ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
14 травня 2013 року справа № 826/533/13-а
о 11 год. 15 хв.
приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі суддів:
головуючого судді Соколової О.А.,
суддів Вєкуа Н.Г.,
Васильченко І.П.,
при секретарі судового засідання Боронило К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2
до Вищої атестаційної комісії Міністерства оборони України,
Міністра оборони України
про визнання протиправними та скасування рішення від 12.12.2012 року і
пункт 2 наказу від 27.12.2012 року № 1055,
за участю сторін:
позивача ОСОБА_2,
представника позивача ОСОБА_3,
представників відповідача-2 Токмакова О.С.,
Прокопчука І.Т., -
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Вищої атестаційної комісії Міністерства оборони України (далі - відповідач-1), Міністра оборони України (далі - відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішення Вищої атестаційної комісії Міністерства оборони України від 12.12.2012 року і пункт 2 наказу Міністра оборони України від 27.12.2012 року № 1055.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що атестація від 12.12.2012 року, а також наказ від 27.12.2012 року № 1055 є необґрунтованими, необ'єктивними, ґрунтуються на припущеннях, та є такими, що не відповідають дійсності, з порушенням нормативних актів. У серпні 2012 року позивача було розглянуто на засіданні атестаційної комісії Збройних Сил України щодо утилізації боєприпасів номенклатури Центрального ракетного артилерійського управління Озброєння Збройних Сил України методом підриву. Атестаційною комісією Збройних Сил України запропоновано: «за суттєві прорахунки у службовій діяльності, низький рівень особистого професіоналізму, неефективне виконання завдань щодо утилізації боєприпасів, звільнити генерал-майора ОСОБА_2 з військової служби», що на думку позивача суперечить вимогам статей 69 та 102 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Позивач зазначив, що за підсумками щорічного оцінювання протягом останніх років з висновками та рекомендаціями у: 2008 році - «Займаній посаді відповідає. Доцільно залишити на займаній посаді»; 2009 році - «Займаній посаді відповідає. Гідний зарахування до Резерву кандидатів для просування по службі»; 2010 році - «Займаній посаді відповідає. Гідний зарахування до Резерву кандидатів для просування по службі»; 2011 році - «Займаній посаді відповідає. Доцільно залишити на займаній посаді». Крім того, позивач вважає дисциплінарні стягнення, які були застосовані до нього на протязі 2012 року є безпідставними, не обґрунтованими, накладеним з порушенням вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, тобто незаконними та такими, які підлягають скасуванню. За підсумками 2012 року начальником Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України у відношенні позивача складено оцінну карту з кількістю балів - 27,6 (незадовільно) з висновком «Займаній посаді не відповідає» та з рекомендаціями «Підлягає розгляду на Вищій атестаційній комісії Міністерства оборони України на предмет відповідності займаній посаді. Доцільно призначити на нижчу посаду», яка 12.12.2012 року затверджена Міністром оборони України. Позивач вказує, що атестація складена в порушення додатку 10 «Порядок формування висновку та рекомендацій в залежності від кількості балів» Методичних рекомендацій з порядку організації і проведення атестування військовослужбовців Збройних Сил України затверджених директором Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 11.09.2009 № 8426 зі змінами.
У судовому засіданні позивач та представник позивача надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представники відповідача-2 у судовому засіданні заперечували проти позову та надали заперечення на позовну заяву, в яких зазначили, що згідно пункту 2 наказу Міністра оборони України (по особовому складу) № 1055 від 29.12.2012 року позивача було переведено на нижчу посаду - заступника начальника Головного командного центру - головного чергового менеджера Головного командного центру ЗС України. Відповідно до пункту 7.2 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року № 170, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за № 438/16454, підстави щорічного оцінювання і атестування військовослужбовців здійснюються на підставі службової діяльності у поточному році. За станом забезпечення правопорядку та зміцнення військової дисципліни у 2012 навчальному році, Центральне управління інженерних військ, яке очолював позивач, зайняло останнє місце серед центральних управлінь Головного управління, про що свідчить наказ від 30.11.2012 року № 195. Загалом за результатами службової діяльності у 2012 рік за порушення вимог статутів Збройних Сил України, неналежне виконання службових обов'язків на генерала-майора ОСОБА_2 накладено 6 дисциплінарних стягнень, у тому числі одне від начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (догана згідно наказу від 22.08.2012 року № 164) та 5 від безпосереднього начальника - начальника Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України. Атестація та оцінна картка військовослужбовця складаються відповідно до методичних рекомендацій з порядку організації і проведення атестування військовослужбовців Збройних Сил України, затверджених керівником кадрового органу Міністерства оборони України. Генерал-майор ОСОБА_2 за критерієм «Виконання посадових обов'язків» отримав оцінку 2,3. Тому відповідачем був зроблений загальний висновок про невідповідність займаній посаді незважаючи на суму балів 27,6, що відповідає оцінці «задовільно». З огляду на викладене, відповідач вважає, що оскаржуваний наказ видано на підставі Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України в межах повноважень та у спосіб, визначений Інструкцією, підстав для визнання його протиправним немає.
Представники відповідача-2 у судовому засіданні просили у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.
Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення позивача, представників позивача і відповідача-2 та дослідивши письмові докази в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_2 перебував на посаді начальника інженерних військ Збройних Сил України - начальника центрального управління інженерних військ Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України.
Наказом Міністра оборони України № 1055 від 27.12.2012 року позивача увільнено з займаної посади та призначено на посаду заступника начальника Головного командного центру - Головним черговим менеджером Головного командного центру Збройних Сил України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Як встановлено судом, у спірних правовідносинах атестація проводилася на підставі Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153 (далі - Положення № 1153), з метою забезпечення правильного добору, розстановки, виховання і вдосконалення підготовки військових кадрів шляхом об'єктивного оцінювання професійного рівня, ділових та моральних якостей кожного військовослужбовця, відповідності їх посаді, визначення перспективи службового використання, створення резерву кандидатів для просування по службі. (п.176 Положення № 1153)
Відповідно до п.п.177-178 Положення № 1153, процес атестування військовослужбовців передбачає проведення щорічного оцінювання та періодичного атестування. Атестуванню підлягають усі військовослужбовці.
Порядок та строки проведення атестування військовослужбовців визначаються Міністерством оборони України. (п.179 Положення № 1153)
Крім того, пунктом 7.2 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року № 170, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за № 438/16454 (далі - Інструкція), щорічне оцінювання здійснюється для визначення відповідності військовослужбовців займаним посадам, створення Резерву для просування по службі за результатами оцінки їх службової діяльності за рік.
Щорічне оцінювання проводиться в кінці навчального року протягом підготовчого періоду до нового навчального року. (п. 7.6 Інструкції)
Згідно п.7.7 Інструкції, за підсумками щорічного оцінювання складається оцінна картка військовослужбовця.
В п.7.8 Інструкції передбачено, що атестація та оцінна картка військовослужбовця складаються відповідно до методичних рекомендацій з порядку організації і проведення атестування військовослужбовців Збройних Сил України, затверджених керівником кадрового органу Міністерства оборони України.
Періодичне атестування та щорічне оцінювання військовослужбовця здійснює його безпосередній начальник за умови спільної служби не менше трьох місяців. (п. 7.10 Інструкції)
На засіданні атестаційної комісії Збройних Сил України 16.08.2012 року, члени комісії прийшли до висновку, що генерал-майора ОСОБА_2 за суттєві прорахунки у службовій діяльності , низький рівень особистого професіоналізму, неефективне виконання завдань щодо утилізації боєприпасів, відсутність контракту про проходження військової служби, звільнити з військової служби, про що свідчить протокол № 14. (т.1 а.с.86)
Відповідно до п.7.15 Інструкції, залежно від результатів службової діяльності військовослужбовців за міжатестаційний період командири (начальники), які складають на своїх підлеглих атестацію, роблять висновок щодо відповідності їх займаній посаді, а також надають рекомендації стосовно перспектив їх подальшого службового використання, а саме: просування на вищу посаду; направлення на навчання; залишення на займаній посаді; продовження строку перебування на посаді; призначення на рівнозначну посаду; призначення на нижчу посаду; звільнення з військової служби у запас (для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом); звільнення з військової служби після закінчення строку контракту; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; звільнення у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
Для проведення атестування військовослужбовців, здійснення всебічної оцінки їх ділових і моральних якостей, розгляду інших питань, пов'язаних з військовою службою, створюються атестаційні комісії: у структурних підрозділах Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України. У Міністерстві оборони України діє вища атестаційна комісія Міністерства оборони України та атестаційна комісія Міністерства оборони України, склад яких визначається Міністром оборони України. У Генеральному штабі Збройних Сил України діє атестаційна комісія Збройних Сил України, склад якої визначається начальником Генерального штабу Збройних Сил України. (п.7.19 Інструкції)
За підсумками службової діяльності позивача за період з листопада 2011 року по листопад 2012 року начальником Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України 08.11.2012 року проведено його щорічне оцінювання і складена оцінна картка з загальною кількістю балів 27,6 та з висновком «Займаній посаді не відповідає. Доцільно розглянути на Вищій атестаційній комісії МОУ». (т.1 а.с.94-95)
Із матеріалів справи вбачається, що за результатами атестації від 14.11.2012 року, комісія прийшла до висновку, що займаній посаді не відповідає. Підлягає розгляду на Вищій атестаційній комісії МОУ на предмет відповідності займаній посаді. Доцільно призначити на нижчу посаду. (т.1 а.с.105-106)
Відповідно до п.п.2.2.3 та додатку 10 «Порядок формування висновку та рекомендацій за результатами щорічного оцінювання» Методичних рекомендацій з порядку організації і проведення атестування військовослужбовців Збройних Сил України, затверджених директором Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України 11.09.2009 року № 8426 зі змінами (далі - Методичні рекомендації) при кількості балів за критерієм «Виконання посадових обов'язків» менше 2,5, безпосередній начальник (командир) повинен, незалежно від загальної оцінки, визначити висновок «займаній посаді не відповідає» та рекомендувати військовослужбовця для розгляду на атестаційній комісії на предмет відповідності займаній посаді. Після безпосереднього начальника висновки та рекомендації робить прямий начальник.
Суд звертає увагу, що позивач за критерієм «Виконання посадових обов'язків» отримав оцінку 2,3. (т.1 а.с.94)
Тому, суд вважає, що начальником зроблений вірний загальний висновок про невідповідність займаній посаді, незважаючи на загальну суму балів оцінки за критеріями службової діяльності - 27,6, як то передбачено додатку 10 «Порядок формування висновку та рекомендацій за результатами щорічного оцінювання» Методичних рекомендацій.
Таким чином, у судовому засіданні спростовані висновки позивача, що атестація складена в порушення додатку 10 Методичних рекомендацій.
В висновках прямих начальників вказано клопотання про призначення позивача на посаду заступника начальника Головного командного центру - Головного чергового менеджера Головного командного центру Збройних Сил України. (т.1 а.с.102)
Згідно з п.7.18 Інструкції, на військовослужбовця, який за результатами щорічного оцінювання має висновок про невідповідність займаній посаді, складається атестація, яка розглядається на засіданні відповідної атестаційної комісії.
В п.7.25 Інструкції передбачено, що атестації на військовослужбовців у військових званнях вищого офіцерського складу та військовослужбовців, які перебувають на посадах вищого офіцерського складу, розглядаються Вищою атестаційною комісією Міністерства оборони України та затверджуються Міністром оборони України.
Відповідно до протоколу № 11 засідання Вищої атестаційної комісії Міністерства оборони України від 03.12.2012 року, затвердженого Міністром оборони України 04.12.2012 року, членами комісії при розгляді атестації позивача, у зв'язку з невідповідністю займаній посаді, рекомендовано затвердити атестацію з висновком: Займаній посаді не відповідає. Доцільно призначити на нижчу посаду. (т.1 а.с.103-104)
Отже, з системного аналізу вищезазначених норм права, вбачається, що відповідачі при проведенні щорічної атестації діяли на підставі, у межах та у спосіб, передбачений Конституцією, законами України та з дотриманням вимог законодавства, які регулюють порядок призначення та проведення атестації.
Суд вважає, що оскільки відповідачами доведена правомірність своїх дій стосовно процедури проведення щорічної атестації, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Вищої атестаційної комісії Міністерства оборони України від 12.12.2012 року, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно ч.3 п.82 Положення № 1153, призначення військовослужбовців на нижчі посади здійснюється, зокрема, з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестації.
Підставами для видання наказів по особовому складу про призначення і переміщення військовослужбовців є, зокрема, на нижчі посади - Подання. Подання підписується командиром військової частини й надсилається до посадової особи, яка має право видавати наказ по особовому складу щодо призначення або переміщення військовослужбовця. (п.4.9 Інструкції)
На підставі вищевикладеного та подання начальника Генерального штабу - Головнокомандуючого Збройних Сил України, наказом Міністра оборони України № 1055 від 27.12.2012 року позивача увільнено з займаної посади та призначено на посаду заступника начальника Головного командного центру - Головним черговим менеджером Головного командного центру Збройних Сил України. (т.1 а.с.99-102)
Таким чином, наказ Міністра оборони України № 1055 від 27.12.2012 року винесено відповідачем правомірно, а тому підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Вищої атестаційної комісії Міністерства оборони України, Міністра оборони України про визнання протиправними та скасування рішення від 12.12.2012 року і пункт 2 наказу від 27.12.2012 року № 1055 - відмовити.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 14 травня 2013 року.
Постанову у повному обсязі складено 21 травня 2013 року.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.
Головуючий суддя О.А. Соколова
Судді Н.Г. Вєкуа
І.П. Васильченко