Справа №22-ц-1594 2006 р. Головуючий у 1 інстанції - Костенко В.Г.
Категорія 18 Суддя-доповідач - Шевченко В.А.
УХВАЛА іменем України
22 листопада 2006 року м. Суми
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Шевченка В.А.,
суддів - Батюка А.В., Лузан Л.В.,
при секретарі - Назаровій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 вересня 2006 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
встановила:
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 13 вересня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 22500 грн. боргу, 255 грн. на відшкодування судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 12 квітня 2005 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 22500 грн., які останній зобов'язався повернути 13 квітня 2005 року. Вказаний договір позики було укладено в письмовій формі, що підтверджується копією розписки (а. с. 6).
За таких обставин суд обгрунтовано задовольнив позов, вірно керуючись при цьму положеннями ст. ст. 11, 16, 509, 526, 1046 ЦК України.
Згідно з ч. 9 ст. 130 ЦПК України у разі неявки у попереднє судове засідання сторони без поважних причин або неповідомлення нею причин неявки з'ясування обставин у справі проводиться на підставі доказів, про подання яких було заявлено до або під час попереднього судового засідання. У подальшому прийняття інших доказів залежить від поважності причин, через які вони були подані несвоєчасно.
Про попереднє судове засідання відповідача було повідомлено у встановленому законом порядку та роз'яснено наслідки його неявки, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 8, 9). Повідомлення про причини неявки у судове засідання від ОСОБА_2 не надходило.
Відповідно ж до ч. 1 ст. 123 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов до або під час попереднього судового засідання.
З урахуванням цього посилання апелянта на те, що його було позбавлено права подати зустрічну позовну заяву є необгрунтованими.
З огляду на положення п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
У відповідності до ч. З ст. 122 ЦПК України питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше десяти днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків.
Позовну заяву про визнання правочину недійсним ОСОБА_2 подав лише перед початком судового засідання в даній справі 13 вересня 2006 року. На час розгляду справи і ухвалення рішення провадження у справі про визнання правочину недійсним відкрито не було, тому у суду не було підстав для зупинення провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України.
Наведені дані спростовують доводи апеляційної скарги про передчасне вирішення спору і свідчать про те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст.303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 вересня 2006 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.