ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
20 травня 2013 року справа № 826/5834/13-а
о 11 год. 03 хв.
приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Соколової О.А.,
при секретарі судового засідання Боронило К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого
акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні
дороги України»
до Управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області
про визнання протиправними та скасування вимоги № 10 від 01.03.2013 року і
рішення № 385 від 05.03.2013 року, № 485 від 18.03.2013 року, № 573 від
27.03.2013 року, №535 від 25.06.2013 року про застосування штрафних санкцій
та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску,
за участю представників сторін:
від позивача Свистуна Ю.Я.,
від відповідача Щербак Н.М., Потапової О.К., -
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України») до Управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області (далі - УПФУ в місті Обухові та Обухівському районі Київської області) про визнання протиправними та скасування вимоги № 10 від 01.03.2013 року і рішення № 385 від 05.03.2013 року, № 485 від 18.03.2013 року, № 573 від 27.03.2013 року, №535 від 25.06.2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Ухвалою суду від 20.05.2013 року позовна заява в частині визнання протиправним та скасування вимоги № 10 від 01.03.2013 року та рішення № 385 від 05.03.2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, залишена без розгляду
Позовні вимоги позивачем обґрунтовано тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2011 року порушено провадження у справі № 44/258-б про визнання позивача банкрутом та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Але, на думку позивача, відповідач незважаючи на приписи ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» здійснив нарахування пені та штрафних санкцій на суми недоїмки в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні надали письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначили, що провадження у справі про банкрутство порушено 09.09.2011 року, на той момент позивач не був боржником до Пенсійного фонду. Заборгованість до фонду виникла станом на 21.01.2013 року і відповідач зазначає, що це є поточна заборгованість, то дія мораторію на виконання цих зобов'язань не поширюється. Філією «Обухівське районне дорожнє управління» ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» несвоєчасно сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідач вказує, що відповідно до ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску. (а.с.35)
Представники відповідача просили в задоволенні позовних вимог ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» відмовити в повному обсязі.
Суд керуючись ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.
Вирішуючи спір по сутті суд виходив з наступного.
Позивач, Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», зареєстрований як юридична особа Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією 20.08.2004 року № 10731020000000440, про що свідчить довідка АБ № 516473 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. Свою діяльність здійснює на підставі Статуту. (а.с.43 - 454) Має відособлений структурний підрозділ - Філія «Обухівське районне дорожнє управління» ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», яка не є юридичною особою та діє на підставі Положення. (а.с.8)
Відповідно до ст.67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
В ст. 4 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464) встановлено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно ст.6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Керуючись ч.8 ст.9 Закону № 2464, платники єдиного внеску, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, що настає за базовим звітним періодом.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. (ч.11 ст.9 Закону № 2464)
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Згідно п.1 ст.12 Закону № 2464, завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
Положеннями статті 25 Закону № 2464 передбачено, що рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Як передбачено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 при цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
У судовому засіданні судом з'ясовано, що відповідачем прийняті рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до філії «Обухівське районне дорожнє управління» ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»:
№ 485 від 18.03.2013 року, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 2 430,00грн. (10%) та нарахована пеня у розмірі 1 104,30грн. (0,1%) за період з 21.01.2013 року до 13.03.2013 року;
№ 573 від 27.03.2013 року, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 3 610,00грн. (10%) та нарахована пеня у розмірі 1 227,40грн. (0,1%) за період з 20.02.2013 року до 26.03.2013 року;
№ 535 від 25.03.2013 року, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 2 774,64грн. (10%) та нарахована пеня у розмірі 1 070,20грн. (0,1%) за період з 21.01.2013 року до 20.03.2013 року. (а.с.25-30 )
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2011 року по справі № 44/258-б порушено провадження про банкрутство ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. В ухвалі зазначено, що мораторій діє на весь час провадження справи про банкрутство. (а.с.15)
Умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлює Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ.
Суд бере до уваги, що на час прийняття ухвали діяв Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ зі змінами та доповненнями в редакції, яка була чинна станом на 12.04.2012 року, тому при розгляді справи слід керуватися вимогами вищевказаного Закону в редакції чинною на той час. (далі - Закон № 2343)
Згідно із визначенням, наведеним в статті 1 Закону № 2343, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до абз.6 ст.1 Закону № 2343, грошові зобов'язання, які виникають після порушення справи про банкрутство, є поточними вимогами.
Статтею 12 Закону № 2343 передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.
Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку із неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.
Слід зазначити, що Закон № 2343-XII не містить посилань завершення підприємницької діяльності з моменту порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки суб'єкт господарювання має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах. З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.
Що стосується поточних зобов'язань, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.
Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.
Слід зазначити, що аналогічна думка викладена в постановах Верховного суду України від 25.06.2011 року по справі за позовом державного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про визнання протиправним та скасування рішення, від 04.07.2011 року у справі за позовом ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» до УПФУ в м. Тернополі про визнання недійсними рішення та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.03.2012 року у справі № К-35186/10 у справі за позовом Державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» до Управління Пенсійного фонду України у Соснівському районі міста Черкаси про скасування рішення.
Згідно ч. 2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Враховуючи те, що строк виконання зобов'язань зі сплати страхових внесків настав у позивача після 09.09.2011 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, то дія мораторію на виконання цих зобов'язань не розповсюджується.
Таким чином, зобов'язання, які виникли після введення мораторію боржник повинен виконувати повністю без будь-яких обмежень.
Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даного рішення з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що рішення № 485 від 18.03.2013 року, № 573 від 27.03.2013 року, № 535 від 25.03.2013 року про застосування штрафних санкцій і нарахування пені за несплату (неперерахування) єдиного внеску винесені пенсійним органом правомірно, а тому підстави для їх скасування відсутні.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» задоволенню не підлягають.
Оскільки суд прийшов до висновків в задоволені позову відмовити, сплачений судовий збір позивачем не підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
У задоволенні позову Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області про визнання протиправними та скасування рішення № 485 від 18.03.2013 року, № 573 від 27.03.2013 року, №535 від 25.06.2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - відмовити.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 20 травня 2013 року.
Постанову у повному обсязі складено 27 травня 2013 року.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.
Суддя О.А. Соколова