24.10.06р.
Справа № А7/287-06
16 год. 30 хв.
За позовом Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
До Акціонерного товариства закритого типу "Дніпродзержинський завод продтоварів", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
Про стягнення 1 753, 05 грн.
Суддя Коваль Л.А.
Секретар судового засідання Пелипенко К.В.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився.
Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область) просить стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Дніпродзержинський завод продтоварів" (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської область) на свою користь суму боргу з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 в розмірі 1 753, 05 грн., звернути стягнення на майно відповідача, еквівалентне загальній сумі боргу. Відповідно до наданого позивачем в матеріали справи розрахунку борг виник в період червень 2005 року -червень 2006 року.
Позивач заявив клопотання по відкладення розгляду справи в зв'язку з тим, що позивач з відповідачем не звірили розрахунок боргу. Клопотання позивача не підлягає задоволенню, оскільки за клопотаннями відповідача суд неодноразово відкладав розгляд справи, відповідно, сторони мали достатньо часу для звірки розрахунків, обставини, на які посилається позивач в клопотанні не є тими обставинами, які заважають розгляду справи. Також, суд враховує строки вирішення спору, визначені ч.1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач відзив на позов не надав, представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
Акціонерне товариство закритого типу "Дніпродзержинський завод продтоварів" (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська (м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область) платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003р. (надалі -Закон) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України ( 36-2003-п ), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» підпадав під визначення платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, об'єктом оподаткування для якого є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Ставка збору встановлена в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Відповідно до підпункту 6.1. пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004р. за N 64/8663 (надалі -Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (до яких відноситься і відповідач) - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону ( 1058-15 ) застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до п.6.4. Інструкції в редакції, що діяла в період, за який заявлено до стягнення борг, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Відповідно до п. 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Господарським судом витребувані у позивача (ухвала від 30.08.2006р., від 19.09.2006р., від 11.10.2006р.) повідомлення про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, направлені відповідачу (копії), як того вимагає п. 6.4. Інструкції, форма яких визначена додатками 6 та 7 до Інструкції.
Такі повідомлення -розрахунки в матеріали справи не надані.
Згідно приведених вище положень, якими урегульовані спірні правовідносини, виникнення обов'язку відповідача оплачувати щомісяця до 25-го числа зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, пов'язане з отриманням від позивача згідно положень п.6.4. Інструкції повідомлення про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Доказів направлення таких повідомлень про розрахунок відповідачу позивач не надав.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 4 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).
За наявними у справі доказами, з огляду на викладене вище, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Суд відхиляє доводи позивача, викладені в позові, про те, що позивачем додані копії повідомлень, вручених відповідачу. Ні Закони, ні Інструкція не передбачають направлення повідомлення щомісяця, не встановлюють щодо спірних правовідносин форму такого документу, як корінець повідомлення. Відповідно, не є зрозумілим, про виникнення яких зобов'язань позивач повідомив відповідача.
При вирішенні спору суд керується принципом законності, закріпленим у ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 71, 104, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
В адміністративному позові -відмовити.
Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу Адміністративного судочинства України та оскаржується в порядку і строки відповідно до ст. 186 Кодексу Адміністративного судочинства України.
Суддя
Л. А. Коваль
Дата складення - 15.12.2006р.