336\4156\13-а
8-а336\4\13
31 травня 2013 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Зарютіна П.В., при секретарі Чернишовій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя (далі УПФУ) про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПФУ про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
24.01.2012 р. УПФУ звернулося до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПФУ про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Як зазначає заявник, постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 15.02.2011 р. задоволено позов ОСОБА_1 та зобов'язано УПФУ здійснити перерахунок та виплату підвищення, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 15.08.2010 року по 15.02.2011 року, з урахуванням мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За прийнятим 26.12.2011 р. рішенням Конституційного Суду України №20-рп/2011 при вирішенні справ за адміністративними позовами про перерахунок пенсій підстави для застосування судами ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"та ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"відсутні.
Посилаючись на те, що суд при розгляді справи повинен був застосовувати постанови Кабінету Міністрів України, які на час виникнення спірних правовідносин встановлювали розмір пенсійних виплат визначеним категоріям громадян, з прийняттям 26.12.2011 р. рішення Конституційного Суду України №20-рп/2011 виникли істотні для справи обставини, що не були та не могли, бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається з заявою, просить суд на підставі ст. 245 КАС України скасувати рішення від 15.02.2011 р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
В судове засідання позивач, представник відповідача не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Суд на підставі ч. 2 ст. 252 КАС України розглянув заяву за відсутності сторін.
Всебічно вивчивши обставини справи, перевіривши обгрунтованість доводів заяви, суд прийшов до висновку про відмову в її задоволенні,виходячи з наступного.
Як передбачено ст.246 КАС України, особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами визначені ч.2 ст.245 КАС України, ними є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Із змісту заяви УПФУ вбачається, що в якості нововиявленої обставини ним визначено відповідно до п.1 ч.2 ст.245 КАС України істотну для справи обставину, що не була і не могла, бути відома УПФУ як особі, яка брала участь у справі, а саме, рішення Конституційного Суду України №20-рп/2011 від 26.12.2011 р., на підставі якого суд при розгляді справи, на думку заявника, повинен був застосовувати постанови Кабінету Міністрів України, які на час виникнення спірних правовідносин встановлювали розмір пенсійних виплат визначеним категоріям громадян ,а підстави для застосування судами ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відсутні.
Як передбачено ст.73 Закону України "Про Конституційний Суд України" N 422/96-ВР від 16.10.1996 р., Конституційний Суд України приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього Закону. У разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
У разі прийняття Конституційним Судом України у справі за конституційним поданням Президента України рішення про визнання акта Кабінету Міністрів України таким, що відповідає Конституції України, Указ Президента України про зупинення дії такого акта втрачає чинність з дня прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення.
Відповідно до ст.74 цього ж Закону, Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
З наведеного суд встановив,що рішення Конституційного Суду України набирає чинності від дня його прийняття і не регулює правовідносин,які виникли до набрання ним чинності.
Крім того, як передбачено ч.3 ст.245 КАС України,перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони чи інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Таким чином, посилання УПФУ на те, що 19.06.2011 р. набув чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", яким передбачено застосування ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в порядку та розмірах,встановлених Кабінетом Міністрів України, з 23.07.2011 р. набрала чинності постанова Кабінетом Міністрів України № 745 від 06.07.2011 р., якою встановлено розміри виплат, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету, вказані норми визнані рішенням Конституційного Суду України №20-рп/2011 від 26.12.2011 р. такими, що відповідають Конституції України, не можуть бути підставою для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки вони не діяли на час розгляду справи.
Інших передбачених законом підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами заявник не вказав і за матеріалами справи вони відсутні.
Керуючись ст.245 ч.3, ст.ст. 252,253 КАС України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПФУ про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя П.В. Зарютін