29.05.2013 року Справа № 904/2358/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Тищик І.В. (доповідач)
суддів - Верхогляд Т.А., Джихур О.В.
при секретарі - Мацекос І.М.
за участю представників сторін:
позивач: Матвєєва Т.В.
відповідач: не з'явився.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2013 року у справі № 904/2358/13
за позовом відкритого акціонерного товариства "Південний гурничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг
до публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості у розмірі 34 592 грн. 52 коп.,
У березні 2013 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 34 592, 52 грн. пені за недопоставку товару за договором поставки товару № 477д/1-56/005 від 04.04.2011р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2013р. у справі № 904/2358/13 (суддя Ярошенко В.І.) позовні вимоги задоволені повністю. Вмотивовуючи рішення, суд послався на те, що зобов'язання з поставки товару виконані відповідачем з простроченням встановленого строку, відповідальність за недопоставку товару передбачена умовами договору.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому скаржник посилається на неповне з'ясування обставин, які мають знають значення для справи, а саме, скрутне фінансове становище відповідача, та не з'ясування господарським судом причин неявки відповідача в судове засідання першої інстанції.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як убачається з матеріалів справи, 04.04.2011р. між ВАТ "Південний ГЗК" (Покупець) та ПАТ "Дніпроважмаш" (Постачальник) був укладений договір поставки товарів за № 477д/1-56/005, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати покупцю товар згідно додаткам - специфікаціям до договору, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість на умовах, передбачених договором.
Пунктом 2 специфікації №9 від 24.04.2012р. до договору передбачено, що оплата товару здійснюється у два етапи: 1-й етап - 50% передоплата; 2-й етап - 50% за фактом поставки протягом 14 календарних днів з моменту надання рахунків-фактур і податкових накладних за фактично поставлений товар.
Після перерахування попереднього платежу на поточний рахунок постачальника і невиконання постачальником постачання в терміни, зазначені в додатку-специфікації, останній зобов'язаний повернути грошові кошти на поточний рахунок покупця протягом 3-х банківських днів з моменту закінчення строку поставки.
На виконання договірних зобов'язань позивачем була здійснена передоплата товару у сумі 4 771 200, 00 грн., що становить 50% від його вартості, що посвідчується банківською випискою від 14.05.2012р.
З урахуванням терміну обумовленого договором поставку відповідачу належало здійснити до 14.11.2012 року.
Відповідачем поставка товару здійснена лише 12.02.2013р. з порушенням обумовлених сторонами строків.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п. 3.3 договору постачальник несе відповідальність за не поставку або недопоставку товару у вигляді пені у розмірі 0,3 % від суми недопоставленого товару за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент поставки.
Враховуючи, що відповідачем не виконані вчасно зобов'язання з поставки товару, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду про стягнення з відповідача пені у розмірі 34 592, 52 грн.
Згідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків поставки відповідає умовам договору і узгоджується з нормами ч.2 ст.231 Господарського кодексу України.
Факт порушення відповідачем строку виконання зобов'язання з поставки товару посвідчується матеріалами справи. Правомірність нарахування пені відповідач не заперечує.
Скрутний фінансовий стан підприємства, на який посилається скаржник у якості підстави для скасування рішення, не приймається до уваги колегією суддів, оскільки в силу ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Позивач є суб'єктом господарської діяльності та здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик, тому при укладенні договорів повинен був передбачити та розрахувати всі обставини, що могли вплинути на виконання зобов'язань перед відповідачем. Скрутне фінансове становище, як негативні наслідки світової та вітчизняної фінансової кризи, є характерними не тільки для відповідача, а і для всіх господарюючих суб'єктів і не являється підставою для скасування рішення суду.
З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги позивача про скасування оспорюваного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи скаржника не приймаються до уваги в силу викладеного.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2013 року у справі № 904/2358/13 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.В. Тищик
Судді: Т.А.Верхогляд
О.В.Джихур