Головуючий у 1 інстанції - Бабіч С.І.
Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
30 травня 2013 року справа №805/2176/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Сіваченка І.В.
суддів Шальєвої В.А., Шишова О.О.
секретар судового засідання Казакова Т.М.
за участі представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року у справі № 805/2176/13-а за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-міському районі м. Горлівки до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення суми капіталізованих платежів у розмірі 10106,82 гривень, -
У лютому 2013 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-міському районі м. Горлівки (далі - Відділення) звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_3 про стягнення суми капіталізованих платежів у розмірі 10 106,82 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ФОП ОСОБА_3 зареєстрована як платник страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у Відділенні та взята на облік з 13 січня 2006 року. 12 грудня 2012 року державним реєстратором до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_3 З найманим працівником відповідача ОСОБА_4 стався страховий випадок, за яким робочим органом Фонду призначено страхові виплати. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадку ліквідації страхувальників. Капіталізація платежів для задоволення вимог по зобов'язаннях, виниклих у результаті заподіяння шкоди життя і здоров'ю громадян, провадяться відповідно до «Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли з зобов'язані підприємства банкрута перед громадянами в наслідок заподіяння збитку їхнього життя і здоров'ю», затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України №765 від 06.05.2000 року (далі - Порядок № 765) і здійснюється по кожній особі з виплатою заборгованості за минулі роки і необхідності виплат майбутніх платежів.
Відповідно до пункту 3 вищевказаного Порядку, капіталізація платежів нараховується за період, що визначається, з різниці між середньої тривалості життя для чоловіків і жінок і їхнім віком на момент проведення капіталізації. Відділення для визначення періоду для капіталізації використовувало дані середньої тривалості життя особи, надані Держкомстатом України.
Сума страхових платежів, що підлягає капіталізації, згідно розрахунку склала 10 106,82 грн. 08 січня 2013 року відділення зверталось до ФОП з вимогою про включення капіталізованих платежів до реєстру вимог кредиторів. Станом на 11 лютого 2013 року Відділення відповіді на вимогу про включення сум капіталізованих платежів не отримувало, тому звернулось до суду з цим позовом.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року у цій справі позов задоволено, а саме: стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь Відділення суму капіталізованих платежів у розмірі 10106,82 гривень.
Не погодившись з таким рішенням, відповідачка подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що в даному випадку має місце не ліквідація юридичної особи, а припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3, а тому підстав для стягнення капіталізованих платежів немає, вказував про те, що відповідач добросовісно сплачувала внески з 2006 року, заборгованість відсутня. Крім цього відповідач вважає, що фінансування Фонду за рахунок капіталізованих внесків не здійснюється.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Відповідачка до апеляційного суду не прибула.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
ОСОБА_3 зареєстрована виконавчим комітетом Горлівської міської ради 21.02.2005 року, в якості фізичної особи-підприємця за реєстраційним номером 2001331 (а.с.7).
Відповідачем було самостійно прийнято рішення про припинення діяльності в якості фізичної особи-підприємця.
Відповідно до наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 28.12.2012 р., відповідач знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.
11.02.2008 року з найманим працівником ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_4 стався нещасний випадок на виробництві, що підтверджено актом від 11.07.2008 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, затверджений відповідачем (а.с.10-11).
Відповідно до наданої позивачем копії трудової книжки ОСОБА_4, встановлено, що на момент нещасного випадку він працював у відповідача водієм автобуса за трудовим договором № 588.
Вказані обставини відповідачем не заперечувались.
Згідно виписки з акту огляду МСЕК, ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_4 з 17.06.09 року у зв'язку з трудовим каліцтвом у відсотках становить - 5% , встановлена безстроково (а.с.9).
Постановою № 0512/12810/12810/8 від 27.03.2012 року Відділення призначило ОСОБА_4 перераховану щомісячну грошову суму в розмірі 34,76 грн. Встановлено, що виплати проводяться з 01.03.2012 року безстроково (а.с.8).
Відділення для визначення періоду для капіталізації використовувало дані середньої тривалості життя особи, надані Держкомстатом України, внаслідок чого, позивачем правомірно визначена відповідачу до сплати суму капіталізованих платежів у розмірі 10106,82 гривень (а.с.5).
12 грудня 2012 року було проведено реєстраційну дію від Державного комітету підприємництва, а саме про внесення до ЄДР запису про припинення підприємницької діяльності.
Відділення звернулось до ФОП ОСОБА_3 з вимогою № 01-05/56 від 04.01.2013 року про внесення до реєстру вимог кредиторів суму капіталізованих платежів у розмірі 10 106,82 гривень (а.с.18).
Відповідачем не надано суду доказів надання відповіді чи розгляду вказаної вимоги позивача.
Визначившись з правовими нормами, які належить застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає про наступне.
Державний нагляд у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно статті 17 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, здійснює спеціально уповноважений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади.
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку) визначає Закон України від 23.09.1999 № 1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-ХІV), статтею 15 якого визначено, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків, згідно статті 18 зазначеного Закону та статті 18 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, підзвітна правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує, забезпечує виконання рішень правління Фонду та здійснює контроль за дотриманням страхувальниками та страховиками законів України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до них.
Тобто, позивач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством відносно платників страхових внесків у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 50-1 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.
Згідно статей 51, 53 ЦК України, фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.
До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Частиною другою статті 1205 ЦК України, встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом № 1105-XIV.
Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещадного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян суб'єктів підприємницької діяльності.
Згідно статей 6, 7 Закону № 1105-XIV, страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України
Роботодавцем відповідно до цього Закону вважається власник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовує найману працю.
За змістом статей 15, 46 Закону № 1105-XIV, Фонд соціального страхування від нещасних випадків - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.
За приписами частини статті 46 Закону № 1105-XIV, фінансування Фонду здійснюються за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 765 було затверджено Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю (у назві та тексті Порядку слова "підприємства-банкрута" у всіх відмінках було замінено відповідно словами "суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута" у відповідному відмінку згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2012 року N 1195).
Згідно з пунктом 1 вказаного Порядку, відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд).
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Порядку, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.
За змістом пункту 3 Порядку, капіталізація платежів розраховується на період, що визначаться як різниця між середнього тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимоги статті 46 Закону № 1105-XIV та положення Порядку щодо капіталізації платежів поширюються на всі випадки ліквідації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
На сьогоднішній день відсутній механізм капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли виниклих із зобов'язань підприємства, яке ліквідується на підставі рішення засновників та дані відносини подібні між собою у своїх рисах та ознаках, тобто вирішуються однаково і необхідно застосовувати закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Позиція відносно того, що капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, викладена в постанові Верховного Суду України від 26 червня 2012 року у справі №21-156а12 за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми до товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-авто" про стягнення капіталізованих платежів.
Згідно з пункту 5-1 Порядку, у вимогах відповідного Фонду до суб'єкта підприємницької діяльності, щодо якого порушено справу про банкрутства, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. При цьому, суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації підприємства-банкрута, перераховуються ліквідатором робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому підприємство перебуває на обліку.
Відповідно до частини 5 статті 112 ЦК України, вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
Станом на момент розгляду даної справи відповідач свій обов'язок зі сплати капіталізованих платежів позивачу не виконав.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції обґрунтовано вважав вимоги позивача про стягнення з відповідача сум капіталізованих платежів в розмірі 10106,82 грн. правомірними, а позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
В повному обсязі ухвалу виготовлено 31 травня 2013 року.
Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року у справі № 805/2176/13-а за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-міському районі м. Горлівки до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення суми капіталізованих платежів у розмірі 10106,82 гривень, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.
Головуючий: І.В.Сіваченко
Судді: В.А.Шальєва
О.О.Шишов