Провадження № 33/792/61/13 Головуючий в 1-й інстанції
Справа № 686/4124/13-п Піндрак О.О.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Цугель І. М.
23 квітня 2013 року м. Хмельницький
Суддя Апеляційного суду Хмельницької області Цугель І.М., при секретарі Мазур О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 01 березня 2013 року,-
Цією постановою
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя
АДРЕСА_1, працюючого водієм ПП «Галатея»,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 3000 грн.
За постановою суду ОСОБА_2 01 лютого 2013 року о 8 год. 40 хв. на 192 км автодороги Житомир - Чернівці керував автомобілем «Мерседес», держномер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук), а після зупинення транспортного засобу працівниками Державтоінспекції, на порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України ухилився від проходження у встановленому порядку медичного огляду на стан сп'яніння.
В поданій апеляції, як вбачається з її змісту, ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки пояснення, викладені ним у протоколі про адмінправопорушення, написані під тиском працівників міліції, алкогольних напоїв він ні 1 лютого 2013 року, ні напередодні не вживав, від проходження огляду на стан сп'яніння не відмовлявся. Оскільки він працює водієм та здійснює перевезення продуктів харчування, працівники міліції сказали йому, що заберуть автомобіль на штрафмайданчик, а тому змусили написати, що він нібито вжив пляшку пива, а на наступний день керував автомобілем. Крім того, свідків під час складання адмінпротоколу не було, копія протоколу йому не вручалась.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2 на підтримку поданої апеляції, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, вважаю, що вона підлягає задоволенню.
В апеляційному суді ОСОБА_2 показав, що 01 лютого 2013 року біля 8 години службовим автомобілем виїхав з м.Хмельницького в напрямку смт.Ярмолинці для розвозки продуктів харчування по торгових точках.
В районі повороту на аеропорт м.Хмельницького його безпричинно зупинили співробітники ДАІ, оскільки ПДР України він не порушував. Вони запропонували йому пройти медогляд на стан сп'яніння, від чого він відмовився, так як був абсолютно тверезим, спішив по роботі, їхати в наркодиспансер не було часу.
Інспектори ДАІ ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стали погрожувати, що поставляють його авто на штрафмайданчик.
Щоб уникнути цього, вони запропонували йому в адмінпротоколі написати пояснення, що напередодні він випив пляшку пива і відмовляється від проходження медогляду на стан сп'яніння, запевнили, що в такому разі він поїде безперешкодно далі у своїх справах, що негативних наслідків для нього не буде.
Злякавшись співробітників ДАІ, уникаючи неприємностей по роботі в зв'язку з можливою невчасною доставкою товару по торгових точках, він погодився на пропозицію міліціонерів, вимушено написав відповідне пояснення. Свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 при цьому не було.
Вони були запрошені пізніше, їм тільки повідомили, що він відмовляється від проходження медогляду на стан сп'яніння, на його ознаки алкогольного сп'яніння інспектори ДАІ не вказували, тому що їх у нього не було і не могло бути.
Від керування автомобілем його не відсторонювали, автомобіль на штрафмайданчик не ставили, він продовжив рух по маршруту.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в апеляційному суді показали,
що ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_2 вони не бачили, працівники ДАІ на них не вказували, вони лише засвідчили факт того, що ОСОБА_2 відмовився пройти огляд на стан сп'яніння. Як зупинявся автомобіль, як документувалось правопорушення вони не бачили.
Свідок ОСОБА_7 в апеляційному суді показав, що був пасажиром-експедитором в автомобілі ОСОБА_2 в момент його безпідставної, безпричинної зупинки працівниками ДАІ, оскільки ПДР України під час руху водієм не порушувались. ОСОБА_2 був абсолютно тверезий, інакше його ніхто не випустив би в рейс. Що відбувалось між ОСОБА_2 та співробітниками ДАІ він не бачив, не чув, так як вони запросили його у свій службовий автомобіль.
Коли ОСОБА_2 повернувся, був схвильований. Вони безперешкодно поїхали по своєму маршруту розвозити товар.
Від керування автомобілем працівники ДАІ ОСОБА_2 не відсторонювали, йому (ОСОБА_7) автомобіль не передавали для подальшого руху, на штраф майданчик його не ставили.
Об'єктивно показання ОСОБА_2 та вище зазначених свідків підтверджуються даними протоколу про адмінправопорушення серії АГ2 №540388 від 01.02.2013 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 01.02.2013 року, згідно яких немає даних про те, що автомобіль працівниками ДАІ передавався для подальшого керування ОСОБА_7, що вони свідкам вказували на конкретні ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_2
Свідки співробітники ДАІ ОСОБА_3 та ОСОБА_9 в апеляційному суді показали, що не порушували вимог чинного законодавства при виявленні та документуванні правопорушення ОСОБА_2 за ст.130 ч.1 КУпАП за порушення вимог п.2.5 ПДР України, проте не змогли пояснити причину зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_2, оскільки протокол про адмінправопорушення, яке стало причиною зупинки, вони не склали. Вони не змогли пояснити, чому свідкам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не вказували на конкретні ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_2, чому не поставили автомобіль на штрафмайданчик, чому не передали керування автомобілем ОСОБА_7
Докази зворотнього в матеріалах справи відсутні, співробітники ДАІ їх не надали.
Враховуючи викладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що докази винуватості ОСОБА_2, представлені органами ДАІ, не можна брати до уваги, оскільки вони зібрані з грубими порушеннями вимог чинного законодавства, зокрема вимог Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 вересня 2009 року № 400/666, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103, вимог ст.266 КУпАП, вони спростовуються вищевказаними доказами невинуватості ОСОБА_2
Співробітники ДАІ штучно створили йому такі умови, за яких він вимушений був погодитись на складання стосовно нього вищевказаного незаконного адмінпротоколу.
За таких обставин постанова суду першої інстанції не може залишатись чинною, підлягає скасуванню, а справа закриттю в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адмінправопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
постановив:
Апеляцію ОСОБА_2 задоволити.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 01 березня 2013 року стосовно ОСОБА_2 скасувати, провадження в справі закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адмінправопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом:суддя Апеляційного суду
Хмельницької області І.М.Цугель