Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
16 травня 2013 року Справа №811/1273/13-а
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000630171 від 01.02.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 810,00 грн., у тому числі 648,00 грн. основного платежу та 162,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним, оскільки у вересні 2012 р. ним сформовано податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних отриманих, зокрема, від ФОП ОСОБА_2.
У судове засідання з'явився позивач, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки (а.с.90).
У судовому засіданні 16 травня 2013 року позивачем подано клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.94).
На підставі усної ухвали прийнятої 16.05.2013 р. та занесеної до журналу судового засідання, подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.6 ст.128 КАС України.
Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ОСОБА_1 з 22.09.2004 р. зареєстрований Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради як фізична особа-підприємець (а.с.69).
Відповідно до свідоцтва №100349462 від 08.09.2011 року ФОП ОСОБА_1 є платником податку на додану вартість (а.с.71).
У період з 10.01.2013 р. по 14.01.2013 р. посадовою особою Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС відповідно до наказу №41 від 10.01.2013 р. проведено позапланову невиїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань достовірності декларування податку на додану вартість по взаємовідносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за період з 01.09.2012 р. по 30.09.2012 р., за результатами якої складено акт №14/17-1/НОМЕР_1 від 21.01.2013 року, висновками якого є порушення ФОП ОСОБА_1, на думку відповідача, п.198.1., п.198.2, п.198.3, п.198.6. ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено задекларовану суму податкового кредиту за вересень 2012 року на загальну суму 648,00 грн. (а.с.17-32).
На підставі акту перевірки Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення №0000630171 від 01.02.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 810,00 грн., у тому числі 648,00 грн. основного платежу та 162,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.8, 9).
ФОП ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення №0000630171 від 01.02.2013 р. оскаржив до ДПС у Кіровоградській області (а.с.10-13). Рішенням Державної податкової служби у Кіровоградській області від 08.04.2013 р. №1030/10/10-208 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС від 01.02.2013 р. №0000630171, а скаргу ФОП ОСОБА_1 - без задоволення (а.с.14-16).
Судом встановлено, що 16.10.2012 р. позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року, в якій задекларовано податковий кредит у розмірі 11 527,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 648,00 грн. за взаємовідносинами з ФОП ОСОБА_2, у тому числі 468,00 грн. за податковою накладною №41 від 14.09.2012 р. та 180,00 грн. за податковою накладною №60 від 19.09.2012 р. (а.с.33, 34, 72-74, 75-76).
Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС вважає, що вказані податкові накладні видані ФОП ОСОБА_2 за господарським операціями, які не носили реального характеру та не відбулися в об'єктивній дійсності.
Як встановлено судом, податкові накладні №41 від 14.09.2012 р. та №60 від 19.09.2012 р. отримані ФОП ОСОБА_1 від ФОП ОСОБА_2 за господарськими операціями щодо купівлі-продажу автоматичних вимикачів «ВА5135 160А» та «А3796 Ф 630А» відповідно до рахунків-фактур №ДВ-140901 від 14.09.2012 р. та №ДВ-180901 від 18.09.2012 р. (а.с.37, 38).
Зі змісту видаткових накладних №140901 від 14.09.2012 р. та №190905 від 19.09.2012 р. встановлено, що ФОП ОСОБА_2 відвантажено ФОП ОСОБА_1 придбаний товар (автоматичні вимикачі в загальній кількості 4 шт.) на загальну суму 3 888,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 648,00 грн. (а.с.35, 36).
Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями №1705 від 14.09.2012 р. та №1710 від 19.09.2012 р. (а.с.56, 57).
У судовому засіданні встановлено, що транспортування товару, придбаного позивачем у ФОП ОСОБА_2 здійснювалося Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «САТ» відповідно до договору про перевезення вантажів №904 від 10.01.2011 р., що підтверджується товарно-транспортними накладними №ХА2118818 від 17.09.2012 р. та №ХА2120193 від 19.09.2012 р., актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №КД0004629 від 18.09.2012 р., №КД0004682 від 20.09.2012 р., рахунками на оплату №КД0004665 від 18.09.2012 р., №КД0004719 від 20.09.2012 р. (а.с.41-42, 43, 44, 45, 46, 47, 48).
Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.
У відповідності до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.
У судовому засіданні ФОП ОСОБА_1 повідомив, що автоматичні вимикачі придбані ним у ФОП ОСОБА_2 у подальшому поставлені Публічному акціонерному товариству «Кіровоградграніт», згідно з договором поставки №4 від 11.01.2012 р., в обґрунтування чого надав до суду копії податкових та видаткових накладних, рахунків-фактур, платіжних доручень (а.с.50-51, 52, 58, 59, 60-64).
Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
При цьому, в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.
З матеріалів справи суд вбачає, що позивач у вересні 2012 р. сформував податковий кредит в розмірі 648,00 грн. на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому ФОП ОСОБА_2, який на момент їх виписки був зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №200011508 (а.с.65, 66), а тому, відповідно до вимог п. 201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України був зобов'язаний нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.
Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судом у судовому засіданні, фактичною підставою для зменшення позивачу податкового кредиту за вересень 2012 р. за взаємовідносинами з ФОП ОСОБА_2 став висновок податкового органу про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання фізичної-особи підприємця ОСОБА_2, викладений в акті перевірки Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС №1331/172/НОМЕР_2 від 26.11.2012 року, яким встановлено, зокрема, неподання ФОП ОСОБА_2 податкової звітності за вересень 2012 року (а.с.21).
Суд вважає таку позицію Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС безпідставною, оскільки покупець не може нести відповідальність у випадку порушення податкового законодавства своїм контрагентом (продавцем). Натомість, у разі якщо ж така особа не виконала свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме відносно такої особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_2 Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.
Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши суми податку на додану вартість у ціні придбаного товару, одержав податкові накладні, складені належним чином, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності віднесення до складу податкового кредиту за вересень 2012 року ПДВ у сумі 648,00 грн. за господарськими операціями з ФОП ОСОБА_2
З огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також на відсутність з боку податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарської операції між позивачем і ФОП ОСОБА_2, а тому позовна вимога підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000630171 від 01 лютого 2013 р., винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 810,00 грн., у тому числі 648,00 грн. основного платежу та 162,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. Момонт