Справа №2209/2540/12
Провадження № 22-ц/792/1134/13
27 травня 2013 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Баса О.Г.,
суддів: Матковської Л.О., Карпусь С.А.,
при секретарі: Щербань А.В.,
за участю: представників сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 08 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача - ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за аліментами, витрат на навчання та проживання дитини.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
В листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом і просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість по несплаченим аліментам за період з 2004 по 2008 рік, яку просила визначити судом, виходячи із розміру заробітку (доходу) відповідача, отриманого за період заборгованості, 1/2 частину витрат на навчання доньки на денній формі у Київському національному економічному університеті ім. В.Гетьмана та Київському міжнародному університеті з 2006 року по 2011 рік, що становить 27739 грн., 1/2 частину витрат на додаткове вивчення англійської мови на Мальті, що становить 6477 грн., 1/2 частину понесених витрат на стоматологічні послуги по постановці брекет-системи для доньки в сумі 2400 грн. та вартість проживання в м. Києві в сумі 22000 грн. Позов обґрунтовувала тим, що з 1985 по 2003 роки перебувала у шлюбі з відповідачем, мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу дитина залишалась
Головуючий у першій інстанції: Чорна Л.М. Провадження № 22-ц/792/1134/13
Доповідач: Матковська Л.О. Категорія: 46,48
проживати з позивачкою і перебувала на її утриманні, відповідно до рішення суду з ОСОБА_1 ухвалено стягувати аліменти в розмірі 1/4 частини доходу, проте останній їх не сплачував, в зв'язку з чим утворилась заборгованість. Позивачка також вказувала, що після закінчення школи до 2010 року дочка навчалась у вищих навчальних закладах, здобула вищу освіту, на що ОСОБА_2 витратила кошти в сумі 55478 грн., половина яких підлягає стягненню з відповідача, як батька дитини. Позивачка також здійснила додаткові витрати на оплату проживання доньки в м. Києві під час навчання на суму 44 000 грн., на оплату додаткового вивчення англійської мови на Мальті, на оплату стоматологічних послуг на суму 4800 грн., половину яких відповідно ст. 185 СК України повинен відшкодувати відповідач.
Рішенням Красилівського районного суду від 08 квітня 2013 року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_2 строки позовної давності для звернення до суду. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 4050 грн. заборгованості по несплаченим аліментам на утримання доньки ОСОБА_5 за період з 25.03.2004 р. до її повноліття, 27720 грн. за навчання доньки за період з 2004 року по 2011 рік, 700 грн. за проживання в гуртожитку на період навчання. Вирішено питання про судові витрати.
Ухвалою Красилівського районного суду від 15 травня 2013 року виправлено арифметичну помилку в даному рішенні щодо суми витрат на навчання доньки і постановлено стягнути на користь позиваки 42901 грн. за навчання.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Вказує, що його сумарний дохід в період, за який він повинен був сплачувати аліменти, становив 12623,06 грн., а не 16200 грн., як визначив суд першої інстанції, відповідно, 1/4 частина від вказаного доходу становить 3156 грн. Крім того, жодних вимог про сплату аліментів ні від державної служби, ні від позивача з 2004 року він не отримував, що не було враховано судом. Стверджує, що позивачкою пропущено строк позовної давності щодо стягнення витрат на навчання та проживання в гуртожитку, про що заявлялось представником відповідача в суді першої інстанції, поважних причин пропуску строку наведено не було, а твердження суду про намагання сторін врегулювати спірні питання щодо сплати аліментів, яке мало місце до подачі позову, не відповідає дійсності. Зазначає, що рішенням стягнуто витрати на навчання доньки по 2011 рік, хоча вона досягла 23 років 22.02.2010 року.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з наступних мотивів.
Відповідно до ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом встановлено, що сторони з 1985 по 2003 р. перебували в зареєстрованому шлюбі, мають дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
З наявної в справі копії рішення від 05.04.2004 року вбачається, що з відповідача були стягнуті аліменти на утримання дочки в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно і проводилося примусове виконання.
ОСОБА_2, звертаючись з позовом до суду, просила стягнути заборгованість по аліментах та додаткові витрати на навчання дитини.
Стягуючи кошти з відповідача, суд провів розрахунки, які не підтверджуються належними та допустимими доказами, тому рішення суду підлягає скасуванню.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, передбачений главою 16 СК України. В зазначеній главі відсутня норма про обов'язок батьків нести додаткові витрати на повнолітню дитину.
Правила та порядок участі батьків у додаткових витратах на дитину встановлені у ст. 185 СК України, яка міститься у главі 15 СК, та поширюються на правовідносини щодо обов'язків батьків по утриманню лише неповнолітніх дітей, а тому правила даної статті не можуть бути застосовані до правовідносин, які виникли між повнолітньою дочкою та відповідачем.
Разом з тим, у главі 16 СК України міститься ст. 199, якою передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Тобто, на повнолітню дитину, яка навчається, можуть бути стягнуті аліменти.
Згідно з нормами статті 191 СК України, яка відповідно до ст. 201 СК поширюється на правовідносини між повнолітньою дитиною та її батьками, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки (ч. 2 ст. 191 СК України).
За ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доказів того, що вона зверталася до відповідача за одержанням аліментів на дочку, яка навчається, позивачка не надала, а тому вказана нею в позовній заяві сума не може бути стягнута як аліменти за минулий час.
Виходячи з наведеного, у суду не було підстав стягувати з ОСОБА_1 42901 грн., сплачених за навчання повнолітньої доньки, та 700 грн., сплачених за проживання у гуртожитку під час навчання.
Що стосується заборгованості за аліментами, стягнутими з ОСОБА_1 за рішенням Красилівського районного суду від 05 квітня 2004 року, то визначаючи її розмір, суд припустився арифметичної помилки.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 визнав заборгованість в сумі 3156 грн., повідомивши, що він не знав про наявність виконавчого листа про стягнення аліментів.
Згідно з положеннями ч. 1,4 ст. 174 ЦПК України відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд приймає визнання відповідачем позову в частині стягнення заборгованості за аліментами в сумі 3156 грн. і вважає за необхідне в цій частині позов задоволити.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 08 квітня 2013 року скасувати.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача - ОСОБА_3, задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3156 грн. заборгованості по аліментах.
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Л.О.Матковська