16 травня 2013 року (13 год. 16 хв.)Справа № 808/4443/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді О.В. Конишевої,
при секретарі судового засідання Я.М. Муха
за участю представників сторін :
від позивача - Свідерський К.Е.
Рижиченко Л.В.
від відповідача - Ходос М.В.
Харламова О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою: Концерн «Міські теплові мережі»
до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Концерн «Міські теплові мережі» (далі - позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі - відповідач) в якій позивач просить суд:
- визнати дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби України про відмову в прийомі уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з самостійно виправленими помилками за лютий 2013 р. від 15.04.2013 р. за реєстраційним номером № 9020182118 та № 9020182128 протиправним;
- зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби України визнати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з самостійно виправленими помилками за лютий 2013 р. від 15.04.2013 р. за реєстраційним номером № 9020182118 та від 15.04.2013 р. за реєстраційним номером № 9020182128 податковою звітністю та прийнятою з 15.04.2013 р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Адміністративний позов просить задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Позивачем 12.04.13 було надіслано до СДПІ засобами електронного зв'язку уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з самостійно виправленими помилками за лютий 2013 року. Зазначеному уточнюючому розрахунку було присвоєно реєстраційний номер №90200152273. До уточнюючого розрахунку додано Додаток 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)», якому було присвоєно реєстраційний номер №9020015255.
При складанні уточнюючого розрахунку були допущені арифметичні помилки у відображенні рядка 10.1:
колонка А графа 5 замість 36125180 відображено 54348392
колонка Б графа 5 замість 7225036 відображено 10869678
Зазначена арифметична помилка призвела до збільшення податкового кредиту замість його зменшення. Так, в рядку 10.1 колонки Б графи 6 відображено (-) 1822321, у той час як повинно бути (+) 1822321.
Одночасно в рядку 26 графа 6 «Сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки» відображено суму штрафу 54670 грн., саме три відсотка від суми 1822321 грн. Також наданий до розрахунку Додаток 5 містить правильні показники, тобто зменшення суми податкового кредиту на 1822321 грн. (розділ II Податковий кредит, графа 5 (-)1822321).
З метою виправлення арифметичної помилки Позивач 15.04.2013 надіслав до Відповідача два уточнюючих розрахунки. Першим, за реєстраційним номером № 9020182118, було здійснене корегування показників попереднього розрахунку від 12.04.2013 р., тобто приведення до стану, який існував до подання цього розрахунку. Другим, за реєстраційним номером № 9020182128, уточнені показники декларації за лютий 2013 р., а саме рядок 10.1 колонка А графа 5 - 36125180 грн. та відповідно зменшена сума податкового кредиту на 1822321 грн. (рядок 10.1 колонка В графа 6).
Таким чином, станом на 15.04.2013 Позивачем надіслано Відповідачу Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з самостійно виправленими помилками за лютий 2013 р. (15.04.2013 р. за реєстраційним номером № 9020182128) та Додаток № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» (12.04.2013 р. за реєстраційним номером №9020015255).
У той же час, Відповідач своїм листом від 15.04.2013 р. № 2588/10/28-0 відмовив Позивачу в прийомі уточнюючих розрахунків від 15.04.2013 р. у зв'язку з тим, що вони не вважаються податковими деклараціями, оскільки оформлені з порушенням вимог ст. 48 ПКУ, а саме відсутній додатку до уточнюючої декларації від 15.04.2013.
Відповідно до п.46.1 ст. 46 Податкового кодексу України додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною. Тобто, розмежовувати подану декларацію та додатки до неї не є можливим та суперечить зазначеній статті.
Суд звертає увагу, що факт належності зазначеного Додатку, саме до уточнюючого розрахунку від 12.04.2013 року Позивач підтвердив в своєму адміністративному позові. У судовому засіданні Позивач неодноразово зазначав, що Додаток може подаватися один раз, так як ніяких змін в нього не було внесено, тому Додаток № 5 від 12.04.2013 за реєстраційним номером №9020015255 і є Додатком до уточнюючих розрахунків від 15.04.2013.
Суд не погоджується з правовою позицією позивача та зазначає наступне.
Відповідно до Наказу N 41 від 25.01.2011 Державної податкової служби України «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» п.3 розділу IV. Внесення змін до податкової звітності у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники.
Даним нормативним актом, ще раз підтверджується обов'язковість надання додатків до уточнюючого розрахунку, що спростовує правову позицію позивача, щодо відсутності обов'язкового подання до кожного уточнюючого розрахунку відповідного додатку.
Щодо пояснень позивача з приводу того, що немає необхідності надавати ще раз Додаток №5 бо показники в ньому не змінилися б, суд зазначає наступне.
Відповідно до Наказу N 41 від 25.01.2011 п.1 Розділу XII. Перевірка декларацій в органів державної податкової служби податкові декларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників.
Тобто відповідач під час подання декларації перевіряє лише пакет документів, а ні проводить порівняльний аналіз показників декларації та додатків. Дана норма спростовує доводи позивача, що так як показники у додатках були б тотожними відповідно і подавати повторно їх немає необхідності
Відповідно до п. 48.1 ст. 48 Кодексу податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями ст. 46 Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Відповідно до ч. 2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В зв'язку з вищенаведеним, враховуючи всі обставини по зазначеній справі, податковим органом правомірно присвоєно вказаній податковій звітності (вищезазначеним уточнюючим розрахункам з податку на додану вартість за лютий 2013р.), які подані Концерном «МТМ» до СДПІ 15.04.2013 року, статус «Не визнано, як податкова декларація», у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 69-71, 158, 160- 164 КАС України, суд
В адміністративному позові відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова виготовлена в повному обсязі 27.05.2013.
Суддя О.В. Конишева