04.12.06р.
Справа № А35/354
За позовом Заступника Прокурора м. Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Державного управління екології
та природних ресурсів в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства
"Дніпровський металургійнийкомбінат ім. Ф.Е.Дзержинського",
м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
про стягнення 108 636,43 грн
Суддя Широбокова Л.П.
Представники сторін:
Від прокурора - Овчар Т.В. -прокурор, посв.№173 від 28.10.03 р.
ВідПозивача - Кульбака С.О. - юрисконсульт, дов.№64 від 17.10.06 р.
Ривкач І.О. - інспектор, дов №66 від 26.10.06 р.
Від Відповідача - Рукавішніков К.Р. -дов.№71 від 03.07.06 р.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 30.11.до 04.12.2006р.
Прокурор в інтересах держави в особі Позивача просить стягнути з Відповідача шкоду в розмірі 108 636,43 грн, завдану навколишньому природному середовищу викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря з перевищенням ГДВ внаслідок невиконання заходів по зниженню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме виводу з експлуатації 7 груп нагрівальних колодязів дж.дж. №№ 471-477 з вводом в дію 3 нагрівальних пічок, посилаючись на акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 09.02.-09.03.2006р., протокол від 16.03.2006 року про порушення природоохоронного законодавства, розрахунок збитків та ст. ст. 11, 31 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Прокурор та позивач вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що виміри, якими виявлено викиди, були проведені з 29.03.2005р. по 31. 03. 2005р., а збитки 108 636,43 грн нараховані за період з 01.10.2005р. по 31.12.2005р., хоча в зазначений період не проводилося ніяких перевірок та не було встановлено в законному порядку фактів наднормативних викидів забруднюючих речовин. Також відповідач в заперечення позовних вимог вказує, що в акті перевірки від 09.02.-09.03.2006р. відсутні будь-які посилання на встановлення факту не виконання акту від 29-31.03.2005р. щодо виводу з експлуатації 7-ми груп нагрівальних колодязів джерел №471-477 та вважає цей акт неналежним доказом наднормативного викиду в атмосферне повітря забруднюючих речовин; зазначає, що в матеріалах справи відсутні акти відбору проб та акти лабораторних аналізів, які б підтверджували викиди забруднюючих речовин.
За клопотанням відповідача розгляд справи зупинявся з 31.10. до 30.112006р.
В судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину постанови.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Стаття 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни -суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані:
- здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо за без-печення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;
- вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;
- забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів.
14.12.2004р. відповідачу видано дозвіл № 122005 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами строком дії до 31.12.2005 року.
Кількість дозволеного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря для джерел №№ 471-477 на 2005р. встановлена на рівні «0».
Позивачем проведена перевірка дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, про що було складено акт від 09.02.-09.03.2006р. Перевіркою було виявлено, що на підприємстві з 2001р. не виконується природоохоронний захід «Виведення з експлуатації нагрівальних рекуперативних колодязів №№1-7 нагрівальних колодязів і ввід нагрівальних пічок в рейкобалковому цеху»(стор. 11,24 акту).
Актами відбору проб від 16.03.-31.03.2005р. та здійсненими аналізами було встановлено перевищення нормативу ГДВ по оксиду вуглецю, по оксиду азоту та діоксиду сірки на джерелах рейкобалкового цеху внаслідок невиконання заходів по зниженню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме виводу з експлуатації 7 груп нагрівальних колодязів джерела викидів №№ 471-477 (додаток №2 до акту, додаток №11 «Результати інструментального контролю додержання нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на джерелах ВАТ «ДМК»).
Про порушення природоохоронного законодавства складено протокол від 16.03.2006р.
В довідці відповідача № 022/251 від 03.03.2006р. зазначено кількість відпрацьованих цими джерелами годин в період з 01.10. по 31.12.2006р.
Пункт 6.2 “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995р. за №38 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.05.1995р. за №157/693 (надалі Методика) передбачає, що термін роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, підтвердженого даними контрольної перевірки з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Відповідно до п. 6.2.3. Методики всі контрольні перевірки фактів усунення виявлених порушень роботи джерел в режимі наднормативного викиду проводяться за рахунок підприємства.
Тому суд вважає, що позивачем правомірно розраховано розмір шкоди з 01.10. 2005р. по 31.12.2005р., тобто за фактично відпрацьований час, що підтверджено довідкою відповідача. Відповідач не звертався до органів екології про здійснення контрольної перевірки, доказів виконання природоохоронного заходу та виведення з експлуатації джерел викидів №№ 471-477 в період, за який обрахована шкода, відповідачем не надано.
Сума завданих збитків, розрахованих відповідно до Методики складає 108636,43 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком.
Згідно зі ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991р. (з подальшими змінами та доповненнями) шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, у повному обсязі у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди.
На час розгляду справи доказів відшкодування збитків відповідачем не надано, відсутність вини не доведена.
На підставі викладеного з відповідача підлягає стягненню 108 636,43 грн збитків за заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі відносяться на відповідача.
Заперечення відповідача спростовані наданими сторонами доказами та встановленим вище в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 37, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст.11, 31 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» господарський суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» -51902, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Кірова, 18-б, код ЄДРПОУ 05393043 (р/р 2600630317001 у ДФ «Промінвестбанку», МФО 305501) на користь Держуправління екології та природних ресурсів в Дніпропетровській області -49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лабораторна, 69, одержувач -відділення Держказначейства м. Дніпропетровськ, банк УВДК м. Дніпропетровськ, МФО 805012, код ЄДРПОУ 24232324 до місцевого бюджету код 50080200, балансовий рахунок 31512903800013 шкоду в розмірі 108 636,43 грн (сто вісім тисяч шістсот тридцять шість грн 43 коп).
Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 184-186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Л.П. Широбокова
Постанова в повному обсязі виготовлена 11 грудня 2006р.