ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
20 травня 2013 року справа № 826/5841/13-а
о 09 год. 55 хв.
приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А.,
при секретарі судового засідання Боронило К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
Державної податкової служби
до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Союз»
про стягнення суми заборгованості з акцизного збору по непогашеному
податковому векселю у розмірі 2 010 656,60грн.,
за участю представників сторін:
від позивача Шульги О.В.,
від відповідача Глуховецького О.С., -
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Союз» про стягнення суми заборгованості з акцизного збору по непогашеному податковому векселі у розмірі 2 010 656,60грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач - установа банку, якою товариству з обмеженою відповідальністю Фірма «Союз-Віктан» ЛТД видано аваль - вексельне поручительство за податковим зобов'язанням підприємства з акцизного збору. Оскільки векселедавцем податковий вексель у визначений у ньому строк не погашено, векселедержатель в особі позивача звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу із заявою про вчинення нотаріальної дії - протесту в його неплатежі. На виконання ухвали апеляційного суду м. Києва від 14.03.2013 року, нотаріусом 04.04.2013 року вчинено протест в неплатежі податкового векселя. Тобто, в даному випадку у банка - аваліста виникає повна відповідальність з оплати авальованого ним податкового векселя. Виконання зобов'язання із сплати податкового векселя, забезпеченого авалем в рахунок забезпечення виконання зобов'язання ТОВ Фірма «Союз-Віктан» ЛТД, відповідачем не здійснено. Поряд із цим, зазначає позивач, протест нотаріуса в неплатежі податкового векселя, що породжує обов'язок банка-аваліста в його оплаті, відповідачем не виконується.
Просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Союз» (01010, м. Київ, вул. Суворова, буд.4, код ЄДРПОУ 35574578) суму заборгованості з акцизного збору по непогашеному податковому векселі у розмірі 2 010 656,60грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві. Крім того, представником позивача надані додаткові письмові пояснення в яких зазначив, що строки давності, визначені ст..70 Уніфікованого закону за своєю правовою природою, як зазначає Верховний Суд України, є присіченими строками і мають санкцаційний характер та застосовуються за неналежне виконання прав, припиняючи існування самого права. Уніфікованим законом віднесено виключно до сфери регулювання національного законодавства країн-учасниць Конвенції визначення підстав переривання або зупинення строків вексельної давності і в більш широкому розумінні визначення самої можливості їх перерви або зупинення. Позивач звертає увагу, що Уніфікований закон не мав на меті визначити природу і характер строків вексельної давності. За таких обставин, вважає позивач, має застосовуватися обмежене застосування до строків вексельної давності норм Цивільного кодексу України щодо переривання перебігу строків позовної давності за аналогією закону.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав до матеріалів справи письмові заперечення, в яких зазначив, що податковий вексель має строк платежу 13.10.2009 року. Згідно норм статті 70 Уніфікованого закону право вимоги до зобов'язаних осіб (в першу чергу - до векселедавця) щодо сплати грошових сум за вказаним векселем припинило свою дію 13.10.2012 року. Крім того вказує, що позивачем не надано доказів щодо звернення до векселедавця з вимогами (в т.ч. і такими, що вчиняються в судовому порядку) щодо сплати позивачу суми заборгованості за векселем у зазначений граничний строк, що свідчить про те, що такі дії позивачем взагалі не здійснювались в межах вказаного строку.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.
Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Союз» зареєстроване як юридична особа Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією 21.11.2007 року № 10701020000030863, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. (а.с.50)
15 липня 2009 року товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Союз-Віктан» ЛТД видано позивачу податковий вексель серії АА № 0940097 на суму 2 108 000,00грн. (а.с.6) Сума платежу за векселем скоригована відповідно актів про фактичне отримання спирту етилового і розрахунок акцизного збору з урахуванням фактично отриманої кількості спирту № 318/21-0 від 21.07.2009 року в сумі 1 089 778,20грн. та №319/21-0 від 22.07.2009 року в сумі 1 040 131,40грн. (а.с.47, 48)
Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Союз», правонаступником якого є відповідач, забезпечено авалем зазначений вексель на суму акцизного збору, векселедавцем якого є ТОВ Фірма «Союз-Віктан» ЛТД.
Датою настання строку платежу за векселем серії АА № 0940097 - 13.10.2009 року.
У відповідності до положень пп.14.1.176 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) - це простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем: до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений статтями 225, 229 цього Кодексу.
Отже, з аналізу вказаного вище, судом вбачається, що податковий вексель є простим векселем і з огляду на відсутність будь-яких спеціальних положень у Податковому кодексі України щодо питань його видачі, обігу і погашення застосовуються положення загального законодавства України у цій сфері відносин (видачі, обігу і погашення векселів). Єдиною особливістю податкового векселя є використання його у податкових відносинах, проте вказане не змінює суті і змісту загальних вексельних відносин і зобов'язань, а саме: наявність безумовного зобов'язання сплатити визначену у ньому суму коштів. Проте в силу вимог закону, особливість податкового векселя полягає в лише тому, що виплачені за векселем кошти, направляються податковою службою на погашення податкових зобов'язань векселедавця.
Особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності визначено Законом України від 05.04.2001 року №2374-ІІІ «Про обіг векселів в Україні».
Відповідно до ст.1 вказаного Закону, законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів», цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.
Так, відповідно до ст.32 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року, платіж за переказним векселем може бути забезпечений авалем повністю або в частині його суми. Аваліст відповідає так само, як і та особа, зобов'язання якої він забезпечив.
Статтею 77 Уніфікованого закону передбачено, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо позовної давності (статті 70 і 71).
Відповідно до ст.70 Уніфікованого закону, позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.
Приймаючи до уваги те, що строком платежу за векселем серії АА № 0940097 було 13.10.2009 року, а до суду позивач звернувся 19.04.2013 року (згідно з відміткою канцелярії суду), суд приходить до висновку, що податковим органом пропущено трирічний строк позовної давності за вимогами про стягнення суми акцизного збору, забезпеченого авалем.
Посилання позивача, що Женевська конвенція 1930 року передбачає можливість зупинення та переривання строку і ст.17 додатку ІІ до Женевської конвенції 1930 року передбачає, що законодавству кожної з Високих Договірних Сторін належить право визначати підстави перерви або зупинення відліку строків позовної давності у разі пред'явлення позовів за переказними векселями в їхніх судах, судом не приймається до уваги з огляду на наступне.
У відповідності до ст.71 Уніфікованого закону перерва перебігу строків позовної давності має силу лише щодо тієї особи, стосовно якої строки перервалися.
Таким чином, Женевська конвенція 1930 року не виключає можливості зупинення та переривання строку давності, проте лише у випадках, встановлених законодавством договірної сторони.
Разом з тим, законодавством України не визначено підстави перерви або зупинення відліку строків позовної давності у разі пред'явлення позовів за переказними векселями в судах. Відсутність в національному законодавстві підстав для перерви або зупинення відліку строків позовної давності не дає підстав вважати, що такі правовідносини є неврегульованими, а є свідченням того, що за законодавством України переривання та зупинення такого строку - не допускається.
Крім того, згідно п.19 постанови Пленуму Верховного суду України від 8 червня 2007 року № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» встановлені ст.70 Уніфікованого закону строки пред'явлення позовних вимог за векселем є присічними, вони не можуть бути змінені за угодою сторін і не підлягають зупиненню або відновленню. Після їх закінчення припиняється дія матеріального права вимоги платежу від всіх зобов'язаних за векселем осіб.
Аналізуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивач, всупереч положенням ч.1 ст.71 КАС України, не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.
За таких обставин, підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Союз» про стягнення суми заборгованості з акцизного збору по непогашеному податковому векселі у розмірі 2 010 656,60грн. - відмовити.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 20 травня 2013 року.
Постанову у повному обсязі складено 27 травня 2013 року.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.
Суддя О.А. Соколова