Справа № 754/4099/13-к
Вирок
Іменем України
30.05.2013 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва в складі : головуючого - судді Тарасенко Н.В. при секретарях - Здрак Г.Л., Мальцевій В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 1212013110030002288 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 30 серпня 2007 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2007 року вирок суду змінено в частині призначеного покарання, призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; звільнився 29.03.2011 року на підставі постанови Ленінського районного суду м. Полтави від 21.03.2011 року умовно-достроково на 1 рік 8 місяців 14 днів;
по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю сторони обвинувачення - прокурора Спіженко Н.В., сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 потерпілого - ОСОБА_3
Обвинувачений ОСОБА_1 будучи раніше судимим за скоєння розбою, маючи не зняту та непогашену у встановленому порядку судимість, 30 серпня 2011 року приблизно о 02 год. 30 хв. знаходячись по пр-ту Маяковського, 17 в м. Києві, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, після словесного конфлікту з ОСОБА_3, з метою повторного відкритого викрадення чужого майна, підійшов до ОСОБА_3 та витяг з кишені останнього, а тим самим повторно відкрито викрав належне останньому майно, а саме мобільний телефон марки «Нокіа», вартістю 200 грн., з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», вартістю 10 грн., на рахунку якої було 10 грн., після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 220 грн.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 у невстановлений досудовим слідством час протягом ночі з 09 листопада 2011 року на 10 листопада 2011 року, завідомо знаючи, що у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 лежать каналізаційні труби, умисно, з метою повторного таємного викрадення вказаних труб, прибув до вказаного будинку, де реалізуючи свій злочинний намір, переслідуючи корисливу мету повторного таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, через отвір у стіні, який був обладнаний металевою решіткою і яка на той момент була відігнута, шляхом вільного доступу проник до підвального приміщення будинку, звідки повторно таємно викрав належне КП «Житлорембудсервіс» майно, а саме металеві каналізаційні труби діаметром 100 мм у кількості 6 штук, довжиною 1 метр кожна, загальною вартістю 222 грн. 34 коп. З викраденим ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши КП «Житлорембудсервіс» матеріальної шкоди на загальну суму 222 грн. 34 коп.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 18 листопада 2011 року приблизно о 19 год. 30 хв., завідомо знаючи, що у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 лежать каналізаційні труби, умисно, з метою повторного таємного викрадення вказаних труб, прибув до вказаного будинку, де реалізовуючи свій злочинний намір, переслідуючи корисливу мету повторного таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, через отвір у стіні, який був обладнаний металевою решіткою і яка на той момент була відігнута, шляхом вільного доступу проник до підвального приміщення будинку АДРЕСА_2, звідки повторно таємно викрав належне КП «Житлорембудсервіс» майно, а саме металеві каналізаційні труби діаметром 100 мм у кількості 5 штук, довжиною 1 метр кожна, загальною вартістю 200 грн. 72 коп. З викраденим майном ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши КП «Житлорембудсервіс» матеріальної шкоди на загальну суму 200 грн. 72 коп.
Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в пред'явленому йому обвинуваченні не визнав, зазначивши що кримінальні правопорушення не скоював. Обвинувачений показав суду, що 30 серпня 2011 року приблизно о 22-23 год. в компанії знайомих, в тому числі і потерпілого ОСОБА_3, біля супермаркету «Еко» по пр-ту Маяковського розпивав спиртні напої, в ході чого між ним та ОСОБА_3 виник конфлікт, вони поборолись, однак бійки не було. Коли ОСОБА_3 пішов від них, один з компанії - ОСОБА_12 пішов слідом за потрепілим, він побіг за ними, за рогом будинку побачив, що потерпілий лежить на землі, а зверху нього сидить ОСОБА_12 та б'є його. Він забрав ОСОБА_12, коли вони йшли, останній запитав чи є у нього паспорт, повідомивши, що хоче закласти мобільний телефон до ломбарду, при цьому показав мобільний телефон. Близько 02 год. вони заклали на його паспорт мобільний телефон, після чого їх було затримано працівниками міліції. Мобільний телефон у потерпілого ОСОБА_3 він не брав. Обвинувачений ОСОБА_1 також показав, що не скоював крадіжки каналізаційних труб з підвалу будинку, не був у підвалі та в пунктах прийому металобрухту. Був затриманий дільничним інспектором, коли ходив разом зі знайомим ОСОБА_13 на пункт прийому металобрухту в його справах. Під тиском працівників міліції в ході досудового розслідування ним було визнано вину в скоєному, крім того при відтворенні обстановки та обставин події по крадіжці каналізаційних труб поняті були запрошені вже після того як він обійшов будинок та все показав.
Не дивлячись на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 вини в пред'явленому йому обвинуваченні, що судом розцінюється як спроба ухилитись від кримінальної відповідальності за скоєне, суд дійшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у відкритому викраденні чужого майна, вчиненого повторно, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у таємному викраденні чужого майна, вчиненого повторно, поєднаного із проникненням у приміщення.
Встановлені судом обставини підтверджуються наступними дослідженими в суді доказами, обсяг яких був визначений за погодженням з учасниками судового провадження.
По епізоду грабежу від 31 серпня 2011 року:
Так, потерпілий ОСОБА_3 в суді показав, що два роки назад влітку у вечірній час доби випадково зустрів знайомого ОСОБА_1 біля супермаркету «Еко» по пр-ту Маяковського, разом з іншими знайомими вони вживали алкогольні напої, в ході чого у нього виник конфлікт з ОСОБА_1, вони сварились, штовхали один одного, впали на землю. Коли він через деякий час пішов, то почув, що за ним хтось біжить, озирнувшись побачив ОСОБА_1. Останній порівнявшись з ним, витяг з його кишені мобільний телефон «Нокіа», придбаний ним за 200 грн., в якому знаходилась картка оператора мобільного зв'язку «Лайф», на рахунку якої було приблизно 10 грн. Після чого ОСОБА_1 втік, він же його не наздогнав, оскільки був у стані алкогольного сп'яніння. Коли працівники міліції затримали обвинуваченого, він відразу вказав на ОСОБА_1 як на особу, яка здійснила грабіж. Матеріальних претензій до обвинуваченого не має.
Показам потерпілого ОСОБА_3 суд вірить, оскільки вони послідовні, логічні, узгоджені між собою, як зазначено потерпілим в суді неприязнених стосунків у нього з ОСОБА_1 не було, підстав обмовляти обвинуваченого він не має, потерпілий чітко вказав на обвинуваченого ОСОБА_1 як на особу, яка відкрито викрала належний йому мобільний телефон.
Крім того, покази потерпілого ОСОБА_3 узгоджуються з даними в суді показами свідка ОСОБА_4 про те, що він здійснював виїзд на виклик від чергового на пр-т Маяковського, 17 з приводу грабежу, на місці потерпілий пояснив, що його побили та пограбували, був затриманий ОСОБА_1, на якого потерпілий прямо вказав як на особу, яка забрала у нього мобільний телефон. ОСОБА_1, потерпілий та ще кілька осіб були доставлені до Деснянського РУ ГУ для подальшого розбору.
Суд не приймає до уваги зауваження захисту на те, що в показах потерпілого даних в суді та в його заяві про злочин містяться розбіжності у фактичних обставинах події, оскільки як пояснив потерпілий, події мали місце кілька років назад, крім того він перебував в стані алкогольного сп'яніння, однак стверджує, що грабіж скоєно саме ОСОБА_1
По епізодам крадіжок каналізаційних труб з будинку АДРЕСА_2
Свідок ОСОБА_5 в суді показав, що працює приймальником вторсировини, ОСОБА_1 знає, неприязнених стосунків не має, останній здавав на пункт прийому металобрухту залізо, метал, папір, в тому числі і труби. Всього восени 2011 року ОСОБА_1 двічі здавав труби, один раз на 114 кг., також днів через десять після першої здачі - точну вагу не пам'ятає. При цьому ним заповнювались дві накладні, які в подальшому були вилучені працівниками міліції. Він повідомив дільничного про те, що труби здавав ОСОБА_1, оскільки їх здають дуже рідко, тому він і запам'ятав особу.
Свідок ОСОБА_6 в суді показав, що в листопаді 2011 року було здійснено дві крадіжки каналізаційних чугунних труб з підвалу будинку АДРЕСА_2, він як працівник ЖЕКу здійснював туди виїзд, в його присутності труби вилучались в пункті прийому вторсировини, були впізнані ним за індивідуальними ознаками.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 10.11.2011 року, в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 виявлено відсутність 6 каналізаційних лежаків.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 20.11.2011 року, в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 виявлено відсутність труби довжиною 6 м.
Відповідно до довідки ЖЕК № 301 від 27.12.2011 року за № 08-4123, вартість станом на 11.11.2011 року викрадених 6 м. труб будинку АДРЕСА_2 - 222 грн. 34 коп.; вартість станом на 19.11.2011 року викрадених 5 м труб будинку АДРЕСА_2 - 200 грн. 72 коп.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 21.11.2011 року, в пункті прийому вторсировини по АДРЕСА_3 в присутності понятих ОСОБА_6, ОСОБА_7 працівниками міліції вилучено дві чугунні труби діаметром 100 мм, довжиною 2 м. кожна. Постановою слідчого ОСОБА_11 від 23.12.2011 року вилучені труби визнані речовим доказом та відповідно до розписки передані представнику ЖЕК № 301 ОСОБА_6 Згідно довідки ЖЕК № 301 від 23.11.2011 року за № 02-569, каналізаційні труби в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 знаходяться на балансі ЖЕК № 301.
Відповідно до протоколу огляду та вилучення від 14.11.2011 року у ОСОБА_5 вилучено накладну на придбання металевих виробів, складену 11.11.2011 року по АДРЕСА_4. Згідно накладної від 11.11.2011 року ОСОБА_5 придбано у ОСОБА_1 труби вагою 150 кг. на загальну суму 150 грн.
Відповідно до протоколу огляду та вилучення від 24.11.2011 року у ОСОБА_5 вилучено накладну на придбання металевих виробів, складену 19.11.2011 року по АДРЕСА_4. Згідно накладної від 19.11.2011 року ОСОБА_5 придбано у ОСОБА_1 труби вагою 114 кг. на загальну суму 114 грн.
Відповідно до протоколу відтворення обстановки та обставин події від 22.12.2011 року, в присутності понятих ОСОБА_8, ОСОБА_9 обвинувачений ОСОБА_1 на місці АДРЕСА_2 детально розказав та показав про обставини, спосіб вчинення ним крадіжок каналізаційний труб з підвалу, вказав на пункт прийму металобрухту, до якого ним в подальшому були здані викрадені труби.
Суд визнає протокол відтворення обстановки та обставин події належним та допустимим доказом, та відкидає посилання захисника на те, що вказану процесуальну дію було проведено з порушенням права на захист.
Так, допитаний в суді в якості свідка ОСОБА_8 показав, що приймав участь в якості понятого при відтворенні обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1, був також ще один понятий, ОСОБА_1 добровільно давав покази, вказував на підвал з якого скоїв крадіжку, вказував на місце через яке він проник до підвалу та отвір з решіткою через який витягував труби, разом всі ходили до пункту прийму металобрухту, скарг від ОСОБА_1 не надходило. Після відтворення ним було підписано протокол, викладене в ньому відповідало дійсності.
Крім того, допитана в суді в якості свідка ОСОБА_10 показала, що працює слідчим Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, в її провадженні перебувала кримінальна справа відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України, в ході розслідування останньому роз'яснювались його права, зміст ст. 63 Конституції України, він відмовлявся від захисника, щиро каявся в скоєному та визнавав свою вину. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 на виклики не з'являвся його було оголошено в розшук.
Свідок ОСОБА_11 в суді показала, що працює слідчим Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, в її провадженні знаходилась кримінальна справа відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України, останньому роз'яснювалось право на захист, однак він відмовився від захисника, якби обвинувачений виявив бажання мати захисника, то йому б його було надано. Про те, що у нього немає фінансової можливості для залучення захисника не заявляв.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він не скоював кримінальні правопорушення, суд не приймає до уваги та розцінює як спробу ухилитись від кримінальної відповідальності за скоєне. Оскільки зібрані у справі докази, що були досліджені судом, суд вважає послідовними, логічними, такими, що узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам справи, і покладає їх в основу обвинувального вироку.
Оцінюючи зазначене та усі докази по справі у їх сукупності, які досліджені судом, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєних кримінальних правопорушеннях доведена повністю і органами досудового слідства правильно кваліфіковані його умисні дії за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, та за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в приміщення, вчинене повторно. Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд відповідно до ст. 67 КК України, визнає скоєння грабежу в стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше судимий, маючи незняту та непогашену судимість в період умовно-дострокового звільнення знову вчинив умисні кримінальні правопорушення, не працює, згідно довідки виконавчого комітету Мартусівської сільської ради Бориспільського району Київської області за місцем реєстрації фактично не проживає з 2006 року, за місцем відбування попереднього покарання характеризується з позитивної сторони, відсутність пом'якшуючої та наявність обтяжуючої покарання обставини, та призначає ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Підстав для застосування ст. 75, ст. 69 КК України судом не вбачається.
Враховуючи думку потерпілого ОСОБА_3, який претензій до обвинуваченого не має, те, що тяжких наслідків не настало, суд не призначає ОСОБА_1 тривалий термін позбавлення волі.
Крім того, суд частково приєднує ОСОБА_1 у відповідності зі ст. 71 КК України не відбуте ним покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 30.08.2007 року, оскільки він вчинив кримінальні правопорушення в період умовно-дострокового звільнення.
Цивільні позови в кримінальному провадженні не пред'являлись.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази в кримінальному провадженні: дві каналізаційні труби, передані під розписку представнику ЖЕК № 301 підлягають залишенню у власності ЖЕК № 301, дві накладні на прийом металобрухту - зберіганню в матеріалах кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання:
- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 30 серпня 2007 року та призначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Строк відбування покарання рахувати ОСОБА_1 з 23.11.2011 року.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишити без змін - тримання під вартою.
Речові докази в кримінальному провадженні - дві каналізаційні труби, передані під розписку представнику ЖЕК № 301 залишити у власності ЖЕК № 301, дві накладні на прийом металобрухту - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя -
.