Справа: № 2а/2506/15010/11 Головуючий у 1-й інстанції: Лямзіна Н.Ю. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
28 травня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
20 червня 2011 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідності до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та провести виплату цих пенсій у відповідності до ст.ст.50,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних громадян з 28 жовтня 2010 року.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 серпня 2011 року позовні вимоги позивача до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, а саме: визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови у здісненні перерахунку додаткової пенсії позивачу починаючи з 05 травня 2011 року по 22 липня 2011 року у розмірах відповідно до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії починаючи з 04 травня 2011 року по 22 липня 2011 року включно у розмірах відповідно до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та здійснити відповідні виплати за відрахуванням вже виплачених сум.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Головне Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову, якою відмовити в позові.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що на користь позивача необхідно здійснити перерахунок та виплату відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного Фонду України в Чернігівській області, визнаний інвалідом 2 групи захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС, віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується довідкою МСЕК серії ВТЄ-9 №026638 та посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Чернігівською облдержадміністрацією 03 листопада 1992 року.
У відповідності до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За змістом ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам IІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Всупереч ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 тарвня 2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на призначення додаткової пенсії в розмірі, передбаченому з врахуванням ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру додаткової пенсії позивачеві застосуванню підлягає ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Зі змісту ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про обгрунтованість висновків суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок додаткової пенсії в розмірі, передбаченому ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
ухвала:
Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області -залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 серпня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
І.О.Лічевецький
.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.