Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "30" травня 2013 р. Справа № 6/5007/1142/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Терлецької-Байдюк Н.Я.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №ГО-11/358 від 19.12.2011р.;
від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність від 06.11.2012р.;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (м. Київ)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м. Новоград-Волинський Житомирська область)
про стягнення 11455,55 грн.
Спір розглянуто у більш тривалий строк ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України.
Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 28.05.13 до 30.05.13 о 10:00.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача в порядку регресу 11445,55грн. страхового відшкодування.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 06.12.2012р. в зв'язку з призначенням автотоварознавчої експертизи провадження у справі № 6/5007/1142/12 було зупинено до отримання висновку експерта.
25.01.2013р. на адресу суду від голови методичної ради автотоварознавчої секції союзу експертів України - ОСОБА_4 надійшов висновок судової автотоварознавчої експертизи № 259 від 18.01.2013р.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 01.02.2013р. поновлено провадження у справі та призначено судове засідання.
З метою повного та об'єктивного розгляду справи в судових засіданнях 25.02.2013р., 28.02.2013р., 05.03.2013р. та 07.03.2013р. оголошувались перерви.
За нормами ч. 1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
За клопотанням представника відповідача строк розгляду спору було продовжено 15 днів.
Однак, в зв'язку з призначенням по справі повторної судової автотоварознавчої експертизи у встановлений законом строк спір не може бути розглянутим.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 р. № 3477-ІУ суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною Законом N 475/97-ВР від т17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно п. 31 Рішення Європейського суду з прав людини від 1 лютого 2007 р. у справі "Макаренко проти України" суд зазначає, що "розумний" строк проваджень має визначатись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника і компетентних органів та інтерес, який мав заявник у цьому спорі.
Вище наведеним суд обґрунтовує підстави для продовження строку вирішення спору та про зупинення розгляду справи за межами строку, передбачено ст. 69 ГПК України.
Ухвалою господарського суду від 14.03.2013р. було призначено повторну судову автотоварознавчу експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
16.05.2013р. на адресу суду з Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судового експерта разом з матеріалами справи.
Ухвалою суду від 17.05.2013 року поновлено провадження у справі №6/5007/1142/12 та призначено до розгляду на 28.05.2013 року.
В судовому засіданні 28.05.2013 року було оголошено перерву з метою надання позивачем додаткових документів, а саме: доказів відшкодування ВАТ СК "Універсальна" в порядку регресу 25500,00 грн. понесених АТ "СГ "ТАС" збитків при виплаті страхового відшкодування.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав письмове пояснення по суті позовних вимог з урахуванням висновку судової експертизи від 13.05.2013р. (а.с.175). Щодо надання доказів про перерахування 25500,00грн. страхового відшкодування пояснив, що між ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" та ПАТ "Страхова група "ТАС" була підписана угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 17.05.2010р. (а.с.87), за умовами якої сторони, в порядку ст.601 Цивільного кодексу України, домовились здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог по регресним претензіям (зобов'язанням), строк виконання яких настав, зокрема за претензією ПАТ "Страхова група "ТАС" №26.0.0/107 від 17.02.2010р., на суму 36945,55грн., що була сплачена ПАТ "Страхова група "ТАС" за договором страхування №ДКТР/21/44/48 №0154783421 від 30.10.2008р., в зв'язку із пошкодженням застрахованого транспортного засобу "Мерседес", д/н НОМЕР_1, під час дорожньо-транслортноі пригоди, що сталася 27.08.2009р з вини водія транспортного засобу "МАН", д/н НОМЕР_2, цивільна відповідальність якого застрахована ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" згідно договору страхування (поліс) №ВС/3938073. Погоджений сторонами розмір страхового відшкодування в порядку регресу за зазначеною регресною вимогою складає 25500,00грн.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві (а.с.78-80). Зокрема, вважає, що позивачем не доведено розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Мерседес", державний номер НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження при ДТП.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, 30.10.2008 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (страховик/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП АТС-Україна" (страхувальник) було укладено Договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків ДКТР №0154783421 (надалі - Договір) (а.с.7).
Об'єктом страхування за даним Договором є майнові інтереси Страхувальника, що пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобіля "Мерседес" держ. номер НОМЕР_3.
Одним із страхових випадків за даним Договором є "пошкодження чи знищення транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди".
27.08.2009р. на автодорозі Київ-Одеса трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_4, який належить страхувальнику, під керуванням водія ОСОБА_5 та автомобіля НОМЕР_5, який належить Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_6.
Згідно довідки ВДАІ та постанови Новоград-Волинського районного суду Житомирської області, дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_6 Правил дорожнього руху України.
Внаслідок цього автомобілю "Меrcedes-Benz", держ. номер НОМЕР_6, завдано технічних пошкоджень.
Згідно Звіту про оцінку № 48 ПП ОСОБА_7 вартість відновлювального ремонту автомобіля "Меrcedes-Benz" держ. номер НОМЕР_6, внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 38 588,15 грн.
За вказаною ДТП позивач сплатив згідно заяви страхувальника та відповідно до умов Договору страхове відшкодування у розмірі:
36 945,55 грн. = 38 588,15 грн. - 1 642,60 (франшиза), що підтверджується платіжними дорученнями № 5211 від 05.01.2010р. на суму 30334,31 грн. та №10865 від 16.02.2010 р. на суму 6611,24 грн. (а.с.50-51).
В той же час, цивільно-правова відповідальність Відповідача була застрахована в ВАТ СК «Універсальна» згідно полісів ВС/3938072 та ВС/3938073 від 15.05.2009 р.
17.05.2010 р. ВАТ СК "Універсальна" в порядку регресу відшкодувала АТ "СГ "ТАС" (приватне) понесені збитки при виплаті страхового відшкодування в розмірі 25500,00грн., що підтверджується угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 17.05.2010р. (а.с.87).
Враховуючи те, що АТ "СГ "ТАС" здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 36 945,55 грн., різниця між сумою фактичного розміру шкоди, та сумою, яка була відшкодована страховиком складає:
11445,55 грн.= 36945,55 грн. (фактичний розмір шкоди) - 25500,00 грн. (страхове відшкодування).
03.06.2010 р. за вих. №Г.26.0.0/272 та 13.06.2012р. за вих. №Г.08.0.0/6107 на адресу Відповідача були направлені регресні вимоги (а.с.52-53).
За твердженням позивача відповіді на вимоги відповідачем надано не було, збитки не відшкодовано. Матеріали справи зворотного не містять.
Як вбачається із матеріалів справи, обґрунтовуючи заявлений до стягнення розмір збитків в сумі 11445,55 грн., заподіяних дорожньо-транспортною пригодою, позивач посилається на звіт про оцінку автомобіля від 01.09.2009р. №48, здійснений суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_7.
В свою чергу, відповідач у відзиві, крім іншого, посилався на невідповідність визначених у звіті про оцінку автомобіля від 01.09.2009 року №48 обсягу та вартості заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу збитків його фактичному розміру.
З метою встановлення дійсного розміру матеріального збитку, завданого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, ухвалою суду від 06.12.2012р. судом було призначено автотоварознавчу експертизу.
Відповідно до висновку експертизи від 18.01.2013 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля НОМЕР_7 на 1 вересня 2009 рік складає 25617,58 грн.; вартість відновлюваного ремонту автомобіля Меrcedes-Benz 109 Vito, реєстраційний номер НОМЕР_6 на 1 вересня 2009 рік складає 28979,31 грн.; вартість відновлюваного ремонту з урахуванням зносу складових автомобіля Меrcedes-Benz 109 Vito, реєстраційний номер НОМЕР_6 на 1 вересня 2009 рік складає 20658,34 грн.; величина втрати товарної вартості автомобіля Меrcedes-Benz 109 Vito, реєстраційний номер НОМЕР_6 на 1 вересня 2009 року складає 4959,24 грн.
Разом з тим, в ході розгляду справи встановлено, що наявний в матеріалах справи Звіт про оцінку автомобіля №48 від 01.09.20009р. (а.с.20-38), на якому ґрунтуються вимоги позивача, та висновок автотоварознавчої експертизи №259 від 18.01.2013р. (а.с.99-114), мають суттєві розходження і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні.
За таких обставин, з метою повного та всебічного розгляду спору господарський суд ухвалою від 14.03.2013р. призначив повторну автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручив Вінницькому відділенню Київського-науково дослідницького інституту судових експертиз.
Відповідно до висновку експертизи від 13.05.2013 року вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_8, 2007 року виготовлення, з урахуванням коефіцієнта експлуатаційного зносу, станом на 01.09.2009 року, становить 20657,23грн.; матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля НОМЕР_8, 2007 року виготовлення, внаслідок пошкодження при ДТП, станом на 01.09.2009 року, згідно розрахунків складає 25609,19 грн. Крім того, в даному висновку зазначено, що висновки експертизи, виконаної судовим експертом ОСОБА_4 за №259 від 18.01.2013р., співпадають з висновками даної автотоварознавчої експертизи (а.с.155-162).
Беручи до уваги встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином для виникнення зобов'язання по відшкодуванню заподіяної шкоди необхідна наявність наступних умов: протиправна поведінка заподіювача шкоди; заподіяння шкоди майну юридичної особи або громадянину; причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та заподіяною шкодою; вина заподіювача шкоди; обґрунтований розрахунок шкоди.
Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої цією статтею.
Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Частиною 2 ст.1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відтак, особою, відповідальною за шкоду, заподіяну транспортному засобу позивача, є ФОП ОСОБА_3, що є власником джерела підвищеної небезпеки і відповідачем у даній справі.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 109,19грн., оскільки 17.05.2010р. ВАТ СК "Універсальна", в порядку регресу відшкодувала АТ "СГ "ТАС" позивачу понесені збитки при виплаті страхового відшкодування в розмірі 25500,00грн., тому різниця суми страхового відшкодування, яку повинен сплатити відповідач, складає 109,19грн. (25609,19грн. (сума збитків від завданої шкоди, що стверджується висновками судової автотоварознавчої експертизи) - 25500,00грн. (відшкодована сума в порядку регресу).
Враховуючи висновки судової автотоварознавчої експертизи, в стягненні 11346,36грн. шкоди суд відмовляє.
При цьому суд виходив з положень п.п.2, 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" в яких вказано, що не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи, а також те, що за наявності в одній і тій же справі протилежних за змістом висновків як спеціаліста, так і судового експерта, їх оцінка здійснюється за правилами статей 42, 43 ГПК з наданням у зазначеному випадку переваги висновкові судового експерта.
Враховуючи наведене, наданий позивачем звіт про оцінку автомобіля №48 як доказ в обґрунтування заявленої суми завданої шкоди оцінюється судом критично.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи викладене, позовні вимоги суд задовольняє частково. Витрати на сплату судового збору та за проведення судових автотоварознавчих експертиз в сумі 1200,00грн. та 1411,20грн. підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.33,43,44,49,69,82-85 ГПК України, господарський суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_9)
- на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м.Київ, проспект Перемоги, 65, код 30115243) - 109,19грн. страхового відшкодування, 14,11грн. витрат за проведення автотоварознавчої експертизи, а також 16,10грн. сплаченого судового збору.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, код 30115243)
- на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_9) - 1188,00грн. витрат за проведення автотоварознавчої експертизи.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 03 червня 2013 року.
Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.
Віддрукувати:
1 - в справу