Справа 2/0509/368/12 Головуючий у 1 інстанції Жамбровський С.І.
Категорія 32 Доповідач Лоленко А.В.
21 січня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Лоленко А.В.
суддів: Солодовник О.Ф., Супрун М.Ю.
при секретарі Бакунець Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Вугледарі на рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 22 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Вугледарі про стягнення моральної шкоди,-
Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 22 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Вугледарі про стягнення суми в рахунок відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Вугледарі на користь ОСОБА_1 в відшкодування моральної шкоди 12000 грн.
Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Вугледарі на користь ОСОБА_1 витрати на юридичну допомогу в сумі 1000 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 21.06.1982 року по 13.01.2004 року працював в ДП «Шахтоуправління «Південнодондаське №1» та отримав професійне захворювання.
Висновком МСЕК від 13 січня 2004 року позивачу вперше встановлено 40 відсотків втрати професійної працездатності безстроково та 3-тя група інвалідності в зв»язку з професійним захворюванням.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду просить рішення суду скасувати, відмовити в позові, так як рішення не відповідає вимогам закону. Не згоді з сумою, яка стягнута на правову допомогу, оскільки не надано доказів для стягнення такого розміру та чек про сплату вказаної послуги не видавався фінансовою установою, тому неможливо переконатися, що вказана сума сплачена за надану правову допомогу.
Вислухавши доповідача, пояснення представника відділення виконавчої дирекції фонду в м.Вугледарі - ОСОБА_2, який просив задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду скасувати, відмовити позивачу в позові, заперечення представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_3., який просив рішення суду залишити без зміни, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Суд дійшов обгрунтованого висновку, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки таке право у позивача виникло, коли йому вперше встановлено 40% втрати працездатності безстроково , згідно з висновком МСЕК від 13 січня 2004 року.
Право позивача на відшкодування моральної шкоди закріплено ст.. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" та згідно з пунктом "е" п. 1 частини 1 ст. 21 та частини 2 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов'язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди, в редакції, яка діяла на момент виникнення права у позивача на відшкодування моральної шкоди, тобто на 17 жовтня 2002 року.
Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року №-3235-1У зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст. 1 та абзацу 4 ст. 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, підпункту "е" п. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст.34 Закону, а також згідно п. 22 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року №-489-У, який набрав чинності з 1 січня 2007 року, з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинено на 2007 рік дію абзацу 4 ст. 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку, підпункту "е" пункту 1 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 34.
Право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до надрання чинності як законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" так і Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік".
Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення моральної шкоди з відділення Фонду - відповідача.
Визначення судом моральної шкоди в розмірі 12 000 грн. відповідає встановленим обставинам справи, переживанням, які відчував потерпілий в зв"язку з ушкодженням здоров"я, його станом здоров"я, тривалістю лікування, з врахуванням висновку МСЕК від 13.01.2004 року, коли позивачу вперше встановлена стійка втрата працездатності - 40% в зв'язку з професійним захворюванням безстроково.
Рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 1000 грн. відповідає ст.. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» (далі Закон).
Стаття 1 вищеназваного Закону передбачає, що розмір витрат на правову допомогу у цивільних справах, в який компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат ОСОБА_3. ( свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю ( а.с. 20), на підставі угоди від 29 квітня 2012 року , укладеної між ним та ОСОБА_1 на правову допомогу ( а.с. 19), надав правову допомогу ОСОБА_1, яка складалась з: консультації, складання позовної заяви, прийняття участі у судових засіданнях: 16.10.2012 року з 15:26 до 15:32 - 6 хвилин, справу було відкладено ( а.с. 50), та 22.11.2012 року з 16.15 до 17.17, тобто одну годину ( а.с.59).
Крім того, в судовому засіданні адвокат ОСОБА_3. пояснив, що займався підготовкою справи до судового розгляду , складав позовну заяву , що відображено у квитанції про сплату витрат на правову допомогу, та витратив на вказану роботу 2,5- 3 години.
Таким чином, суд вважає, що адвокатом було витрачено часу на надання правової допомоги згідно з угодою та чеком ( а.с. 49) три години 40 хвилин, за що отримано ним суму 1000 грн., що не перевищує граничний розмір, передбачений вищеназваним Законом: 2,5 годин в квітні 2012 року - з мін. з/пл..1094 грн.=1094 грн. ; 1 год.06 хв. у жовтні 2012 р- з мін. з/пл..-1118 грн. = 447,20 грн., що складає 1541,20 грн.
Посилання відповідача на те, що не можна як доказ отримання грошей приймати чек, виданий адвокатом, не може служити підставою для відмови у стягненні вищевказаної суми, оскільки вказаний чек підписаний та завірений печаткою адвоката.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не є підставами для скасування рішення суду.
Рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Вугледарі відхилити.
Рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 22 листопада 2012 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: