ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"27" травня 2013 р. Справа № 809/1469/13-a
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Лучко О.О.
при секретарі Круглій О.М.
за участю сторін:
представника позивача: Аннюк М.М.,
відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області ДПС
до відповідача: ОСОБА_2
про стягнення податкового боргу в розмірі 849,15 грн,-
14.05.2013 року Державна податкова інспекція у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області ДПС (далі ДПІ у м.Івано-Франківську) звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 849,15 грн.
Представник позивача в судовому засідання позов підтримав, суду пояснив, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 849,15 грн., а саме: 160,95 грн. заборгованість за грудень 2012р. та 688,20грн. заборгованість за січень-квітень 2013р., чим порушуються вимоги Податкового кодексу України. Заборгованість станом на день подання позовної заяви не сплачена. На підставі наведеного просить позов задовольнити повністю та стягнути дану заборгованість.
Відповідач в судовому засіданні позов визнала повністю, суду пояснила, що дана заборгованість виникла у зв'язку із скрутним фінансовим становищем. В подальшому зобов'язується сплатити податковий борг.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована 06.07.2011 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як фізична особа-підприємець та взята на облік ДПІ у м.Івано-Франківську як платник податків і зборів (а.с. 16-17).
В судовому засіданні встановлено, що згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 07.07.2011р. ОСОБА_2 перебуває на спрощеній системі оподаткування, про що їй видано свідоцтво платника єдиного податку НОМЕР_2 (а.с. 6-7).
У відповідності до вищевказаної заяви про застосування спрощеної системи оподаткування відповідачем визначено такий вид діяльності як роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах та було обрано другу групу платників єдиного податку зі ставкою єдиного податку в розмірі 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (а.с. 8).
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та підтверджується довідкою-розрахунком про суму податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб, ОСОБА_2 допущено заборгованість по сплаті єдиного податку за грудень 2012р. в розмірі 160,95грн. та за січень-квітень 2013р. в розмірі 688,20 грн. (по 172,05 грн. щомісячно) (а.с. 30).
Таким чином, станом на день подання позову за ОСОБА_2 рахується податковий борг по сплаті єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 849,15 грн.
Згідно із ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно із п.6.1 ст.6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст.8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).
Згідно із п.п.10.1.2 п.10.1 ст.10 ПК України до місцевих податків належать єдиний податок.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1ст.38 ПК України).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 розділу ХІV ПК України.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 ст.297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.3 ст.291 ПК України передбачено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно із п.291.4 ст.291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності поділяються на першу, другу, третю, четверту, п'яту та шосту групи платників єдиного податку.
До другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та /або населенню, виробництво та /або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 грн. (абз.2 п.291.4 ст.291 ПК України).
Відповідно до п.295.1 ст.295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. При цьому такі платники єдиного податку можуть можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період ( квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву (п.п.298.1.1 п.298 ст.298 ПК України).
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування відповідно до свідоцтва платника єдиного податку НОМЕР_2, зобов'язана сплачувати єдиний податок в розмірі 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Однак, визначений Законом обов'язок щодо сплати єдиного податку відповідач виконувавала неналежним чином, внаслідок чого допустила заборгованість.
В судовому засіданні встановлено, що на момент звернення контролюючого органу до суду сума податкового боргу ОСОБА_2, який виник внаслідок несплати встановленої ставки єдиного податку, становила 849,15грн.
Згідно із п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, оскільки вказана сума податкового боргу ОСОБА_2 самостійно не погашена, остання підлягає стягненню в судовому порядку.
Згідно із п.95.1 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.(п.95.2 ст.95 ПК України).
Відповідно до п.95.4 ст.95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Враховуючи те, що відповідач у судовому засіданні визнала позов в повному обсязі, зробивши усну заяву, і ці її дії не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи та інтереси, суд відповідно до ст.ст.112, 136 КАС України приймає визнання адміністративного позову.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 51, 86,158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, в дохід держави податковий борг в розмірі 849,15 грн. (вісімсот сорок дев'ять гривень п'ятнадцять копійок.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: Лучко О.О.
Постанова складена в повному обсязі 29.05.2013 року.