Справа № 435/12193/12 22-ц/774/1134/К/13
Справа № 435/12193/12 Головуючий в першій
Провадження 22-ц/774/1134/13 інстанції Попов В.В.
Категорія № 26 (ІІІ) Доповідач - Барильська А.П.
23 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Барильської А.П.,
суддів: Грищенко Н.М., Зубакової В.П.
при секретарі: Євтодій К.С.
за участю: представника позивачів ОСОБА_2, представника відповідача Літовченко Тетяни Миколаївни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 06 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, -
У грудні 2012 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (ПАТ «Кривбасзалізорудком») про відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю сина на виробництві. Уточнивши позовні вимоги, в останній їх редакції позивачі просили суд стягнути з відповідача на їх користь моральну шкоду у сумі 200 000 грн. у зв'язку зі смертю сина на виробництві.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 06 березня 2013 року позов ОСОБА_6 та ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізорудком" на їх користь моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень та в дохід держави судовий збір у сумі 214,60 грн.
В апеляційній скарзі ПАТ «Кривбасзалізорудком», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог.
Зокрема, посилається на те, що судом під час ухвалення рішення не взято до уваги, що у разі смерті працівника на виробництві, відшкодування шкоди членам його родини здійснюється Фондом соціального страхування на підставі спеціального закону. Залишено поза увагою, що дружині та дітям загиблого ОСОБА_7 Відділенням Фонду були призначені та проводяться страхові виплати по втраті годувальника. Крім того, судом не враховано, що у нещасному випадку на виробництві, крім вини посадових осіб, встановлено вину самого загиблого ОСОБА_7 Позивачами не надано належних доказів спричинення їм моральної шкоди. Судом у рішенні не обґрунтовано розмір суми відшкодування моральної шкоди та не взято до уваги, що з відповідача вже було стягнуто на користь дружини загиблого ОСОБА_7 моральну шкоду у розмірі 100 000 грн., яка була виплачена їй 11.01.2013 року.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.10.2010 року під час виконання своїх трудових обов'язків за трудовим договором на шахті «Родіна» Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат») загинув ОСОБА_7, який є сином позивачів.
Під час розслідування даного нещасного випадку спеціальною комісією, призначеною наказом Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду, був складений акт форми Н-5 від 04.10.2010 року, згідно якого даний випадок був визнаний таким, що пов'язаний з виробництвом, вважається страховим, у зв'язку з чим був також складений акт за формою Н-1 (а.с.12-24).
Згідно п. 4 акту форми Н-5причиною нещасного випадку на виробництві стало невиконання посадовими особами п.п.2.10,2.21 «Посадової інструкції майстра гірничої дільниці очисних та нарізних робіт», п.2.27 «Посадової інструкції начальника дільниці очисних та нарізних робіт», параграфа 16 «Єдиних правил безпеки при розробці рудних, нерудних та розсипних місцепороджень підземним способом»; незастосування засобів колективного захисту в частині не встановлення тимчасового висувного підвісного кріплення ППКП - Н1 - п.5 «типового проекту - паспорту № 180а на кріплення виробок скреперування»; невиконання вимог інструкції з охорони праці, п.п.2.2.1, 2.2.4, 3.4.1 «Інструкції з охорони праці № 02 для прохідника», п.п.2.2.1, 2.2.4 «Інструкції з охорони праці №08 для гірничого працівника».
Відповідно до висновку акту форми Н-5 та п.10 акту №15 форми Н-1 особами, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці є: ОСОБА_8 - гірничий майстер дільниці №5, ОСОБА_9 - виконуючий обов'язки начальника дільниці №5, ОСОБА_10 - підземний прохідник дільниці №5, ОСОБА_11 - підземний гірник дільниці №5, ОСОБА_7 - підземний прохідник дільниці №5.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності вини відповідача ПАТ «Кривбасзалізорудком» у нещасному випадку, який стався із загиблим ОСОБА_7 та ступінь вини самого загиблого.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.
Відповідно до акту форми Н-1 №15 від 11.11.2010 року нещасний випадок, внаслідок якого загинув ОСОБА_7, стався через невиконання посадовими особами п.п.2.10,2.21 «Должностной инструкции мастера горного участка очистных и нарезных работ», п.2.27 «Должностной инструкции начальника участка очистных и нарезных работ», параграфа 16 «Единых правил безопасности при разработке рудных, нерудних и рассыпных месторождений подземным способом»; незастосування засобів колективного захисту в частині не встановлення тимчасового висувного підвісного кріплення ППКП - Н1 - п.5 «типового проекта - паспорта № 180а на крепление выработок скреперования»; невиконання вимог інструкції з охорони праці, п.п.2.2.1, 2.2.4, 3.4.1 «Инструкции по охране труда № 02 для проходчика», п.п.2.2.1, 2.2.4 «Инструкции об охране труда №08 для горнорабочего».
Пунктом 10 вказаного акту встановлено осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці: ОСОБА_8 - гірничий майстер дільниці №5, ОСОБА_9 - виконуючий обов'язки начальника дільниці №5, ОСОБА_10 - підземний прохідник дільниці №5, ОСОБА_11 - підземний гірник дільниці №5, ОСОБА_7 - підземний прохідник дільниці №5.
Доводи ПАТ «Кривбасзалізорудком» в апеляційній скарзі про те, що відшкодування шкоди родинам загиблих на виробництві проводиться Фондом соціального страхування не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності" не передбачено відшкодування моральної шкоди членам сім'ї потерпілого.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що з відповідача рішенням суду вже було стягнуто 100 000 грн. у відшкодування моральної шкоди дружині загиблого ОСОБА_7 не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки частиною 1 статті 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Внаслідок смерті сина позивачам завдано моральну шкоду, яка полягає у тому, що вони втратила близьку людину, він був їхнім єдиним сином, за життя між ними були приязні стосунки, тому втрата сина для позивачів є болісною.
У зв'язку з чим доводи апеляційної скарги про те, що позивачами не надано доказів спричинення їм моральної шкоди у зв'язку зі смертю сина не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки висновків суду не спростовують.
Однак, колегія суддів вважає, що при визначенні суми моральної шкоди, стягнутої з ПАТ «Кривбасзалізорудком» на користь позивачів, судом не в повній мірі враховані положення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідачів та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.
Тому, враховуючи ступінь вини загиблого на виробництві ОСОБА_7, характер і тривалість страждань його батьків, їхній стан здоров'я, обставини нещасного випадку на виробництві, істотність вимушених змін у життєвих стосунках позивачів, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили, колегія суддів вважає, що сума моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ПАТ "Кривбасзалізорудком" на користь позивачів, повинна бути зменшена зі 100 000 грн. до 60 000 грн.
Крім того, судом неправильно визначено суму судового збору, яка підлягала стягненню з відповідача на користь держави у сумі 214,60 грн., в той час, як на підставі ст.88 ЦПК України та п.2ст.2 ЗУ «Про судовий збір», стягненню підлягала сума 114,70 грн., у зв'язку з чим рішення в цій частині підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314,316 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" задовольнити частково.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 06 березня 2013 року змінити в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_4, зменшивши цей розмір зі 100 000 грн. до 60 000 (шести десяти тисяч) грн.
Рішення змінити в частині розміру судового збору, стягнутого з Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави з 214,60 грн. до 114 (ста чотирнадцяти) грн. 70 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: