Справа № 711/5661/2012
Провадження № 2/307/73/2013
29 травня 2013 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Чопик В.В. при секретарі Олексій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Грушівської сільської ради про повернення самовільно захопленої земельної ділянки,-
Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, Грушівської сільської ради про повернення самовільно захопленої земельної ділянки посилаючись на те, що вони користуються присадибною ділянкою в АДРЕСА_1 і їх суміжним землекористувачем є ОСОБА_3. На межі з ОСОБА_3 вони побудували паркан, який відповідачка разом з сином знесла захвативши частину їх земельної ділянки. Тому просять суд зобов'язати ОСОБА_3 повернути їм частину їхньої присадибної ділянки та стягнути з неї витрати в сумі 1307,30 гривень.
В судовому засіданні позивачі уточнили позовні вимоги та посилаючись на те, що відповідно до акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 26 квітня 2013 року, який складено головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства управління з контролю за використанням та охороною землі Держаної інспекції сільського господарства в Закарпатській області, де було на місці встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 самочинно зайняла частину їх земельної ділянки площею 0,0280 га, що належать їм позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку, просять суд усунути порушення права власності на земельні ділянки з боку ОСОБА_3 та зобов'язати її повернути їм самочинно захоплену земельну ділянку площею 0,0280 га в АДРЕСА_1, Тячівського району та стягнути з неї на їх користь судові витрати в розмірі 1200 грн. оплати послуг адвоката та 107 грн. судового збору.
Позивачка та її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали уточнені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в заяві про уточнення позовних вимог.
Представник Грушівської сільської ради в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, а тому суд на підставі ст. 169 ЦПК України розглянув справу у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_6 проти заявлених вимог позивачів заперечили стверджуючи, що відповідачка є суміжним землекористувачем з позивачами, оскільки успадкувала житловий будинок АДРЕСА_2 і для його обслуговування користується земельною ділянкою відповідно до будівельного паспорту на забудову земельної ділянки індивідуального забудовника, який був виданий ще її діду ОСОБА_7, а тому ніякого захвату земельної ділянки вона не робила. В задоволенні позову просять відмовити.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що заявлений позов слід задовольнити з слідуючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивачі є власниками земельної ділянки розміром 0,1646 га, що знаходиться в АДРЕСА_1, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, що підтверджується свідоцтвом на нерухоме майно індексний № 2885055 від 24.04.2013 р.
Разом з цим судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 успадкувала житловий будинок АДРЕСА_2 і для його обслуговування користується земельною ділянкою розміром 0,18 га., що стверджується будівельним паспортом на забудову земельної ділянки індивідуального забудовника №234 від 1965 р., де міститься свідоцтво на забудову садиби в сільських населених пунктах та схема забудови присадибної ділянки.
У відповідності до ст.152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: … застосування інших, передбачених законом ,способів.
Відповідно ч. 3 ст. 212 Земельного кодексу України, повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду.
Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень..
Твердження відповідача та його представника щодо не захоплення частини земельної ділянки позивачів спростовується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 26 .04. 2013 року.
Згідно вказаного акту Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області ОСОБА_3 самовільно зайнято частину земельної ділянки орієнтовною площею 0,0280 га, шляхом встановлення 23 бетонних стовпців, що розміщені вздовж межі на земельній ділянці, яка розташована в АДРЕСА_1 , і належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Інших доказів суду сторонами не надано.
Отже, виходячи з наведеного, суд вважає, що уточнені позовні вимоги слід задовольнити усунувши порушення права власності на земельні ділянки з боку ОСОБА_3 та зобов'язавши її повернути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самочинно захоплену земельну ділянку площею 0,0280 га в АДРЕСА_1, Тячівського району.
Судові витрати покласти на відповідача ОСОБА_3
Керуючись ст. 10, ч.1 60, ст.ст. 213-215, ЦПК України, ст.152 ч. 2 ст. 158 ст. 212 ч.3. Земельного кодексу України, суд-
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.
Усунути порушення права власності на земельні ділянки з боку ОСОБА_3 та зобов'язати її повернути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самочинно захоплену земельну ділянку площею 0,0280 га в АДРЕСА_1, Тячівського району.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 1200 грн. оплати послуг адвоката та 107 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя В.В. Чопик