Справа № 22ц/775/866/13 Головуючий у 1 інстанції Клешньов О.І.
Категорія 37 Доповідач Лоленко А.В.
28 січня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого: Лоленко А.В.,
суддів: Солодовник О.Ф., Супрун М.Ю.
при секретарі Папоян К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 07 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розподіл спадкового майна та по зустрічному позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розподіл спадкового майна,-
У лютому 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розподіл спадкового майна.
У вказаному позові позивачка просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, на автомобіль НОМЕР_1 та визнати за нею і відповідачами право власності по 1/3 частині ідеальної частки за кожним у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2, а з неї стягнути на користь відповідачів вартість 1/6 частки кожному в квартирі АДРЕСА_1 у розмірі 14 354 гривні. Вважала також, що автомобіль АЗЛК 2140 держномер НОМЕР_4 треба залишити ОСОБА_3, а з нього стягнути вартість часток, які припадають на неї та ОСОБА_2 відповідно у сумі 10 000 гривень та 2 500 гривень.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що з 18 вересня 1968 року знаходилася у шлюбі з ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті залишилось вищевказане майно, крім домоволодіння у смт. Кіровськ, яке було придбано ними під час шлюбу і тому її частка в ньому повинна складати 1/2 частину як співвласника та 1/6 як спадкоємця. Відповідачі є спільні з померлим діти і як спадкоємці мають право на 1/6 частку спадкового майна кожний. Вартість квартири складає 86124 гривні, вартість автомобіля АЗЛК 2140 15 000 гривень, а автомобіля ЗАЗ ДЕО - 30 000 гривень. Домоволодіння у смт. Кіровськ вартість якого складає 123 575 гривень, як спадщина, належало особисто її чоловіку і тому її частка та частки дітей у ньому складають по 1/3 частині.
ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розподіл спадкового майна.
У вказаному позові позивач просив включити у список майна, належного розподілу між спадкоємцями, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, - двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3. Розподілити спадкове майно шляхом визначення права власності кожного зі спадкоємців на частку в спадковому майні, а саме в: квартирі АДРЕСА_1; квартирі АДРЕСА_3; автомобілі - АЗЛК 2140 держномер НОМЕР_4; автомобілі НОМЕР_2, йому і ОСОБА_2 по 1/6 частки кожному та ОСОБА_1 - 2/3 частки; домоволодінні, розташованому в АДРЕСА_2 - йому, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 1/3 частки кожному.
Свої вимоги обґрунтував тим, що він не згоден зі способом розділу спадкового майна, який надала до суду ОСОБА_1. Вказав, що ОСОБА_1 не врахувала в загальну масу спадкового майна квартиру АДРЕСА_3, яка також є сумісною її та спадкодавця, тому що була набута ними в шлюбі за рахунок сумісних коштів. Вартість цієї квартири, вказана в інвентаризаційній документації - 13 730 грн., що підтверджено копією правовстановлюючого документа та копією свідоцтва про шлюб.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 18 вересня 1968 року знаходилась у шлюбі з ОСОБА_4 і під час шлюбу ними було придбано квартиру АДРЕСА_3, квартиру АДРЕСА_1, автомобіль НОМЕР_3, автомобіль АЗЛК 2140 реєстраційний номер НОМЕР_4. ОСОБА_4 на праві особистої власності мав також житловий будинок з надвірними прибудовами у АДРЕСА_2.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
На час смерті він мав дружину ОСОБА_1 та дітей ОСОБА_2 і ОСОБА_3, яку у відповідності до ст. ст. 1222, 1261 ЦК України є його спадкоємцями першої черги.
Вартість спадкового майна сторонами не оспорюється, підтверджується витягами і складає: квартири АДРЕСА_3 13 730 гривень, квартири АДРЕСА_1 86 124 гривень, будинку з надвірними прибудовами у селищі Кирове - 123 575 гривень, автомобіля НОМЕР_3 30 000 гривень, автомобіля АЗЛК 2140 реєстраційний номер НОМЕР_4 - 15 000 гривень.
Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки від 07 грудня 2012 року визнано чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 83,62 кв.м., житловою площею 48,3 кв.м., двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 48,35 кв.м., житловою площею 27.8 кв.м., автомобіль НОМЕР_4, та автомобіль НОМЕР_5 спільною частковою власністю ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, визнавши частку ОСОБА_1 у розмірі 2/3 частини означеного майна, а ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини за кожним.
Визнано будинок АДРЕСА_2 спільною частковою власністю ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, визначивши частку кожного з них у розмірі 1/3 частини означеного домоволодіння.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про часткове скасування рішення суду. Просила розділити спадкове майно, не оспорюючи ідеальні долі в спадщині, залишивши автомобіль ЗАЗ ДЕО їй, а з неї стягнути грошову компенсацію за 1/6 частину ОСОБА_3 Також просила задовольнити її вимоги в частині визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1, стягнувши з неї на користь відповідачів вартість 1/6 частини вищевказаної квартири в розмірі 14354 грн. кожному.
В судове засідання ОСОБА_1 , її представник ОСОБА_5, ОСОБА_2 на повторний виклик до апеляційного суду не з»явились, повідомлені про розгляд справи належним чином телефонограмами, належним чином оформленими ( а.с. 89, 90, 92). Суд вважає можливим справу розглянути у відсутності нез»явившихся осіб.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_6, які просили рішення суду залишити без зміни, посилаючись на те, що всі спадкоємці звертались до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак ніхто не оформляв спадщину в нотаріальній конторі після смерті батька ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, не отримував свідоцтво про право на спадщину , в суді першої інстанції ніхто з спадкоємців не оспорював долі кожного у спадщині, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення за таких підстав.
Згідно зі ст.. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені і часток у спадщині інших спадкоємців.
Згідно ст.. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину , у складі якої є нерухоме майно, зобов»язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім»я кожного з них, із зазначенням імені та частки інших спадкоємців.
Відповідно до п. 23 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.
За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Судом встановлено, що після смерті спадкодавця ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1( а.с.6), відкрилась спадщина у вигляді ? частини чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, ? частини двокімнатної квартири АДРЕСА_3, ? частини автомобілю НОМЕР_4 та ? частини автомобілю НОМЕР_5. та житлового будинку АДРЕСА_2 ( а.с. 7-9, 10, 11,13)
З матеріалів справи вбачається, що як ОСОБА_1 так і ОСОБА_3 позовні вимоги заявлені про розподіл спадкового майна, визнання долі кожного в спадщині, визнання права власності в порядку спадкування за законом.
На момент пред»явлення позовних вимог спадкове майно, крім квартири АДРЕСА_3 зареєстроване за померлим.
З пояснень ОСОБА_3 вбачається, що до нотаріальної контори звертались усі спадкоємці із заявою про прийняття спадщини, але ніхто не звертався до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, в зв»язку з чим ніхто і не отримував відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Крім того, визначені судом долі у спадщині сторони не оспорюють.
Суд першої інстанції фактично не вирішував питання про розподіл спадкового майна, а визнав право власності в порядку спадкування за законом, визнавши долю кожного з спадкоємців у спадщині.
Таким чином, на підставі ст..ст. 1296, 1297 ЦК України, п. 23 вищеназваної постанови № 7 Верховного Суду України від 30 травня 2008 року передбачений обов»язок спадкоємців звертатись до нотаріуса за видачею їм свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Спадкоємці ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не використавши своє право отримання свідоцтва у встановленому законом порядку, не оспорюючи долю кожного із спадкоємців у спадщині, не одержавши при цьому відмову нотаріуса видати вказане свідоцтво, звернулись до суду із позовом про визнання права власності в порядку спадкування та розподіл спадкового майна.
Апеляційний суд вважає такі вимоги передчасними, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розподіл спадкового майна та про відмову у зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розподіл спадкового майна.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 3 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 07 грудня 2012 року скасувати.
В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розподіл спадкового майна та по зустрічному позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розподіл спадкового майна відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: