36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
31.05.2013 р. Справа № 917/738/13
за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, буд. 2-а, м. Полтава, Полтавська область, 36008)
до Видавництва "Полтавський літератор" (вул. Пушкіна, буд. 115, м. Полтава, Полтавська область, 36014)
про стягнення 13 235,54 грн.
Суддя Безрук Т. М.
Представники:
в судовому засіданні 30.05.2013р.:
від позивача - Данілова Н. Н.;
від відповідача - Карпенко А. А.;
в судовому засіданні 31.05.2013р.:
від позивача - Данілова Н. Н.;
від відповідача - Карпенко А. А.
В судовому засіданні 30.05.2012р. суд оголошував перерву до 31.05.2013р. згідно з ст. 77 ГПК України.
Розглядається позовна заява про стягнення 13235,54 грн., у тому числі 8170,99 грн. заборгованості за теплову енергію, поставлену згідно договору № 3317"С" від 20.12.2011р., 5003,59 грн. - пені, 19,94 грн. - інфляційних, 41,02 грн. - 3% річних.
Позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог на підставі ст. 22 ГПК України. В якій прохає стягнути з відповідача 8683,57 грн., у тому числі 5970,46 грн. заборгованості за теплову енергію, поставлену згідно договору № 3317"С" від 20.12.2011р., 2680,01 грн. - пені, 11,12 грн. - інфляційних, 21,98 грн. - 3% річних (а.с.65).
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Заява про зменшення позовних вимог прийнята судом. Подальший розгляд справи здійснюється в межах зменшених позовних вимог.
Відповідач у відзиві з позовними вимогами не погоджується посилаючись на те, що позивачем не проведено звіряння розрахунків з відповідачем по основному боргу та пені; наявність заборгованості за спожите тепло пояснює накладенням арешту виконавчою службою на рахунки видавництва (а.с.47).
В додаткових поясненнях відповідач проти позову заперечує з мотивів безпідставного розрахунку позивачем обсягу теплової енергії без врахування підвищення середньомісячної температури повітря (а.с.82).
Відповідач також заявив клопотання про зменшення пені на 50% з огляду на відсутність його вини в несвоєчасній оплаті послуг та виникненні боргу.
В судовому засіданні 31.05.2013р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Між ОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" (позивачем) та Видавництвом "Полтавський літератор" (відповідачем) укладено договір № 3317«С» від 20.12.2011р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір); (а.с. 12-14).
Відповідно до п.1 даного Договору позивач (теплопостачальна організація) зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень споживача (відповідача) до межі розподілу балансової належності теплової мережі будівлі по вул. Пушкіна, 115.
Згідно п. 37 Договору, договір укладений на період для опалення з 01.10.2012р. по 31.12.2015р.
За п. 30 Договору оплата за опалення стягується на підставі тарифів, встановлених уповноваженим органом. Вартість 1Гкал - 802,18 грн. (без ПДВ), 962,62 грн. (з ПДВ) для потреб інших споживачів.
Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011р. №81 "Про встановлення тарифів на теплову енергію ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" встановлені тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів в сумі 802,18 грн. за 1Гкал (без ПДВ); (а.с.31).
В п. 30 Договору та Додатку № 1 до нього визначено, що опалювальна площа, яку займає споживач - 87,9 м2, показання теплового лічильника розподіляються пропорційно площі, яку займає споживач, - 4,73 % (а.с.14).
За п. 31 Договору споживач зобов'язується сплачувати за теплову енергію у строк до 10 числа місяця наступного за розрахунковим періодом.
На виконання умов Договору за період жовтень 2012р. - лютий 2013р. позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 7970,46 грн.
На оплату наданих послуг позивачем виписані відповідачу відповідні рахунки за №№ 2527 від 31.10.2012р., від 30.11.2012р., від 25.12.2012р., від 25.01.2013р., від 25.02.2013р. Також позивач надав відповідачу відповідні акти приймання-передачі теплової енергії від 31.10.2012р., від 30.11.2012р., від 31.12.2012р. від 31.01.2013р., від 28.02.2013р. Факт направлення вказаних рахунків та актів відповідачу підтверджується реєстрами рахунків згрупованих поштових відправлень (а.с.16-30).
За п. 12, абзацами 5, 6 п. 31 Договору факт отримання споживачем теплової енергії фіксується щомісячно актом приймання-передачі теплової енергії, який складається сторонами.. Споживач зобов'язаний розглянути направлений йому акт і при відсутності заперечень в 5-денний строк повернути його теплопостачальній організації підписаним і скріпленим печаткою. В разі неповернення споживачем акту у вказаний термін, він вважається оформленим і підтверджує факт надання споживачу теплової енергії.
Відповідач вказані акти не підписав, заперечень щодо постачання теплової енергії чи інших претензій позивачу не пред'явив.
Заперечення відповідача проти позову з підстав неврахування позивачем підвищення середньомісячної температури повітря при визначенні обсягів теплової енергії, судом відхиляються з наступного.
Відповідно до п.21 Договору кількість теплової енергії, яка щомісячно нараховується споживачу впродовж року за послуги опалення та гарячого водопостачання, визначається як різниця показань теплового лічильника на 25 число звітного місяця та на 25 число минулого місяця з урахуванням коефіцієнта втрат на теплових мережах.
Розподіл загальної кількості теплової енергії, визначеної за показаннями приладу обліку, встановленому в об'єкті, в якому знаходиться декілька споживачів, проводиться пропорційно займаної площі кожного споживача (п. 22 Договору).
В додатку № 1 до Договору сторони узгодили вид лічильника, коефіцієнти втрат та переводу, а також пропорцію площі, яку займає споживач, відносно загальної площі будівлі - 4,73 % (а.с.14).
Визначена позивачем кількість переданої теплової енергії підтверджується наданими показаннями приладів обліку теплової енергії в будівлі по вул.. Пушкіна, 115, у м. Полтаві, за періоди 19.04.2012-24.10.2012, 24.10.2012.-20.11.2012, 20.11.2012-20.12.2012, 20.12.2012-18.01.2013, 18.01.2013-21.02.2013. Розрахунок позивачем проведено у відповідності до визначених в Додатку № 1 даних та пропорційно площі, які займає відповідач.
Таким чином, кількість спожитої теплової енергії за умовами Договору обраховується відповідно до даних лічильника. У договорі відсутні умови щодо перерахунку кількості поставленої теплової енергії в залежність від середньомісячної температури повітря. Отже, заперечення відповідача в цій частині не ґрунтуються на умовах договору та матеріалах справи.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України від 02.06.2005р. № 2633-IV "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч.6 ст. 25 Закону № 2633).
Відповідач в порушення умов Договору оплату спожитої теплової енергії в установлений строк не провів.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 5970,46 грн. основного боргу (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 3 ст. 1 Закону України № 686-ХІV від 20.05.1999 року "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій" (із змінами і доповненнями) за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної cyми боргу.
Відповідно до абз.4 п. 31 Договору у випадку несплати у вказані строки застосовується пеня в розмірі 1,0 % за кожен день прострочення платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне винесення плати за спожиті комунальні послуги" № 686-ХІ від 20.05.1999р.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 16 квітня 2013 р. у справі № 3-6гс13 (справа № 18/957/12) нормою частини 1 статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено законну неустойку за порушення грошового зобов'язання у сфері відносин з надання житлово-комунальних послуг - пеня в розмірі 1,0 % за кожний день прострочки платежу, але не більше 100 % боргу. Кредитор має право на стягнення цієї законної неустойки у тому числі й за відсутності у договорі умови про неустойку.
В ч. 3 ст. 82 ГПК України зазначено, що обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатом розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.
Враховуючи факт прострочення оплати позивачем правомірно заявлено до стягнення 2680,01 пені за період 11.01.2013р. - 28.03.2013р. (правильність розрахунку перевірено судом).
Згідно п.3 ст.83 ГПК України господарський суд має право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Відповідно до статуту Видавництва "Полтавський літератор" дане видавництво засноване на майні спільної (комунальної) власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області і передане в управління Головному управлінню інформаційної та внутрішньої політики Полтавської облдержадміністрації. Видавництво створене з метою проведення державної політики у книговидавничій галузі, задоволенні потреб області у офіційних виданнях, сприяння відродженню духовної культури тощо. Основним видом діяльності видавництва є видання офіційних матеріалів обласної ради, облдержадміністрації (а.с.53-55).
Як свідчать надані докази, відповідач не міг проводити оплату вартості спожитої теплової енергії внаслідок арешту коштів, накладених за постановами державних виконавців від 29.11.2012 в межах виконавчих проваджень (а.с.49-51).
Пунктом 1 ст. 233 ГК України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Враховуючи те, що основною діяльністю відповідача є видавництво видання офіційних матеріалів обласної ради, облдержадміністрації, проведення державної політики у книговидавничій галузі, перебування відповідача в тяжкому фінансовому становищі, керуючись ч. 2 ст. 233 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України суд прийшов до висновку про наявність виключних обставин, які дають підстави для зменшення розміру пені на 50% - до 1340,00 грн.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 21,98 грн. - 3% річних за період 11.01.2013р. - 28.03.2013р. (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог). Позовні вимоги в цій в частині підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено вимоги про стягнення 11,12 грн. - інфляційних, нарахованих за період грудень 2012р. - січень 2013р. на заборгованість за послуги, надані в грудні 2013р. та в січні 2013р. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог - а.с.65, 71).
При цьому позивачем не враховано, що за умовами п. 31 Договору оплата за опалення проводиться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Отже, за послуги, надані в грудні 2013р., прострочення платежу починається з 10.01.2013р., а за послуги, надані в січні 2013р., прострочення платежу починається з 10.02.2013р.
Таким чином, в межах заявленого позивачем терміну нарахування інфляційних (за період грудень 2012р. - січень 2013р.) є нарахування на послуги, надані в грудні 2013р., за період 11.01.2013р.-31.01.2013р. Сума інфляційних за цей період становить 3,26 грн. в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
В іншій частині - позовні вимоги щодо стягнення інфляційних задоволенню не підлягають як безпідставні.
В п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що у разі прийняття судом зміни (у бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. За п. 4.6 цієї Постанови зменшення позивачем суми позову не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.
В п. 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що у разі господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені) витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Судові витрати по справі згідно ч.2 ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.
В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 83 (п.3), 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Зменшити належний до стягнення розмір пені до 1340 грн. 00 коп.
3. Стягнути з Видавництва "Полтавський літератор" (вул. Пушкіна, буд. 115, м. Полтава, Полтавська область, 36014; ідентифікаційний код 13960026) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (м. Полтава, вул. Комарова, 2а, ідентифікаційний код 03338030) 5970грн. 46 коп. основного боргу, 1340грн. 00 коп. пені, 21грн. 98 коп. - річних, 3грн. 26 коп. - інфляційних, 1720грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
4. В іншій частині - у позові відмовити.
Повне рішення складено та підписано: 01.06.2013р.
Суддя Безрук Т.М.