79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"28" травня 2013 р. Справа № 914/449/13-г
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого - судді - Гнатюк Г.М.
суддів - Зварич О.В.
- Якімець Г.Г.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжгалузеве спеціалізоване підприємство «Промматеріал», м.Львів від 10.04.2013р. б/н
на рішення господарського суду Львівської області від 01.04.2013р.
у справі №914/449/13-г
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА», м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжгалузеве спеціалізоване підприємство «Промматеріал», м.Львів
про: відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП в розмірі 7906,83грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №06648897,06648900 від 23.04.2013р.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Враховуючи те, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, колегія вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, у відповідності до ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.
Встановив :
Рішенням господарського суду Львівської області від 01.04.2013р. у справі №914/449/13-г (суддя Березяк Н.Є.) позов задоволено повністю та стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузеве спеціалізоване підприємство «Промматеріал» на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" - 7906,83 грн. - завданої шкоди та 1720,50 грн. - судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що згідно стаття 933 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки", а також що з ч.1 ст.1172 ЦК України юридична особа або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Зважаючи на те, що на момент скоєння ДТП, Базилів А.Й., якого визнано винним у скоєні ДТП, перебував у трудових відносинах з ТзОВ «Міжгалузеве спеціалізоване підприємство «Промматеріал», а також враховуючи положення ч.1 ст.1172, ст.1194 ЦК України, відповідальним за збитки завдані потерпілій особі є відповідач, у зв'язку з чим, різниця між фактичним розміром шкоди (32896,83 грн.) виплаченої потерпілій особі позивачем і страховою виплатою по Полісу №ВС/3995611 обов'язкового страхування цивільної відповідальності ( 24990,00 грн.) відшкодованою ВАТ "СК"Універсальна", яка складає 7906,83 грн. підлягає до стягнення з володільця джерела підвищеної небезпеки, винного у завданій шкоді внаслідок ДТП.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжгалузеве спеціалізоване підприємство «Промматеріал» оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, так як висновки місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. При цьому скаржник посилається на те, що в матеріалах справи відсутні належні докази оплати страхового відшкодування по договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів від 03.07.2009р. №3550 та відповідно, набуття права вимоги (регресу) до ТзОВ «МСП «Промматеріал».
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу від 27.05.2013р. б/н (вх.№05-14/88/13, №05-04/2616/13 від 27.05.2013р.) Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «НОВА» спростовує доводи скаржника та зазначає про законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази наявні в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 01.04.2013р. у справі №914/449/13-г слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.2009 року в м. Львові по вулиці Винниченка, 2 - площа Соборна сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі ДТП) за участю автомобіля "Шкода" д.н.з. АА4612НМ, яким кермував Богуцький Н.Є. та автомобіля "ВАЗ 21112" д.н.з ВС6694ВК, яким кермував Базилів Андрій Йосифович.
В результаті зіткнення застрахований автомобіль "Шкода", реєстраційний номер АА4612НМ отримав технічні пошкодження. Зокрема, відповідно до звіту №02Е/11 від 25.10.2009 року про оцінку транспортного засобу, складеного СПД Вілько О.Г., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Шкода" становить 38 168,94 грн., а згідно замовлення наряду №9682 вартість відновлювального ремонту автомобіля "Шкода" д.н.з АА4612НМ становить 36 886,83 грн.
Як вбачається з довідки ДАІ в місті Львові від 19.10.2009 року, та постанови Пустомитівського районного суду Львівської області, по адміністративній справі №3-2396/09), вище зазначене ДТП відбулось внаслідок порушення п.10.1 правил дорожнього руху України водієм Базилівим А.Й., і якого визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. (а.с.22,23)
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "ВАЗ 21112" д.н.з реєстраційний номер якої ВС6694ВК, застрахована у ПАТ "Страхова компанія «Універсальна» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/3995611.
Натомість страхові ризики, пов'язані з експлуатацією автомобіля "Шкода", реєстраційний номер АА4612НМ, застраховані відповідно до укладеного між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія «НОВА» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ілта" (Страхувальник) договору №3550 від 03.07.2009р.(а.с.5-16).
У відповідності до умов договору №3550 від 03.07.2009р., позивач 29.01.2010 року здійснив виплату страхового відшкодування ТзОВ "Ілта" в розмірі 32 896,83 грн., що підтверджується угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог №1 від 29.01.2010 року, укладеною між ПАТ "СК"НОВА" та ТзОВ "Ілта" (а.с.56-57).
Зважаючи на викладене, позивач звернувся до ПАТ "СК"Універсальна" з регресною вимогою, на виконання якої 29.05.2012 року ПАТ "СК"Універсальна" сплатила на користь позивача 24 990,00 грн., що підтверджується Угодою про проведення заліку взаємних однорідних вимог (а.с.58).
Крім цього, 08.09.2011 року позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою №2894/0/17-11) на виплату страхового відшкодування в порядку регресу, яка була залишена без задоволення, а також 30.10.2012 року було надіслане досудове попередження №2031/0/17-12 про виплату страхового відшкодування в розмірі 7 906,83 грн., яке також залишене без відповіді та задоволення.
У відповідності до статті 933 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Отже, якщо юридична особа застрахувала свою відповідальність перед третіми особами за шкоду, завдану належним їй джерелом підвищеної небезпеки, то в порядку регресу до неї може звернутися потерпілий (страхувальник потерпілого, який виплатив страхове відшкодування) у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування шкоди, завданої особою, що перебуває з нею у трудових відносинах.
Згідно з ч.1 ст.1172 ЦК України юридична особа або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Матеріалами справи підтверджено, що на момент скоєння ДТП Базилів А.Й. перебував у трудових відносинах з ТзОВ "Міжгалузеве спеціалізоване підприємство "Промматеріал".
Згідно з п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент вчинення ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, виходячи з системного аналізу ч.1 ст.1172, ст.1194 ЦК України та п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" додаткова (субсидіарна) відповідальність роботодавця винної у вчиненні ДТП особи (страхувальника) наступає тільки у разі, якщо розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика (в даному випадку - ВАТ "СК"Універсальна").
Таким чином, відповідальним за завдані потерпілій особі (ТзОВ "Ілта") збитки в іншій частині, відповідно до вимог ст.ст.1172,1188 ЦК України є відповідач.
З огляду на викладене до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу перейшло право вимоги, яке ТзОВ "Ілта" мав до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність ТзОВ "МСП "Промматеріал" на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПАТ "СК"Універсальна" відповідно до Полісу №ВС/3995611. Згідно з даним Полісом ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25 500,00 грн., при цьому франшиза складає 510,00 грн.
ВАТ "СК"Універсальна" в межах ліміту відповідальності по Полісу №ВС/3995611 здійснено на користь позивача оплату частини заподіяної шкоди у розмірі 24 990,00 грн., що підтверджується Угодою про проведення заліку взаємних однорідних вимог від 29.05.2012 року, яка є чинною і не визнана недійсною у встановленому законом порядку.
Натомість позивач, як страховик пошкодженого автомобіля, відповідно до умов договору добровільного страхування транспортного засобу №3550 виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 32 896,83 грн.
Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди (32896,83 грн.) виплаченої потерпілій особі позивачем і страховою виплатою по Полісу №ВС/3995611 обов'язкового страхування цивільної відповідальності (24990,00 грн.) відшкодованою ВАТ "СК"Універсальна" складає 7906,83 грн. та підлягає до стягнення з володільця джерела підвищеної небезпеки, винного у завданій шкоді внаслідок ДТП, тобто відповідача.
Зважаючи на викладене апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7906,83 грн. завданих збитків.
Доводи скаржника про те, що в матеріалах справи відсутні належні докази оплати страхового відшкодування по договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів від 03.07.2009р. №3550 та відповідно, набуття права вимоги (регресу) до ТзОВ «МСП «Промматеріал», спростовуються, оскільки в матеріалах справи міститься угода про зарахування зустрічних однорідних вимог №1 від 29.01.2010 року, укладеною між ПАТ "СК"НОВА" та ТзОВ "Ілта" (а.с.56-57), яка свідчить про проведення заліку взаємних вимог з врахуванням суми 32896,83грн. страхового відшкодування ТзОВ "Ілта" за пошкодження автомобіля "Шкода" д.н.з АА4612НМ.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжгалузеве спеціалізоване підприємство «Промматеріал» залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
1. Рішення господарського суду Львівської області від 01.04.2013 року у справі №914/449/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжгалузеве спеціалізоване підприємство «Промматеріал» залишити без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.
Головуючий суддя Гнатюк Г.М.
Суддя Зварич О.В.
Суддя Якімець Г.Г.
Повний текст постанови
виготовлено 30.05.2013р.