Рішення від 13.12.2006 по справі 21/242-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

30.11.06р.

Справа № 21/242-06(33/119-06(14/179-06))

За позовом закритого акціонерного товариства «Агроленд», м.Київ

до відповідача приватного підприємства «ВАП», с.Вільне, Синельниківський р-н, Дніпропетровська обл.

про стягнення 42 421,55грн.

Суддя: Алмазова І.В.

Представники:

від позивача - не з'явився .

від відповідача -Семенников О.Ю., представник, дов. №5 від 07.11.06р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 26 107грн.20коп. боргу, 9526грн.50коп. пені, 5743грн.58коп. інфляційних, 1044грн.27коп. грошових коштів за користування товарним кредитом, в обґрунтування позовних вимог посилається на здійснену ним поставку насіння соняшника, пестицидів та мінеральних добрив на суму 71287,20грн., сплата вартості яких відповідачем виконана частково.

Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечує, вважає їх необґрунтованими в частині поставки мінеральних добрив на суму 60 942,00грн. Стверджує, що позивачем не надані належні докази виконання поставки (отримання) продукції саме за договором поставки продукції №Н-04-4101 від 19.03.2004р. Вказує на невірний розрахунок плати за користування товарним кредитом за п.4.2 договору, за яким узгоджено, що кінцева дата розрахунків до 15.08.2004р., однак плата за користування товарним кредитом нарахована з 07.04.2004р. по 01.09.2004р.

У судовому засіданні, згідно ст.85 ГПК України, за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа згідно ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи встановлено:

19.03.2004р. між закритим акціонерним товариством «Агроленд» та приватним підприємством «ВАП» був укладений договір поставки (на умовах товарного кредиту) №Н-04-4101 (строк дії до 31.12.2003р.), відповідно умов якого Постачальник (позивач) брав на себе зобов'язання поставити та передавати у власність Покупця (відповідача) матеріально-технічні ресурси (далі -продукція), а відповідач -прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного договору (п.1.1). За п.2 даного договору сторонами узгоджено поставку насіння соняшника «Тітанік» у кількості 0,2тн. та насіння соняшника «Хортиця» у кількості 0,17тн. на загальну суму 10 345,2грн. Згідно п. 4.1 даного договору сторонами узгоджено, що попередня оплата в розмірі 20% загальної суми договору має бути перерахована на розрахунковий рахунок позивача протягом 3-х банківських днів з дня підписання договору та виставлення рахунку позивачем. Кінцевий розрахунок за продукцію, поставлену на умовах товарного кредиту, здійснюється до 15.08.2004р. (п.4.2).

У відповідності п.4.3 договору за користування товарним кредитом відповідач виплачує позивачу процентну ставку в розмірі 2% річних. Процентна ставка нараховується в кінці кожного місяця користування товарним кредитом з моменту фактичного отримання відповідачем продукції до моменту повного розрахунку з позивачем.

По ствердженню позивача, на виконання умов договору, ним поставлено відповідачу насіння соняшника «Тітанік» та «Хортиця» (далі -насіння) на загальну суму 10345,20грн., а також пестициди «Дітокс» та мінеральні добрива 2,4-Д 700 на загальну суму 60 942,00грн., що підтверджено видатковими накладними від 07.04.2004р. №Дн-0000481, від 24.03.2004р. №Дн-0000463, довіреностями ЯЖФ №701688 від 31.03.2004р., ЯЖФ №701688 від 31.03.2004р., (копії яких є в справі). Розрахунок відповідач виконав частково і на час звернення позивача до суду сума несплати, по його ствердженню склала 26 107,20грн.

Як йдеться з матеріалів справи, поставку насіння соняшнику на суму 10 345,2грн. позивач виконав в межах договору №11-04-4101 від 19.03.2004р. Факт того, що поставка хімічної продукції (міндобрив) на суму 60 942,00грн. виконана відповідно умов даного договору доказами не підтверджений. На запит суду представник позивача у одному із судових засідань усно повідомив, що позовні вимоги заявлені не на підставі договору №11-04-4101 від 19.03.2004р., однак письмове пояснення, докази в обґрунтування/підтвердження строку оплати для відповідача у такому випадку та факту його порушення останнім до справи не надав. Тричі, за ухвалами від 22.09.2006р., від 12.10.2006р., від 09.11.2006р. у позивача були затребувані докази в підтвердження оплати відповідачем вартості отриманої продукції з визначенням дат, сум, призначень платежу, однак останні до справи також не надані. Враховуючи, що за змістом позовної заяви (вхідний від 12.09.2006р. №1707) заявлено позовні вимоги і в обґрунтування викладено, що позивачем здійснена поставка продукції на суму 71287,2грн., яка частково сплачена і заборгованість становить 26 107,2грн., за умов неподання позивачем доказів оплати відповідача відсутня можливість встановити, за яку саме продукцію виконав розрахунок відповідач. Однак, беручи до уваги посилання позивача за змістом позовної заяви на договір №11-04-4101 від 19.03.2004р. та термін порушення відповідачем обов'язку з оплати, суд приходить до висновку, що означені позовні вимоги заявлені на підставі даного договору, внаслідок порушення відповідачем терміну оплати за ним, що не доведено доказами. Не виключено, що вартість поставленого насіння соняшнику в межах зобов'язань за договором №11-04-4101 від 19.03.2004р. відповідач виконав вчасно. На час судового засідання позивач беззаперечні докази порушення відповідачем терміну оплати вартості насіння соняшнику не надав на неодноразові звернення суду представник позивача у судові засідання не з'явився. Відносно поставки мінеральних добрив за накладною від 24.03.2004р. №Дн-0000463 на суму 60 942,00грн. поставка яких виконана поза межами даного договору також до справи докази в обґрунтування та підтвердження строку оплати для відповідача та факту його порушення останнім також не надані.

Згідно ст.11 ЦК України зобов'язання виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, за ст.530 ЦК України якщо строк виконання зобов'язання боржником не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги кредитор має право вимагати його виконання у будь який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимог. На час судового засідання докази того, що позивач направляв відповідачу вимогу про оплату даних мінеральних добрив у матеріалах справи відсутні. Таким чином позовні вимоги в частині стягнення боргу не доведені, задоволенню не підлягають.

Згідно ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності п.6.2 договору, у випадку несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань з кінцевого розрахунку та з оплати товарного кредиту за договором в обумовлений термін, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожну добу прострочення і позивач вимагає стягнення пені, що задоволенню не підлягає з вищезазначених підстав.

Позовні вимоги в частині стягнення 5743грн.58оп. інфляційних, 1044грн.27коп. за користування грошовими коштами, є похідними від вимог про стягнення боргу і задоволенню також не підлягають.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

- в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суддя І.В.Алмазова

Дата підписання рішення

“___»___________ 2006 р.

Попередній документ
315162
Наступний документ
315164
Інформація про рішення:
№ рішення: 315163
№ справи: 21/242-06
Дата рішення: 13.12.2006
Дата публікації: 22.08.2007
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію