б.
та адвоката ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора прокуратури Новоселицького району Чернівецької області на вирок Новоселицького районного суду Чернівецької області від 07 березня 2013 року, -
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, з середньою освітою, неодружений, судимий Новоселицьким районним судом Чернівецької області 06 травня 2011 року за ст.155 ч.1 КК України на два роки позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік, -
визнаний невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, і по суду виправданий на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України 1960 року за відсутністю в його діях складу злочину.
Згідно вироку органом досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачувався у тому, що він 02 липня 2011 року приблизно о 01 годині 30 хвилин, керуючи технічно справним легковим автомобілем марки «Форд Ескорт» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 по вулиці Центральній села Чорнівка Новоселицького району Чернівецької області в напрямку села Добринівці Заставнівського району Чернівецької області, поблизу господарства ОСОБА_4 під час наближення та подальшого роз'їзду з зустрічним невстановленим слідством транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, не виконав вимоги п.п. 10.1, 12.3, 19.3 Правил дорожнього руху України, у результаті чог виїхав за межу проїжджої
Справа № 1/794/216/13 Головуючий у І інстанції: Вівчар Г.А.
Категорія: ст.286 ч.2 КК України Доповідач: Підгорна С.П.
частини дороги, допустив зіткнення з бетонною опорою моста, від чого пасажир його автомобіля потерпіла ОСОБА_5 отримала тяжкі тілесні ушкодження за однакою «небезпека для життя».
Висновок суду про відсутність у діях ОСОБА_3 складу злочину зроблений на підставі показань у судовому засіданні ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_5 та свідків про те, що у дорожній обстановці, яка склалася 02 липня 2011 року на вулиці Центральній села Чорнівка мала місце невідповідна поведінка пасажира потерпілої ОСОБА_5, яка в порушення п.5.3 Правил дорожнього руху, побачивши зустрічний автомобіль, перелякалась, сіпнула водія ОСОБА_3 за праву руку, тобто під час руху відвернула увагу водія від керування транспортним засобом та заважала йому в цьому.
В апеляції прокурора та змінах до неї прокурор просить вирок районного суду про виправдання ОСОБА_3 скасувати та матеріали справи повернути в суд першої інстанції на новий судовий розгляд. Апелянт посилається на неповному та однобічність судового слідства, невідповідність висновку суду фактичним обставинам справи, зокрема, на те, що суд відмовив прокурору у клопотанні про виклик та допит свідків, які під час лікування потерпілої перебували з нею в одній палаті лікарні, що суд взяв до уваги показання потерпілої та підсудного в судовому засіданні без призначення судової автотехнічної експертизи в порушення ст.312 КПК України 1960 року.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляції, ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які заперечували доводи апеляції, провівши часткове судове слідство та допитавши ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 327 КПК України 1960 року виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину. Висновок про відсутність у діянні підсудного складу злочину судом може бути зроблений у випадках: коли встановлено, що діяння, яке ставилось у вину підсудному, ним вчинено, але кримінальним законом воно не визнається злочинним (через малозначність не являє суспільної небезпеки), відсутні інші умови, за яких діяння визнається злочинним (повторність, притягнення до адмін.. відповідальності), діяння вчинено у стані необхідної оборони чи крайньої необхідності, мала місце добровільна відмова від вчинення злочину, а фактично вчинене не містить складу іншого злочину, підсудний не є суб'єктом злочину або не досяг віку, з якого він може нести кримінальну відповідальність (п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року зі змінами «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму ВС України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку»).
У мотивувальній частині виправдувального вироку повинно бути зазначено формулювання пред'явленого обвинувачення, результати дослідження, аналізу і оцінки доказів, зібраних досудовим слідством та доказів, поданих у судовому засіданні, а також мають бути мотивовані висновки суду про відсутність у діях підсудного складу інкримінованого злочину.
Зі змісту вироку районного суду про виправдання ОСОБА_3 вбачається, що судом в судовому засіданні досліджені всі надані досудовим слідством докази на підтвердження обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, однак у вироку відсутній їх аналіз та відповідна оцінка. Натомість суд без будь-якої мотивації прийняв до уваги змінені показання підсудного, потерпілої та свідка, і поклав їх в основу прийнятого ним рішення.
Крім того, в судовому засіданні були досліджені три висновки автотехнічних експертиз: від 25 серпня 2011 року (том 1 а. с. 121-124), від 31 жовтня 2011 року (том 1 а.с.130-132), від 16 січня 2012 року (том 1 а.с.138-143), зі змісту яких видно, що дії ОСОБА_3 у дорожній ситуації, яка досліджувалась, не відповідали вимогам п.п.10.1, 19.3 Правил дорожнього руху України. Суд у вироку послався на такі докази, як висновки автотехнічних експертиз, однак не дав їм ніякої оцінки. Встановлений судом факт порушення під час дорожньо-транспортної пригоди потерпілою ОСОБА_5 вимог п.5.3.1 Правил дорожнього руху України також не був оцінений судом на предмет співвідношення з наданими досудовим слідством доказами про недотримання водієм ОСОБА_3 п. п. 10.1, 19.3 ПДР України (пріоритетність, взаємовиключення тощо), що можливо було зробити шляхом допиту в суді експерта або з призначення та проведення додаткової експертизи.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що вирок суду відносно ОСОБА_3 не відповідає вимогам ст.ст.323, 324 КПК України 1960 року, оскільки у вироку відсутня належна мотивація та обґрунтування прийнятого рішення, а тому підлягає скасуванню з направлення на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді справи про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, суду необхідно після дослідження всіх доказів у справі дати їм відповідну оцінку на предмет достатності для підтвердження обвинувачення або ж його спростування. При цьому суду першої інстанції слід врахувати обставини, на які посилався прокурор в апеляційній скарзі (про необхідність допиту додаткових свідків та призначення і проведення експертизи тощо).
Оскільки при скасуванні виправдувального вироку щодо ОСОБА_3 апеляційний суд виходив з того, що районний суд не проаналізував та не дав оцінки факту зміни показань потерпілою в судовому засіданні та підстав для покладення їх в основу вироку, судова колегія вважає, що винесена судом першої інстанції окрема постанова на ім'я прокурора області про можливу наявність у діях потерпілої складу злочинів, передбачених ст.ст. 383, 384 КК України, також підлягає скасуванню як неналежно мотивована.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 369, 374 КПК України 1960 року, колегія суддів судової палати у кримінальних справах, -
Апеляцію прокурора прокуратури Новоселицького району Чернівецької області Чумака В.В. задовольнити.
Скасувати вирок Новоселицького районного суду Чернівецької області від 07 березня 2013 року відносно ОСОБА_3 з направленням кримінальної справи на новий судовий розгляд в той же суд іншим складом суду, а також скасувати окрему ухвалу Новоселицького районного суду Чернівецької області від 07 березня 2013 року.
Головуючий С.П.Підгорна
К.М.Семенюк
Г.Г.Попов