Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
27 березня 2013 року Справа № 805/3848/13-а
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Дмитрієв В.С., розглянувши позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Територіального управління Головної державної інспекції по автомобільному транспорту у Донецькій області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій від 08.01.2013 № 147480, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Головної державної інспекції по автомобільному транспорту у Донецькій області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій від 08.01.2013 № 147480 в розмірі 1700 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Статтею 106 цього Кодексу встановлені вимоги до позовної заяви.
Відповідно до частини 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлена ставка судового збору у вигляді 1 відсотку розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оскаржує постанову суб'єкта владних повноважень про застосування фінансових санкцій в розмірі 1700,00 гривень.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть продовжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» випливає, що збільшення зобов'язань особи, що підлягають сплаті, є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
Таким чином, зверненні до суду вимоги про скасування рішення відповідача-суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
З огляду на викладене, адміністративний позов про скасування постанови про застосування фінансових санкцій від 08.01.2013 № 147480 в розмірі 1700,00 грн. є адміністративним позовом майнового характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» установлено з 1 січня мінімальну заробітну плату - 1147 гривні.
Таким чином, у даному випадку, позивач при зверненні до адміністративного суду повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотку розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат, що у даному випадку становить 114,70 гривень (1147 гривні х 1% = 114,7 гривень).
Позивач на виконання зазначених вимог законодавства додав до позовної заяви документ про сплату судового збору - квитанцію на суму 34,41 гривень. Тобто, судовий збір сплачений позивачем за подання позову немайнового характеру.
Отже, з урахуванням сплати позивачем судового збору у сумі 34,41 гривень, йому необхідно доплатити до бюджету судовий збір в сумі 80,29 гривень (114,70 гривень - 34,41 гривень = 80,29 гривень).
Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
За таких обставин, позовна заява вважається поданою без дотриманням вимог ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення виявлених недоліків шляхом доплати до бюджету судового збору в розмірі 80,29 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 106, ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити термін для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
В разі невиконання ухвали позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання особою копії ухвали.
Суддя Дмитрієв В.С.