28.11.06р.
Справа № 35/399
За позовом Міського комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання",
м. Орджонікідзе Дніпропетровської області
до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго"
в особі Нікопольських електричних мереж, м. Нікополь Дніпропетровської області
про стягнення 46 866,68 грн
Суддя Широбокова Л.П.
Представники:
Від Позивача - Савенко Т.В. - юрист, дов.б/н від 30.08.06 р. Плескогуз Н.І. - представник, дор.б/н від 28.09.06 р.
Від Відповідача - Михєєва Н.В. - юрисконсульт, дов.№94 від 12.01.06 р.
Позивач просить стягнути з Відповідача борг за виконані роботи по внутрішньо будинковому обслуговуванню електричних мереж -46 866,68 грн, посилаючись на договір №б/н від 25.04.2000 р. та додаткові угоди до нього. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 01.08.2006р. виникла спірна заборгованість, яку відповідач обіцяв сплатити, але в 2004р. та в серпні 2005р. відповідач прийняв рішення про визнання цієї заборгованості безнадійною внаслідок закінчення строку позовної давності та її списання в сумі 24 319,96 грн. Та вказує, що в серпні 2005р. відповідач сплатив частину накопиченого боргу 51 037,31 грн, що є підставою для переривання строку позовної давності та рішення відповідача про списання цієї заборгованості є неправомірним.
Позивач додатково надав розрахунок суми заборгованості з травня 2000р. по грудень 2006р. на суму 108 136,11 грн. Незважаючи на неодноразові вимоги суду свої вимоги щодо періоду виникнення заборгованості в порядку, встановленому ст.ст. 22, 54-56 Господарського процесуального кодексу України не уточнив.
Представники Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Відповідач вимоги не визнає, посилаючись на те, що повністю оплатив надані послуги по внутрішньо будинковому обслуговуванню електричних мереж та підтвердив, що дійсно ним було прийнято рішення про визнання заборгованості на 01.01.2002р. в сумі 24319,96 грн безнадійною внаслідок спливу строку позовної давності.
За клопотанням сторін строк вирішення спору продовжувався до 07.12.2006р.
За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
- 25.04.2000р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № б/н про відшкодування витрат за обслуговування внутрішньо будинкових систем електропостачання строком дії на один рік. Відповідно до п. 7.1. він вважається продовженим на рік, якщо жодна сторона не заявить про розірвання договору. Сторонами були укладені додаткові угоди від 01.10.2002р. та від 01.01.2003р., якими сторони змінили вартість послуг. На вказаному договорі позивач грунтує свої позовні вимоги, в той час як розрахунок боргу надає в період з травня 2000р. по грудень 2006р. та між сторонами в цей період були укладені договори від 01.12.2004р. про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньо будинкових електромереж та аналогічний договір №13 від 01.02.2006р.
Відповідно до п. 2.3. договору від 25.04.2000р. «підставою для оплати є підписаний уповноваженим представником замовника (відповідач) акт про виконання електротехнічного обслуговування внутрішньо будинкових електромереж та електрообладнання, який подається виконавцем (позивач) щомісяця». Вказана умова також міститься в пунктах 2.3. договорів від 01.12.2004р. та №13 від 01.02.2006р.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмові від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підтвердження наданих послуг позивачем надано акти за період з квітня 2005р. по грудень 2005р. включно, згідно яких послуг надано на загальну суму 43 298,26 грн. Акти підписані представниками сторін та є відповідно умов договору належними доказами надання послуг виконавцем.
Доказів надання послуг в інших період, що зазначений в розрахунку суми позову, якими відповідно до умов договорів можуть бути тільки акти про виконання електротехнічного обслуговування внутрішньо будинкових електромереж та електрообладнання, що підписані представниками сторін, суду не надано.
В зв'язку з цим є недоведеними твердження позивача щодо надання ним спірних послуг в період з травня 2000р. до квітня 2005р.
Згідно п. 2.4. договору від 25.04.2000р. оплата за виконані роботи здійснюється щомісяця не пізніше 20-го числа наступного за звітним або шляхом проведення взаємозаліків. Такі ж самі умови оплати за надані послуги містяться в договорах від 01.12.2004р. та №13 від 01.02.2006р.
Відповідач за надані послуги сплачував наступним чином: згідно платіжного доручення №346 від 17.08.2005р. в сумі 51037,31 грн (на підставі акту звіряння від 01.07.2005р.), платіжного доручення №220 від 24.02.2006р. в сумі 71 895,01 грн (на підставі акту звіряння від 01.01.2006р.), платіжного доручення №53 від 17.01.2006р. в сумі 55830,06 грн (на підставі акту звіряння від 30.12.2005р.), платіжного доручення №479 від 21.09.2005р. в сумі 54163,24 грн (на підставі акту звіряння від 30.08.2005р.).
Виходячи з наведеного суд доходить висновку, що відповідачем сплачено за послуги надані в період з квітня 2005р. по грудень 2005р. включно, надання яких доведено позивачем належними доказами.
Позивач не довів суду саме за який період утворилася спірна заборгованість, не надав передбачених договорами доказів надання послуг та щомісячну вартість наданих послуг, та його вимоги необґрунтовані і в позові слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі відносяться на позивача.
Керуючись ст. 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України господарський суд,-
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя
Л.П. Широбокова
Рішення підписано 06 грудня 2006р.