"30" травня 2013 р.Справа № 5017/3429/2012
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого Ярош А.І.,
суддів Журавльова О.О.; Лисенко В.А.;
(Склад судової колегії змінено згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду Балуха В.С. від 22.05.2013р. № 346/1)
при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Сухінін С.В., за довіреністю;
від відповідача - Поліщук А.В., за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Інгосстрах"
на рішення господарського суду Одеської області від 03 квітня 2013 року
по справі № 5017/3429/2012
за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Інгосстрах"
до Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Остра"
про стягнення 19 110,93 грн.,
Приватне акціонерне товариство „ Страхова компанія „Інгосстрах ЕС" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Остра" 19 110,93 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування.
Рішенням господарського суду Одеської області від 03 квітня 2013 р. по справі №5017/3429/2012 (судді Фаєр Ю.Г.(головуючий), Смелянець Г.Є., Гут С.Ф.) позов задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства „СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ОСТРА" на користь Приватного акціонерного товариства „СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ІНГОССТРАХ" суму страхового відшкодування у розмірі 15087 грн.22 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1270 грн..63коп. В решті позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення, перевіривши правильність наданих сторонами розрахунків страхового відшкодування, а також підтвердження постановою Київського районного суду м.Полтави від 10.06.2011р. вини Тищенко Ю.Ю., відповідальність якої на підставі Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" застрахована ПРАТ „СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ОСТРА" згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/5710109 від 16.07.2010р., відшкодування позивачем заподіяної шкоди, а також враховуючи умови договору страхування наземного транспорту від 25.04.2007р. №PLOKAL039150, суд першої інстанції дійшов висновків про часткове задоволення позовних вимог.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „Інгосстрах" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 03.04.2013р. в частині зменшення суми стягнення страхового відшкодування з 19 110,93 грн. до 15 087,22 грн. та ухвалити в цій частині рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків місцевого господарського суду обставинам справи, та порушення норм матеріального та процесуального права, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи.
Апелянт зазначає, що суд не звернув уваги на те, що 21.04.2010 року було виплачено страхове відшкодування страхувальнику Холодову М.С. в розмірі 6211,01 грн. та 25.04.2010 року дія договору припинилась та відповідно до п.9 договору страхування була пролонгована на первинних умовах, а тому в період з 25.04.2010 року по 25.04.2011 року страхова сума знов склала 39750,00 грн., а страхове відшкодування в розмірі 19620,93 грн. було виплачено 20.10.2011 року, тобто на період лонгації договору з 25.04.2011 року по 25.04.2012 року, з чого чітко вбачається, що страхова сума не може бути зменшена на 6211,01 грн.
Окрім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції невірно розтлумачив п.15.11 договору страхування, відповідно до якого у разі, якщо страхова сума складає певну частку вартості транспортного засобу, страхове відшкодування визначається пропорційно відношенню страхової суми до дійсної вартості ТЗ на день укладання цього договору. Апелянт зауважує, що на день укладання договору страхування дійсна вартість ТЗ зазначена в п.5.1 і складає 39750,00 грн., тобто дорівнює страховій сумі. Умовами договору передбачена саме ця сума, а не сума визначена експертною оцінкою на день настання страхового випадку.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи на предмет правильності встановлення обставин та застосування місцевим судом норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, 25.04.2007 року між ЗАТ „Страхова компанія „Інгосстрах" (страховик) та Холодовим Максимом Сергійовичем (страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту №PLOKAL039150, відповідно до умов п.4.2 якого, страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику або вигодонабувачеві, а страхувальник зобов'язується своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови правил страхування.
Згідно п.5.1. вказаного договору об'єктом страхування за цим договором є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом(ТЗ) ВАЗ 210994 ЗГН, 2007р.в., реєстраційний номер ВІ8209АК, дійсною вартістю 39750 грн.(страхова сума 39750грн.), тариф % - 2,1, страхова премія - 834,75грн., номер кузову Y6D21099470042893.
Згідно розділу 6 договору, розмір страхової суми (разом по всіх об'єктах) складає 39750 грн. Ліміт відповідальності за ризиком вказаним у п 7.1.2 договору та у разі повного знищення ТЗ 39750 грн. У разі лонгації договору страхування на наступні періоди ліміт відповідальності за ризиком вказаним у п.7.1.2 договору та у разі повного знищення ТЗ зменшується за кожен рік лонгації договору на 10% від страхової суми.
За пп. 7.1.1 п. 7.1 цього договору страховим випадком за даним договором (в частині страхування наземного транспорту) визначаються, зокрема, пошкодження застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП за його участю з безумовною франшизою 1%.
Згідно розділу 9 договору, цей договір діє 12 місяців з 25.04.2007 по 24.04.2008 року включно (але не більше ніж сплачуємий період п.10.1). При бажанні страхувальника застрахувати ТЗ на строк, більший за 12 місяців та у разі сплати страхового платежу, зазначеного у п.8 цього договору, договір вважається щорічно продовженим на відповідний строк, за який здійснена сплата страхового платежу.
Відповідно до п.15.11 договору, у разі, якщо страхова сума складає певну частку вартості транспортного засобу, страхове відшкодування визначається пропорційно відношенню страхової суми до дійсної вартості ТЗ на день укладення цього договору.
Пунктом 15.21 передбачено, що після виплати страхового відшкодування цей договір зберігає дію до кінця оплаченого строку, а наступна відповідальність Страхового агента зменшується на суму виплаченого страхового відшкодування. Якщо страхове відшкодування виплачено в розмірі страхової суми за мінусом безумовної франшизи, дія цього Договору в частині відповідальності страхового агента припиняється з дня списання вказаної грошової суми з поточного рахунку страховика.
Як вбачається з довідки №8817742 про дорожньо-транспортну пригоду від 28.05.2011 року (а.с.14), за адресою м.Полтава, вул.Жовтнева, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу марки ВАЗ 210994 ЗГН, 2007р.в., реєстраційний номер ВІ8209АК, під керуванням Холодова Максима Сергійовича та автомобіля OPEL VECTRA, державний номерний знак ВІЗ269ВН, під керуванням Тищенко Юлії Юріївни, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ДАІ у м.Полтаві УМВС України в Полтавській області від 28.05.2011р.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність Тищенко Юлії Юріївни на момент скоєння ДТП була застрахована ПАТ „СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ОСТРА" за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/5710109 від 16.07.2010р. (а.с.60). Згідно з даним полісом ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 25500грн.
Постановою Київського районного суду м.Полтави від 10.06.11р. Тищенко Ю.Ю. визнано винною у скоєні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП України з накладенням на неї стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340грн.
Згідно п.3.3 Звіту №К40/11 про оцінку автомобіля від 29.06.2011р., ринкова вартість автомобіля ВАЗ210994ЗНГ, д/н ВІ 8209 АК, на момент пошкодження складала 41961,93грн., що перевищує страхову суму визначену договором №РLOKAL039150 від 25.04.2007р. у розмірі 39750грн.
На підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 31.05.2011 року та звіту про оцінку автомобіля від 29.06.2011р. страховою компанією „Інгосстрах" здійснено виплату страхового відшкодування Холодову Максиму Сергійовичу у розмірі 19620,93грн.. Зазначене підтверджується меморіальними ордерами з призначенням платежу "погашение задолженности по кред. договору SAMDN33000707120549 Холодов М.С. страхового возмещения СК ИНГОССТРАХ согл. акта И-4492 от 07.10.2011, а саме:
- №B10215FJAS від 21.10.2011р., на рахунок "Пеня Приват 48" перераховано 1277,26грн. ",
- №B10215FN3B від 21.10.2011р., перераховано на рахунок "СКС "Кредитная КАРТА" 7863,55грн. ";
- №вор3-27 від 21.10.2011р. перераховано 10480,12грн.".
В свою чергу, 11.10.2012 року позивач звернувся до відповідача з претензією №111012/1, в якій просив перерахувати 19620,93 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Проаналізувавши матеріали справи та норми матеріального права, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення, оскільки не погоджується з висновками суду про часткове стягнення з Приватного акціонерного товариства „СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ОСТРА" на користь Приватного акціонерного товариства „СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ІНГОССТРАХ" суму страхового відшкодування у розмірі 15087 грн. 22 коп., виходячи з наступного.
Відповідно до ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Страховим випадком, згідно статті 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Статтями 3,4 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники, страховики, особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) та потерпілі.
Згідно п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з частиною першою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Зазначена норма, що міститься в главі 82 ЦК України та регулює правовідносини щодо відшкодування шкоди, передбачає право регресу особи в разі, якщо вона відшкодувала потерпілому шкоду, завдану іншою особою в рамках деліктних правовідносин між нею та потерпілим.
Судова колегія вважає хибними висновки суду першої інстанції про врахування при розрахунку страхового відшкодування виплаченої ПРАТ „СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ІНГОССТРАХ" 21.04.2010р. Холодову М.С. суми відшкодування у розмірі 6211,01 грн. за страховий випадок, що трапився у 2010 році, оскільки відповідно до п.9 договору, при бажанні страхувальника застрахувати ТЗ на строк, більший за 12 місяців та у разі сплати страхового платежу, зазначеного у п.8 цього договору, договір вважається щорічно продовженим на відповідний строк, за який здійснена сплата страхового платежу.
Тобто, кожен наступний рік договір вважається пролонгованим на той же строк та на тих же умовах, при яких він укладався, та, відповідно, у кожному наступному році розмір страхової суми складає 39750 грн..
Яке вже зазначалось, пункт 15.21 договору передбачає, що після виплати страхового відшкодування цей договір зберігає дію до кінця оплаченого строку, а наступна відповідальність Страхового агента зменшується на суму виплаченого страхового відшкодування.
Однак, оскільки з 25.04.2011 року по 28.05.2011 року не було інших ДТП за участю застрахованого автомобіля ВАЗ-210994, та, відповідно, інших виплат страхового відшкодування за договором, судова колегія дійшла висновку про те, що за страховим випадком, який трапився у 28.05.2011 року, розмір страхової суми складає 39750 грн.
Також апеляційний суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції про урахування при розрахунку страхового відшкодування ринкової вартості ТЗ згідно звіту про оцінку автомобіля, оскільки судом невірно розтлумачено п.15.11 договору, відповідно до якого у разі, якщо страхова сума складає певну частку вартості транспортного засобу, страхове відшкодування визначається пропорційно відношенню страхової суми до дійсної вартості ТЗ на день укладення цього договору.
Як встановлено пунктом п.5.1. вказаного договору, дійсна вартість застрахованого ТЗ складає 39750грн., що і є вартістю ТЗ на день укладення договору, отже, сума страхового відшкодування повинна розраховуватись саме виходячи з вартості ТЗ у сумі 39750 грн.
Таким чином, правильний розрахунок страхового відшкодування, на думку судової колегії дорівнює 39750 грн. (страхова сума):39750 (вартість ТЗ на день укладення договору) = 1 (коефіціент пропорційності), у зв'язку з чим сума страхового відшкодування складає 20018,43 (розмір виплаченого відшкодування) - 397,50 (розмір безумовної франшизи позивача) - 510 (розмір безумовної франшизи відповідача) = 19 110,93 грн.
Підсумовуючи вищевикладене, судовою колегією встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права при прийнятті рішення, тому апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Інгосстрах" слід задовольнити, а оскаржуване рішення - скасувати частково, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Інгосстрах" задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 03 квітня 2013 року по справі № 5017/3429/2012 скасувати частково, виклавши резолютивну частину наступним чином:
«Позов Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Інгосстрах" до Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Остра" про стягнення 19 110,93 грн. задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Остра" (код ЄДРПОУ 14288111; 65026 м.Одеса, вул.Пушкінська, 13) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Інгосстрах" (код 33248430; 49094 м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.32, офіс 402; п/р№26507050000686 у ПАТ КБ „Приватбанк" м.Дніпропетровська, МФО 305299) витрати, пов'язані зі страховим відшкодуванням в сумі 19 110,93 (дев'ятнадцять тисяч сто десять грн. 93 коп.) грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Остра" на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Інгосстрах" 2469,75 (дві тисячі чотириста шістдесят дев'ять грн. 75 коп.) грн. судового збору.»
Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.
Повний текст постанови підписаний 31.05.2013 р.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Судді : В.А. Лисенко
О.О.Журавльов