Справа № 132/275/13- ц
Іменем України
"23" травня 2013 р. Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Копчинський В. І.
при секретарі Кулик Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПрАТ «Страхова компанія» «Провідна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої здоров'ю,
24.01.2013 року позивач звернувся з позовною заявою, в якій вказує, що 22 листопада 2012 року вироком Тиврівського районного суду Вінницької області відповідача ОСОБА_2 було визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, та призначено покарання. за те, що 21.08.2012 року на автодорозі сполученням Вінниця-Шпиків, в смт. Тиврів, керуючи автомобілем ВАЗ-2102, д.н.з. НОМЕР_1, порушуючи ПДР України зіткнувся з моторолером, в результаті чого він, як пасажир моторолера, під керуванням ОСОБА_3 отримав значні тілесні ушкодження. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 144 від 11.09.2012 року вказані тілесні ушкодження по ступеню тяжкості, як небезпечні для життя в момент спричинення відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. З моменту отримання ним травм, він лікувався в Тиврівський ЦРЛ, з 23.08.2012 року у Вінницькій обласній клінічній лікарні ім. Пирогова по 05.10.2012 року, а з 29.10.2012 року по 14.12.2012 року у ДУ "Інститут травматології та ортопедії АМНУ". 14 січня 2013 року висновком МСЕК йому було надано ІІ групу інвалідності загального захворювання з ураженням опорно-рухового апарату. Відповідно до полісу №АВ/4716228 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів була застрахована цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2, згідно з яким належний йому автомобіль ВАЗ 2102, д.н.з. НОМЕР_1 є забезпеченим транспортним засобом. Таким чином страховик - ПрАТ CK "ПРОВІДНА", який видав на ім'я ОСОБА_2 страховий поліс на строк дії з 22.07.2012 року по 21.07.2013 року, також має брати участь у відшкодуванні завданої йому в результаті ДТП шкоди як третій особі. Для лікування, придбання ліків та медичного обладнання ним було витрачено всього на загальну суму 20 611 грн. 49 коп. Крім того, з 21 серпня 2012 року до 14.01.2013 року - з дня настання стійкої втрати працездатності і отримання ним ІІ групи інвалідності, у нього була тимчасова втрата працездатності Виходячи зі ступеня таких моральних страждань, тривалості лікування, відсутності перспективи на повне видужання, тимчасову втрату працездатності, враховуючи принципи розумності та справедливості, просить відшкодувати йому моральну та матеріальну шкоду, завдану здоров'ю.
Просить стягнути з відповідачів ПрАТ «Страхова компанія» «ПРОВІДНА» м. Київ на його користь страхову виплату, що складається з витрат пов'язаних із лікуванням в сумі . 20611,4 грн., компенсації за час тимчасової непрацездатності в період із 21.08.2012 року по 13.01.2013 року в сумі 5 343,94 грн., 1147 грн щомісячно у відшкодування втраченого заробітку. В змінених позовних вимогах від 10.04.2013 року просять додатково стягнути з ПрАТ «Страхова компанія» «ПРОВІДНА» 106,28 грн. витрат на проїзд , стягнення виплат проводити не щомісячно, а стягнути одноразово в сумі 39672 грн в рахунок відшкодування стійкої втрати працездатності та 2250 грн. в відшкодування моральної шкоди, а з ОСОБА_2 287 750 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Позивач та його представник за дорученням ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги зі змінами, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 позов не визнають, посилаючись на те, що під час розгляду кримінальної справи моральна шкода позивачу уже була відшкодована в сумі 10 тис грн.. Такий розмір моральної шкоди вважають є достатнім для відшкодування перенесених позивачем фізичних страждань, відповідач є пенсіонером, хворіє, тому не в змозі сплатити більше.
Представник відповідача ПрАТ «Страхова компанія» «ПРОВІДНА» м. Київ Гайдамачук О.В. позов визнає частково. Суду пояснив, що позивач в страхову компанію не звертався з приводу відшкодування шкоди і в разі звернення компанія згідна відшкодувати 17280,60 грн. підтверджених витрат на лікування, 5343,94 грн в відшкодування доходів за час тимчасової непрацездатності та 106,28 грн обґрунтованих витрат за проїзд і лише позивачу, а також моральну шкоду, передбачену страховим полісом. Витрати позивача на придбання ліків в аптеці по накладним в сумі 1191,40 грн. та по заказу в сумі 920 грн не підтверджені фіскальними чеками, тому не можуть бути компенсовані. Благодійні внески в лікарні в сумі 1030 грн. також відшкодуванню за рахунок страховика не підлягають. Крім того, не визнає вимог щодо відшкодування втраченого заробітку в зв'язку із стійкою втратою працездатності, оскільки ст.26.5 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який діяв на час настання страхового випадку, потерпілим відшкодовуються лише витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілої у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів. Зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом. Втрата заробітку в зв'язку із стійкою втратою працездатності вказаним законом не передбачена. В судових дебатах представник участі не приймав, від нього надійшла письмова заява , де просить справу закінчити без нього на підставі наданих заперечень.
Заслухавши сторін, дослідивши надані ними докази суд вважає позовні вимоги задовольнити частково з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 21.08.2012 року на автодорозі сполученням Вінниця-Шпиків, в смт. Тиврів, керуючи автомобілем ВАЗ-2102, д.н.з. НОМЕР_1, порушуючи ПДР України зіткнувся з моторолером під керуванням ОСОБА_3 в результаті чого позивач ОСОБА_1, як пасажир моторолера, отримав значні тілесні ушкодження. Згідно з висновку судово-медичної експертизи № 144 від 11.09.2012 року вказані тілесні ушкодження по ступеню тяжкості, як небезпечні для життя в момент спричинення відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 22.11.2012 року ОСОБА_2 було визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України та призначено відповідне покарання, який вступав в законну силу.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана1 неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1187 ч. 2 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється особа , або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки |в силу права власності, повного господарського володіння, оперативного управління, або іінших підстав ( договору оренди, довіреності, тощо)./
20.07.2012 року між ПрАТ «Страхова компанія» «ПРОВІДНА та ОСОБА_2 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - поліс № АВ 4716228 терміном дії з 22.07.2012 року по 21.07.2013 року, , згідно якого забезпеченим є транспортний засіб "ВАЗ-2102. номерний знак НОМЕР_1
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну
відповідальність у випадку недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладеного між сторонами встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю та здоров'ю на одного потерпілого в сумі 100000' грн.
Із пункту 22.3 ст. 22 зазначеного вищевказаного Закону слідує, що потерпілому відшкодовується також і моральна шкода, передбачена п.1, ч. 2 ст. 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 % ліміту, визначеного у п. 9.3 ст. 9 цього Закону,а різниця між сумую відшкодування визначеної судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно ст. 23 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"( в редакції до внесення змін Законом № 5090-17 від5.07.2012 р) шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди є шкода ( в тому числі моральна шкода) пов'язана:
- з лікуванням потерпілого;
- з тимчасовою втратою працездатності потерпілого;
- з стійкою втратою працездатності потерпілого.
Відшкодування шкоди пов'язаної з лікуванням потерпілого передбачено ст. 24 зазначеного Закону, згідно якого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, отриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілої у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів. Зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом.
Позивач після дорожньо-транспортної пригоди лікувався в Тиврівський ЦРЛ, з 23.08.2012 року у Вінницькій обласній клінічній лікарні ім. Пирогова по 05.10.2012 року, а з 29.10.2012 року по 14.12.2012 року у ДУ "Інститут травматології та ортопедії АМНУ" , що підтверджується дослідженими в судовому засіданні історіями хвороби та листками непрацездатності позивача, видані вказаними медичними закладами.
Згідно наданих фіскальних чеків та накладних позивач просить стягнути витрати пов'язані з купівлею лікарських препаратів за час лікування на суму - 20611,40 грн.
Із понесених витрат на лікування потерпілого суд виключає витрати на суму - 1030 ( 900+ 130 ) грн. (а.с.46,50 ), так як вказана сума є внеском до лікувального закладу, як благодійна допомога і це відшкодування не передбачено ст. 24 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та не було витрачено на лікування потерпілого.
Тому задоволенню підлягають витрати пов'язані з лікуванням потерпілого частково в сумі 19392 грн, а також 106,28 грн витрат на проїзд у ДУ "Інститут травматології та ортопедії АМНУ".( а.с.51-52)
Згідно ст. 25 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовується не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи для працюючого потерпілого становлять розмір не отриманої середньої заробітної плати обчисленої відповідно до норм законодавства України про працю.
Позивач та його представник надали розрахунок не отриманого доходу в результаті тимчасової втрати працездатності позивачем, який становить 5343,94 грн. і його правильність представник відповідача ПрАТ «Страхова компанія» «ПРОВІДНА» м. Київ підтвердив в своїх письмових запереченнях, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення
Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача ПрАТ «Страхова компанія» «ПРОВІДНА « одноразово 39672 грн. в рахунок відшкодування стійкої втрати працездатності задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що позивач до настання страхового випадку не працював, доходів не отримував. Статтею 26.5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"( в редакції, яка діяла на момент ДТП, тобто до внесення змін Законом № 5090-17 від 5.07.2012 р)'' передбачено, що потерпілим, які на момент настання страхового випадку не одержували доходів, у зв'язку з стійкою втратою працездатності відшкодовуються витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів. Таким чином, Законом чітко встановлено, які витрати відшкодовує Страховик і втрата заробітку в зв'язку із стійкою втратою працездатності вказаним законом не передбачена.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст. 26.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"( в редакції Закону № 5090-17 від 5.07.2012 р,) яка набрала чинності з 5.02.2013 року.
В ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень даного Закону передбачено, що норми цього Закону не застосовуються до договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладених до набрання чинності цим Законом .
Судом встановлено,що страховий договір сторонами укладено 22.07.2012 року, тому норми цього Закону до даних спірних правовідносин не відносяться .
Крім того, відповідно до вимог ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Статтею 1197 ЦК України передбачено, що розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК ( а. с. 18 ) позивач ОСОБА_1 вперше був оглянутий 27.12.2012 року і йому визначено 2 групу інвалідності загального захворювання, відсоток втрати працездатності хворому не визначався, оскільки травма не виробнича, визначено умови та характер праці - праця без тривалої ходьби.
Відповідно до вимог п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6, яким передбачено, що встановлення групи інвалідності потерпілих, причини і часу їх виникнення провадиться у всіх випадках медико-соціальними експертними комісіями - МСЕК. Ступінь втрати професійної працездатності, потребу у додаткових видах допомоги визначають : МСЕК - якщо шкода була заподіяна у зв'язку з виконанням працівником трудових обов'язків; судово-медичною експертизою - в решті випадків.
В судовому засіданні позивач та його представник не заявляли клопотання про призначення судово-медичної експертиз на предмет визначення відсотка втрати працездатності. Процент втрати стійкої загальної та професійної працездатності встановлюється не раніше ніж через 1 рік після травми .
Загальна сума заподіяного матеріального збитку позивачу складається з витрат пов'язаних з лікуванням потерпілого, шкоди пов'язаної з тимчасовою втратою працездатності та витрат на проїзд, яка становить - 19392 грн + 5343,94 грн +106,28 грн =19842,22 грн, що знаходиться в межах ліміту відповідальності передбачений договором страхування цивільно-правової відповідальності .
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала з наявності її вини, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, коли шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної безпеки.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала, у зв'язку з каліцтвом та душевних страждань, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї.
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого, майновий стан відповідача ОСОБА_2 ,що він є пенсіонером, отримує невелику пенсію, хворіє, реальну можливість виконання судового рішення щодо відшкодування моральної шкоди, враховуючи принципи гуманості, розумності та справедливості і визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 40 000 грн., із яких 2550 грн. підлягають стягненню з ПрАТ «Страхова компанія» «ПРОВІДНА» м. Київ, а 37 750 грн. підлягають відшкодуванню з винної особи, тобто з ОСОБА_2
Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 22.11.2012 року відшкодував позивачу 10 000 гривень моральної шкоди, про що свідчить розписка ( а.с. 74), і не заперечується позивачем, а тому з нього підлягає стягненню - 37750 - 10000 = 27 750 гривень моральної шкоди.
Відповідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі , мають рівні права щодо подання доказів , їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь держави судові витрати по справі у виді судового збору відповідно до розміру задоволених позовних вимог , так як позивач при подачі позову був звільнений від сплати судового збору
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 1167, 1187 ,1194 Ц К України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 10,60, 212-215, ЦПК України,, суд, -
Позов задовольнити частково. Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія» «ПРОВІДНА» м. Київ на користь ОСОБА_1 страхову виплату, що складається з витрат пов'язаних із лікуванням в сумі 19392 грн., компенсації за час тимчасової непрацездатності в період із 21.08.2012 року по 13.01.2013 року на суму 5 343,94 грн., 106,28 грн витрат на проїзд та 2250 грн в відшкодування моральної шкоди, а всього в загальній сумі 27 092,22 грн .
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 27 750 (двадцять сім тисяч сімсот п'ятдесят) гривень у відшкодування моральної шкоди..
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь держави судовий збір з ПрАТ «Страхова компанія» «ПРОВІДНА» м. Київ в сумі 270,92 грн, з ОСОБА_2 в сумі 277,50 грн
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.