Справа: № 2а-5362/11
Іменем України
"13" травня 2013 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Денісова А.О.
Суддів: Гром Л.М. та Міщука В.С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ГУПФУ в м. Києві та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на постанову Дніпровського районного суду м.Києва по справі за позовом ОСОБА_1 до УПСЗН Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, ГУПФУ в м. Києві, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплатпро зобов"язання вчинити дії про стягнення невиплаченої одноразової щорічної грошової допомоги до 5 травня,
Постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 29.12.2011 року позов задоволено частково. Суд зобов'язав відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової щорічної допомоги до 5 травня 2011 року у відповідності до ч.5 ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон).
На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову про відмову в задоволення позову, мотивуючи тим, що розмір разової грошової допомоги до 5 травня ветеранам війни регулюється постановою КМУ від 04.04.2011 року №341.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 і відповідно до ч.5 ст.12 Закону має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, а відповідач виплатив йому вказану допомогу у розмірі, визначеному постановою КМУ від 04.04.2011 року №341.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що на період виникнення спірних правовідносин діяли нормативно-правові акти, які по-різному врегульовували питання розміру щорічної допомоги до 5 травня. Виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначені розміру вказаної допомоги, суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що застосуванню підлягають норми Закону, оскільки відповідно до п.6 ч.1 ст.92 КУ виключно законами визначаються основи соціального захисту.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м.Києва від 29.12.2011 року - без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Денісов А.О.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.