Справа № 297/638/13-ц
29 травня 2013 року м. Берегово
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого Гал Л. Л., при секретарі Боротей А.Е., з участю прокурора Вайдич Я.В., відповідачки ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Берегівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Берегівської районної державної адміністрації, Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області до Берегівської міської ради, ОСОБА_1, міськрайонного управління Держкомзему у місті Берегово і Берегівському районі, про скасування рішення Берегівської міської ради №1028 від 21.03.2006 року, визнання недійсним державних актів та зобов'язання повернути земельні ділянки державі із приведенням їх у належний для використання стан,
встановив:
Берегівський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Берегівської районної державної адміністрації, Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області звернувся із позовом до Берегівської міської ради, ОСОБА_1, міськрайонного управління Держкомзему у місті Берегово і Берегівському районі про скасування рішень 41 сесії 4 скликання Берегівської міської ради №1028 від 21.03.2006 року, визнання недійсним державних актів на право власності на землю серії ЗК №003260 та серії ЗК №031928 від 17.01.2007 року, зобов'язання повернути земельні ділянки державі в особі Берегівської райдержадміністрації із приведенням їх у належний для використання стан.
В позові зазначено, що Берегівською міжрайонною прокуратурою проведено перевірку дотримання земельного законодавства на території Берегівського району, і встановлено, що рішенням 41 сесії IV скликання Берегівської міської ради № 1028 від 21.03.2006 року ОСОБА_1 безоплатно передано у власність дві земельні ділянки в АДРЕСА_1 площею 0,1000 га та 0,3891 га. На підставі вказаних рішень було оформлено два державні акти на право власності на землю. Однак, позивач стверджує, що розгляд даного питання не відносився до компетенції Берегівської міської ради, так як вказані землі знаходилися за межами м. Берегово. Основним доказом на підтвердження цього є акт № 000060, доданий до матеріалів позовної заяви (а.с. 6), який у свою чергу містить посилання на так звану «інформацію» Закарпатської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» від 08.05.2012 року № 2/555, котра містить список кадастрових номерів на земельні ділянки, які знаходяться за межами міста Берегово. Там зазначено, що земельна ділянка відповідачки ОСОБА_1 знаходиться за межами міста Берегово.
Базуючись на цьому аргументі, прокурор посилається на п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, де зазначено, що повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади. І так як Берегівською міською радою оскаржуване рішення прийняте з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, ст. 116, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, вважає, що воно є незаконним та підлягає скасуванню, а державні акти виготовлені, видані та зареєстровані на підставі вказаного рішення - є недійсними з моменту їх реєстрації. Відповідно, прокурор просить скасувати вказане рішення міської ради, визнати недійсними державні акти на землю та зобов'язати відповідача повернути земельні ділянки державі в особі Берегівської РДА з приведенням їх у належний для використання стан.
Прокурор Вайдич Я.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що Берегівською міжрайонною прокуратурою була проведена перевірка, у результаті якої виявилося, що земельні ділянки, які належать ОСОБА_1 були їй передані з порушенням вимог земельного законодавства, а саме актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.06.2012 року Державною інспекцією сільського господарства в Закарпатській області було встановлено, що Берегівська міська рада не мала повноважень щодо передачі спірних земельних ділянок відповідачці, ними може розпоряджатися лише Берегівська районна державна адміністрація, оскільки вказані землі знаходяться за межами м. Берегово. Мотивував це згаданими у позовній заяві нормами закон та ст. 173 ЗК України.
Представник позивача - Державної інспекції сільського господарства Мельник В.В. у судовому засіданні позов підтримав та пояснив, на вимогу прокуратури була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства Берегівською міською радою. Під час перевірки були надані дані з «Центру державного земельного кадастру», де зазначалось, що земельні ділянки відповідачки включені до списку земель, які знаходяться за межами міста Берегово.
Представник позивача - Берегівської районної державної адміністрації до суду не з'явився, подав через канцелярію суду заяву, згідно якої Берегівська РДА просить розглянути справу без участі їх представника (а.с. 75).
Представник відповідача - управління Держземагентства у Берегівському районі (правонаступник міськрайонного управління Держкомзему у м. Берегово та Берегівському районі) - у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, згідно якої просять справу розглянути без участі їх представника (а.с. 76).
Представник відповідача Берегівської міської ради в судове засідання також не з'явився, 22.05.2013 року ним була поданий лист, згідно якого просив справу розглянути без участі представника міської ради (а.с. 92).
Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вважала, що Берегівська міська рада законно розпорядилася землями, які були передані їй у власність, оскільки вони знаходяться в межах населеного пункту м. Берегово.
Заслухавши сторін та їх представників, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що рішеннями 41 сесії IV скликання Берегівської міської ради № 1028 від 21.03.2006 ОСОБА_1 були передані у власність дві земельні ділянки за адресою АДРЕСА_1, площею 0,10 га та 0,3891 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства (а.с. 7,8).
Згідно до п. г ст. 6 Земельного кодексу України до повноважень Верховної Ради України в галузі земельних відносин належить встановлення і зміна меж районів і міст.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Земельного кодексу України рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад.
Згідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Прокурор та представник позивача не надали суду жодного рішення Верховної Ради України, яким би було здійснено розмежування між містом Берегово та Берегівським районом.
Так, судом констатовано і сторони не заперечили, що адреса вул. Чернишевського м. Берегово знаходиться в населеному пункті Затишне.
Проте згідно витребуваного судом рішення виконавчого комітету Закарпатської обласної Ради депутатів трудящих № 291 від 16.06.1958 року населений пункт Затишне, який адміністративно був підпорядкований Чепівській сільській раді підпорядковано Берегівській міській раді (а.с. 94). Крім того, рішенням №241 від 15.06.1965 року виконавчого комітету Берегівської районної ради депутатів трудящих було вирішено питання про прийняття до районного земельного обліку площу 1518,53 га землекористування м. Берегово, в тому числі населені пункти Чопівка, Буча, Затишне (а.с. 95). Цю обставину позивачі по справі визнали, і таким чином, відповідно до ст. 61 ЦПК України, вона не підлягає доказуванню.
Встановлено також, що рішенням №241 від 15.06.1965 року виконавчого комітету Берегівської районної ради депутатів трудящих було ухвалено просити Закарпатську обласну Раду депутатів трудящих затвердити це рішення і порушити клопотання перед Радою Міністрів УРСР про виключення з закріплених на вічне користування за колгоспом ім. Калініна земель населених пунктів Буча, Чопівка, Затишне і включення їх в землі м. Берегово. Отже, Берегівська міська рада могла приймати рішення щодо розпорядження земель, які знаходяться на території села Затишне, в тому числі і земельною ділянкою ОСОБА_1.
Доводи прокурора про те, що спірні земельні ділянки знаходяться у державній власності, та відповідно, у віданні Берегівської районної державної адміністрації не доказані. Зокрема, лист Закарпатської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» від 08.05.2012 року №2/555 про те, що ці землі знаходяться за межами міста Берегова , що слугувало складанню акту №000060 перевірки дотримання вимог земельного законодавства (а.с. 6), та яким нібито встановлено порушення вимог земельного законодавства Берегівською міською радою, прокурором не представлено.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов прокурора є недоведеним, позаяк спірні земельні ділянки розташовані на території Берегівської міської ради, знаходяться у комунальній власності.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 214 ЦПК України,
рішив:
В задоволенні позову Берегівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Берегівської районної державної адміністрації, Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області до Берегівської міської ради, ОСОБА_1, міськрайонного управління Держкомзему у місті Берегово і Берегівському районі про скасування рішення Берегівської міської ради №1028 від 21.03.2006 року, визнання недійсним державних актів та зобов'язання повернути земельні ділянки державі із приведенням їх у належний для використання стан - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: Гал Л. Л.