Головуючий у 1 інстанції - Чапланова О.М.
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
29 травня 2013 року справа №6а/247/57/13
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Торезького міського суду Донецької області від 09 квітня 2013 року в адміністративній справі за заявою відділу Державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції, заінтересовані особи: управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області, управління Державної казначейської служби України в м.Торезі Донецької області, ОСОБА_2, про зміну способу та порядку виконання судового рішення,-
Відділ ДВС Торезького МУЮ звернувся до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання постанови Торезького міського суду Донецької області від 09 березня 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до УПСЗН Торезької міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити виплату недоплаченої допомоги на оздоровлення за 2010 рік. На обґрунтування своїх вимог наголошує на тому, що на підставі зазначеної постанови було видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження, проте, згідно відповіді УПСЗН Торезької міської ради Донецької області, взяття зобов'язання щодо проведення соціальних виплат та компенсацій згідно з рішенням судів можливо лише у разі внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України», які мають передбачити збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходжень до бюджету, за рахунок яких здійснюватимуться ці видатки. Таким чином, оскільки, рішення суду на даний момент не виконано, заявник просить змінити спосіб і порядок його виконання з зобов'язального характеру на стягнення відповідної грошової суми.
Ухвалою Торезького міського суду Донецької області від 09 квітня 2013 року в задоволенні заяви відмовлено.
З цим рішенням не погодилась позивачка по справі і подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та задовольнити вимоги заявника. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що незміна способу виконання судового рішення тягне за собою перешкоди для виконання Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони до суду не прибули, при цьому, апелянт просила справу розглянути у її відсутність, тому, відповідно до ч.1 ст.197 КАС України, справу розглянуто у письмовому провадженні.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, а також ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Тобто зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту, при цьому, відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках.
Відмовляючи у зміні порядку та способу виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив із того, що заявник фактично просить змінити судове рішення, що не передбачено законом.
Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на неможливість прийняття судом рішення про зміну витратної частини держбюджету України на відповідний рік, в тому числі в порядку, встановленому статтею 263 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 92 Конституції України Державний бюджет України встановлюється виключно законами України. Виходячи з наведеного, суди не наділені правом своїми рішеннями здійснювати формування його витратної частини.
До того ж, відсутність коштів на рахунках боржника не свідчить про неможливість виконання цього судового рішення, тому немає підстав для застосування положень статті 263 КАС України в цій справі.
Крім того, при вирішенні справи слід враховувати позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 28 жовтня 2008 року, прийнятій у справі за позовом до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Обласного центру з нарахування та виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про стягнення сум виплат, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в якій Верховний Суд України, серед іншого, зазначив, що відповідно до статей 21, 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Установивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні відносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і ухвалу прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст.195,197,199,200,205,206,211,212,254,263Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2- залишити без задоволення.
Ухвалу Торезького міського суду Донецької області від 09 квітня 2013 року в адміністративній справі № 6а/247/57/2013- залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: Л.В.Губська
Судді: Т.Г.Арабей
І.В.Геращенко