Справа № 2-794/12
21.05.2013 року Першотравневий районний суд м.Чернівців
в складі:
головуючого судді Войтун О. Б.
при секретарі Чаглей Н.А.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці справу за позовом ОСОБА_3 до ДП «Мідас» ТОВ «Компанія «Приват-Плюс», ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» про визнання правочину недійсним, захист прав споживачів та стягнення нанесеної моральної шкоди, -
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача ДП «Мідас»Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» про визнання правочину недійсним, захист прав споживачів та стягнення нанесеної моральної шкоди, в якому посилається на те, що в серпні 2011 року вона прийняла рішення щодо отримання кредиту на здійснення будівництва житлового будинку для своєї багатодітної сім'ї. Оскільки умови банківського кредитування є для неї занадто жорсткими вона вирішила звернутися до альтернативного шляху отримання кредиту.
Почувши рекламу відповідача, які надають кредити громадянам на досить хороших умовах, ОСОБА_3 звернулася до офісу цієї організації за адресою м. Чернівці, вулиця Руська, 1-А офіс № 104. Представник відповідача ОСОБА_4 пояснила схему надання кредитів, яка видалася їй привабливою. Особливо привабливим була обіцянка представника відповідача про те, що за умови внесення двох-трьох внесків з метою перевірки її платоспроможності, вона зможе отримати всю суму протягом найближчих двох місяців.
Особливою умовою для укладення договору із відповідачем було здійснення оплати комісійної плати в сумі 9 600 ( дев'ять тисяч шістсот ) гривень . Тому 31 серпня 2011 року на вимогу представника відповідача, позивачка здійснила оплату вищезазначеної грошової суми за наданими реквізитами. Лише після оплати комісійної плати їй було надано текст договору із додатками.
Як вказує позивачка, не маючи юридичної освіти вона звернулася за роз'ясненням змісту умов договору та додатків до представника відповідача. В правильності таких дій її переконав пункт 15.2 договору № 009575 від 31.08.2011 року, в якому зазначено що вона отримала коректно викладені пояснення представника Адміністратора, уважно прочитала та зрозуміла договір та всі додатки до нього. На її думку такий пункт покликаний встановити відповідальність представника ДП «Мідас»Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» за правильність та правдивість наданих нею роз'яснень. Уважно вислухавши пояснення представника відповідача позивачка підписала запропоновані документи.
Позивачка зазначає, що її розуміння тексту договору, і, відповідно, згода на його укладання ґрунтувалися на поясненнях представника відповідача ДП «Мідас» ТОВ Компанія «Приват-Плюс».
31 серпня 2011 року вона уклала договір №009575, додаток №1 та додаток №2 із відповідачем в офісі відповідача в м. Чернівці по вулиці Руській 1 А/104.
З боку відповідача договір із додатками був підписаний представником ОСОБА_4 яка, як було зазначено в договорі, діяла на підставі доручення № 1 від 23 травня 2011 року. Самого доручення вона не бачила, тому не може впевнено стверджувати, що воно існувало і надавало повноваження вищезазначеній особі на здійснення правочинів такого роду. Вона була впевнена в правильності наданих їй представником відповідача ДП «Мідас» ТОВ Компанія «Приват-Плюс» роз'яснень, тому поспішала із виконанням своєї частини зобов'язань. На виконання умов відповідача, з надією на отримання кредиту ОСОБА_3 було оплачено: 31.08.2011 року - 9 600 ( дев'ять тисяч шістсот ) гривень, копія квитанції №K4/V/27., всупереч обіцянкам, виплату повної суми кредиту їй здійснено не було.
Намагаючись з'ясувати правильність отриманої інформації і не маючи змогу за умовами договору припинити виплати, вона продовжувала виплати у звичайному режимі:
- 22.09.2011 року - 444, 45 ( чотириста сорок чотири гривні сорок п'ять копійок ) копія квитанції №К12/М/22;
- 23.11.2011 року - 444, 45 ( чотириста сорок чотири гривні сорок п'ять копійок ) копія квитанції №K12/N/11;
- 23.11.2011 року - 444, 45 ( чотириста сорок чотири гривні сорок п'ять копійок ) копія квитанції №К12/N/10;
- 23.12.2011 року - 888,90 (вісімсот вісімдесят вісім гривень дев'яносто копійок) - копія квитанції № К12/ N/25:
- 23.12.2011 року - 444, 45 ( чотириста сорок чотири гривні сорок п'ять копійок ) копія квитанції №K12/N/24;
- 16.01.2012 року - 444, 45 ( чотириста сорок чотири гривні сорок п'ять копійок ) копія квитанції №K12/G/4.
Таким чином, вона фактично виплатила відповідачу 12 711,15 (дванадцять тисяч сімсот одинадцять гривень п'ятнадцять копійок), а отримання обіцяної грошової суми для здійснення будівництва житлового будинку для своєї сім'ї не відбулося. Твердження представника відповідача щодо умов та термінів надання їй кредиту, на підставі яких нею було прийнято рішення про укладення договору, виявилися неправдивими. Тобто оспорюваний договір № 009575 із додатками від 31.08.2011 року був укладений в без наявності у відповідача відповідної ліцензії.
Позивачка зазначає, що оспорюваний договір № 009575 із додатками від 31.08.2011 року був укладений із порушенням вимог ч. 2 ст. 203 ЦК України.
Позивачка зазначає, що жодних актів прийому передачі робіт і послуг з відповідачем укладено не було.
Вважає, що умови договору суперечать вимогам ст. 905 ЦК України., оскільки в договорі немає строку.
Позивачка зазначає, що залучаючи громадян до укладення договорів щодо отримання кредиту на привабливих умовах, відповідач, не маючи права на надання фінансових послуг, фактично вводить споживачів в оману відносно свого статусу і характеру правовідносин. Вважає, що внаслідок введення її в оману представниками відповідача відносно характеру та умов правовідносин, а також статусу відповідача, їй було завдано моральної шкоди, яка підлягає оплаті. отримання цього кредиту було для неї дуже значимим, адже йшлося про житло для її сім'ї. ЇЇ сім'я являється багатодітною сім'єю та потребує у більше житло, оскільки, за кошти, які вона планувала отримати від відповідача, мали б бути націлені на будівництво житлового будинку для її дітей. Дії відповідача зумовили її моральні страждання у вигляді постійних переживань, пов'язаних із неможливістю дізнатися правдиву інформацію, щодо виплати кредиту. Нанесену їй моральну шкоду оцінює в 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Позивачка, у зв'язку з вищевикладеним просить суд визнати недійсним: договір № 009575 від 31.08.2011 року, додаток №1 до договору № 009575 від 31.08.2011 року, додаток №2 до договору № 009575 від 31.08.2011 року.
Стягнути з відповідача ДП «Мідас» ТОВ Компанія «Приват-Плюс» на свою користь грошову суму сплачених нею внесків в розмірі 9600 грн..
Стягнути з відповідача ТОВ Компанія «Приват-Плюс» на свою користь грошову суму сплачених нею внесків в розмірі 3111,15 грн.
Стягнути з відповідачів на свою користь нанесену моральну шкоду в грошовому розмірі 5000 ( п'ять тисяч) гривень та стягнути з відповідачів понесені судові витрати, включаючи витрати на правову допомогу.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та надав пояснення аналогічні позовній заяві, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача ДП «Мідас» ТОВ Компанія «Приват-Плюс» в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову посилаючись на те, що предметом оспорюваного договору було надання консультативних послуг, оформлення документів. Договірна вартість послуг, що надавались становила 9600 грн.. Відповідно ДП «Мідас» ТОВ Компанія «Приват-Плюс» умови договору виконав в повному обсязі і отримав вказану у договорі винагороду.
Просив суд у позові відмовити.
Представник відповідача ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» в судове засідання не з'явився, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. Внаслідок чого суд вважає, що можливо розглянути справу в його відсутності, оскільки у справі наявні достатні матеріали про права та взаємовідносини сторін.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 31 серпня 2011 року між сторонами укладено договір за №009575. Предметом договору № 009575 із додатками від 31.08.2011 року є надання відповідачем консультаційних послуг щодо можливості придбання товарів широкого асортименту на умовах Договору, Додатку № 1 та Додатку №2 до договору. Відповідно до п.п.3.1.2; 7 оскаржуваного договору, для клієнта відповідача є обов'язковим оплата щомісячного платежу, відсотків, щомісячних адміністративних платежів, щомісячних чистих платежів, що підлягає сплаті під час підписання Договору та відноситься до комісійної плати і, відповідно до додатку №1 та Договору становить 9 600 (дев'ять тисяч шістсот ) гривень /а.с.10-15/.
Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлений порядок плати за договором про надання послуг. Законодавчо зазначено, що плата з замовника стягується «якщо договором передбачено надання послуг за плату». Плата за послуги фірми передбачена в додатку №2 під назвою «адміністративні витрати» і становить 0,00 грн. ( нуль ) гривень в місяць, що підтверджується нулями в графі „щомісячні адміністративні витрати" додатку №2/а.с.14/.
Текст наведеної статті Цивільного кодексу засвідчує відсутність обов'язку замовника щодо здійснення ним додаткових грошових внесків. Таких, як, наприклад, грошових внесків в статусі комісійної плати, щомісячних грошових внесків в статусі частини вартості товару щомісячної плати або загального платежу, сплата яких є обов'язком контрагентів відповідача за умовами договору № 009575 із додатками від 31.08.2011 року.
Як установлено судом станом на момент подання позовної заяви позивачкою була виплачена грошова сума в розмірі 9600 грн. ДП «Мідас» ТОВ Компанія «Приват-Плюс» що підтверджується копією квитанції /а.с.17/.
Крім того позивачкою була виплачена грошова сума в розмірі 3111,15 грн. ТОВ Компанія «Приват-Плюс» що підтверджується копією квитанції /а.с.16,17/
В суді відсутні відомості, що укладався акт прийому - передачі виконаних робіт із відповідачем.
Як установлено судом предметом договору № 009575 предметом якого є надання послуг, спрямованих на придбання товару на умовах Програми діяльності Приват - Плюс, яка є додатком №1 до цього договору.
Клієнт Програми (партнер) згідно додатку №2 до договору сплачує товариству (адміністратору) щомісячний чистий внесок в сумі 444,45 гривень та щомісячні адміністративні витрати в розмірі 5% від вартості товару. Цим товаром, як зазначено в додатку, є "будівельні матеріали" вартістю 80000,00 грн.
Згідно п.2.2 Програми послуги, які є предметом договору, надаються шляхом формування товариств партнерів.
Виконання послуг з адміністрування системи полягає в тому, що клієнт сплачує передбачені контрактом кошти, а ТОВ "Компанія "Приват -Плюс" проводить для товариства партнерів в кінці кожного непарного місяця асигнаційний акт №1 та в кінці кожного парного місяця - асигнаційний акт № 2. Право на отримання товару по результатах асигнаційного акту №1 надається тим партнерам, які мають найбільшу кількість заявлених платежів.
А право на отримання товару за асигнаційним актом №2 - тим партнерам, які матимуть найбільшу сумарну кількість проплачених платежів.
Право на отримання товару за результатами асигнаційного акту є підставою для придбання його за рахунок фонду товариства, утвореного із суми щомісячних чистих платежів.
Як установлено судом, договір не містить строків та (або) термінів отримання клієнтом товару, не передбачає будь-якої відповідальності ТОВ "Компанія "Приват -Плюс" за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання клієнтом товару, навіть у разі повної оплати його вартості.
Натомість п.11.3 Програми передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання партнером платіжної вимоги, надісланої адміністратором, партнер сплачує штраф в розмірі 20% від суми несплачених щомісячних платежів.
Як установлено судом, предметом договору №009575 від 31 серпня 2011 року, укладеного ОСОБА_3 та із ДП "Мідас" ТОВ "Компанія "Приват -Плюс", є надання консультаційних послуг щодо можливості придбання товарів широкого асортименту на умовах договору, додатків до нього №1 і №2, оформлення документів та підписання договору №009575 від 31 серпня 2011 року та додатків до нього.
Суд прийшов до висновку, що обидва договори не містять чітко визначеного предмету договору та строку дії договору. В договорі із ТОВ "Компанія "Приват -Плюс" не вказаний строк отримання товару позивачем, найменування товару та найменування продавця цього товару.
Крім того суд прийшов до переконливого висновку, що умови спірних договорів є несправедливими та непрозорими, унаслідок чого утворюється істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків на шкоду споживачеві, і що відповідачі здійснюють нечесну підприємницьку практику, оскільки фонди групи з придбання транспортних засобів формуються виключно за рахунок внесків інших клієнтів системи, без залучення коштів товариства, а розподіл коштів фонду групи між клієнтами являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми.
Як видно з матеріалів справи, позивач сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару. Без залучення власних коштів ТОВ "Компанія "Приват -Плюс" формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності Програми Приват - Плюс. Вказане є порушенням прав позивача, вводить його в оману. Дії ТОВ "Компанія "Приват-Плюс" є недобросовісними, містять ознаки пірамідальної схеми.
Надані позивачу послуги за договором № 009575 від 31 серпня 2011 року, укладеним ОСОБА_3 з ДП "Мідас" ТОВ "Компанія "Приват -Плюс", мали нечіткий і двозначний характер - елементи нечесної підприємницької діяльності, що вплинуло на свідомий вибір позивача, призвело до укладення ним нікчемного договору.
Суд вважає, що позовна вимога про визнання недійсним договору № 009575 від 31.08.2011 року, додатку №1 до договору № 009575 від 31.08.2011 року, додатку №2 до договору № 009575 від 31.08.2011 року не підлягає до задоволення, при цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Статтею 18 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору, які встановлюють жорсткий обов'язок споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання продавцю права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору, визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.
За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.
Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Враховуючи те, що суд прийшов до висновку, що договори, укладені позивачем із ТОВ "Компанія "Приват - Плюс" та із ДП "МІДАС ТОВ "Компанія "Приват - Плюс" " є нікчемними, внаслідок того, що їх недійсність передбачена законом, суд вважає, що немає правових підстав для задоволення вимоги позивача, про визнання недійсним договору № 009575 від 31.08.2011 року, додатку №1 до договору № 009575 від 31.08.2011 року, додатку №2 до договору № 009575 від 31.08.2011 року.
Оскільки за змістом ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а кожна із сторін такого правочину зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину суд ж вважає, що позовні вимоги про стягнення з Дочірнього Підприємства «Мідас» ТОВ Компанія «Приват-Плюс» на користь ОСОБА_3 грошової суми в розмірі 9 600 гривень та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» на користь позивачки грошової суми в розмірі 3 111, 15 грн. підлягає до задоволення.
Щодо позовної вимоги позивачки про стягнення з ДП «Мідас»Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» моральної шкоди в сумі 5000грн., суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
У п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 13.03.1995р. з подальшими змінами роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації (останнє залежить від характеру діяльності потерпілого, посади, часу й зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, наміру, з якими діяв заподіювач шкоди тощо).
Суд встановлено, що введення позивачки в оману відповідачами, внаслідок чого позивачка не могла отримати і не отримала кредит на житло для своєї сім'ї при цьому сплативши відповідачам значну суму коштів, позивачка перебувала у постійних переживаннях, пов'язаних з неможливістю дізнатись правдиву інформацію пов'язану з отриманням кредиту. Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позивачу було спричинено моральну /немайнову/ шкоду, яку враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд оцінює у сумі 1000 грн. і цю суму моральної шкоди належить стягнути з відповідачів.
Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, так як позивач документально підтвердив понесені ним судові витрати, тому підлягають стягненню з відповідачів в солідарному порядку, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 214грн. 60коп.
Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 23, 203, 215, 216, 227, 638, 641, 642, 1046-1053, 1054-1057, 1166 ЦК України, ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ЗУ «Про захист прав споживачів», ст.ст. 60, 197, 208-209, 212-215.224-226,228, 294-295 ЦПК України, суд. -
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ДП «Мідас» ТОВ «Компанія «Приват-Плюс», ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» про визнання правочину недійсним, захист прав споживачів та стягнення нанесеної моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього Підприємства «Мідас» ТОВ Компанія «Приват-Плюс» на користь ОСОБА_3 грошову суму в розмірі 9 600 (дев'ять тисяч шістсот) гривень .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» на користь позивача ОСОБА_3 грошову суму в розмірі 3 111, 15 (три тисячі сто одинадцять гривень п'ятнадцять копійок)
Стягнути з ДП «Мідас» ТОВ Компанія «Приват-Птюс» та ТОВ «Компанія «Приват-Плюс на користь ОСОБА_3 нанесену моральну шкоду в грошовому розмірі 1000 (одна тисяча) гривень та витрати пов'язанні із сплатою судового збору в сумі 214,60грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. А уразі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці Войтун О. Б.