29.11.06р.
Справа № А20/408-06
за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ
до Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг
про стягнення 493 874 грн. 40 коп.
Суддя Пархоменко Н.В.
Секретар судового засідання помічник судді Рижкова В.М.
Від позивача: Бичкова С.І. заступник начальника відділу за довір. № 03-06/23 від 11.01.06р.
Від відповідача: Дмитренко О.О. юридичний консультант за довір. № 50 від 02.10.06 р.
Курява С.І. начальник відділу кадрів за довір. № 55 від 14.11.06 р.
Гонтар С.Г. начальник відділу праці за довір. № 54 від 14.11.06р
Суть спору:
Позивач просить стягнути з відповідача 493 874 грн. 40 коп. штрафу за не створенні робочі місця для працевлаштування інвалідів .
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала.
Представник відповідача позов не визнав та посилається на ті підстави, що законодавство не покладає на підприємство обов'язок працевлаштування інвалідів. Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" постійно надає звіти до Центрально-міського центру зайнятості м. Кривого Рогу в яких у графі 4 проставляє наявність вільних робочих місць ( вакантних посад ) для працевлаштування громадян, зокрема інвалідів. Вважають, що у випадку належного повідомлення товариством органів працевлаштування інвалідів про потребу в працівниках інвалідах, та не направлення таких працівників згаданими органами працевлаштування, з боку підприємства відсутня вина у невиконанні вимог статей 19,20 Закону України « Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Крім того зазначають що штрафні санкції сплачуються з прибутку підприємства, а підприємство відповідача є збитковим.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
На підставі статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 №875-ХХІІ (зі змінами та доповненнями) (далі Закон) для підприємств (об'єднань), установ і організацій (далі-підприємства) незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної численності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік у кількості 1 робочого місця.
Згідно п.3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314 (зі змінами та доповненнями) (далі Положення) робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда, а згідно пункту 5 цього ж Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, управління соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Згідно статті 20 вищеназваного Закону, у випадку, якщо кількість працюючих на підприємствах інвалідів була менша, ніж встановлено зазначеним нормативом, то підприємства зобов'язанні сплатити відділенню Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції у розмірі середньорічної плати на даному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом (штрафні санкції -це обов'язковий платіж, який платить підприємства у разі невиконання ними нормативу робочих для забезпечення працевлаштування інвалідів).
Згідно пункту 5 Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їж до колективного договору , інформують центри зайнятості, місцевим органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту населення про створення ( пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
У відповідності до п. 9 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, на яких на яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відділеннях Фонду за своїм місцезнаходженням і щороку не пізніше 1 лютого подають до зазначених відділень звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою 10-ПІ річна, що затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 року № 338.
У відповідності з пунктом 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1434 у складі Мінпраці діє Фонд соціального захисту інвалідів.
Пунктом 3 цього Положення передбачено , що одним з основних завдань Фонду є здійснення контролю за додержанням підприємствами , устан?овами і організаціями всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Відповідачем Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" був наданий позивачу, Дніпропетровському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік. Згідно наданого звіту середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу складає 2 014 осіб, фонд оплати праці складає 21 623,1 грн., середньорічна заробітна плата складає -10 736,40 грн. Кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, відповідно до 4% нормативу становить 81 ( вісімдесят одна ) особа за даними звіту на підприємстві працювало 35, а повинно було працювати 81 інвалід.
Стаття 19 Закону про захист інвалідів ( 875-12) встановлює для підприємств (об'єднань), установ і організацій (далі - підприємства) нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Частиною першою статті 18 названого Закону ( 875-12 ) передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами, громадськими організаціями інвалідів (далі - органи працевлаштування інвалідів).
Законодавство про соціальний захист інвалідів дає підстави для висновку про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 цього Закону, але на відповідача покладається обов'язок створити нормативи робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та повідомити місцеві органи соціального захисту населення та фонд зайнятості про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно довідки управління праці та соціального захисту населення виконкому Дзержинського районної ради м. Кривого Рогу Комунальне підприємство « Кривбасводоканал» на протязі 2005 року регулярно щомісячно надавало до управління інформацію ( звіт по формі № 3-ПН ) про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів. На протязі 2005 року управлінням на КП « Кривбасводоканал» для працевлаштування було направлено 2 інваліда , але вони від запропонованих місць відмовилися. За минулий рік в управлінні більше не було на обліку інвалідів , які мали б відповідну медичну рекомендацію до працевлаштування і бажали б працювати на цих робочих місцях.
Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе , що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення
За таких підстав суд вважає, що відповідач належним чином повідомив органи працевлаштування про потребу в працівниках інвалідах, але органами працевлаштування інваліди не були направлені для працевлаштування на підприємство, отже відсутня вина відповідача у невиконанні вимог статей 19,20 Закону України « Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні.
З огляду на викладене позов задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 94,160-163, 167 , пунктом 6 розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд - ,
В позові відмовити.
Постанову може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили у відповідності до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Пархоменко
постанова виготовлена
в повному обсязі 04.12.2006 року