83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
21.05.2013 Справа № 905/2049/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи
за позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"
до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго"
простягнення 4 306,23 грн.
за участю представників:
від позивача Позняр С.В., Багрицевич Є.А. - представники за довіреностями
від відповідача Березюк І.С. - представник за довіреністю
Рішення прийняте 21.05.2013, оскільки 16.04.2013 в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" про стягнення з Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" пені за прострочення виконання зобов'язання з оплати електроенергії у розмірі 3 259,18 грн., 3% річних у розмірі 898,07 грн., інфляційних втрат у розмірі 148,98 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 9999 від 01.03.2011 щодо своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії за період лютий-грудень 2012 року.
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на важкий матеріальний стан підприємства. Зазначає, що заборгованість перед позивачем виникла через несвоєчасну оплату населенням послуг з теплопостачання. Також відповідач просив у разі задоволення позовних вимог зменшити розмір пені на 30%.
Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд Донецької області
01.03.2011 між Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" (електропостачальна організація), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", та Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 9999 (далі - Договір).
Згідно з п. 1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача із загальною (за всіма об'єктами) приєднаною потужністю 86154,578 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 9.10 Договору (в редакції протоколу розбіжностей до Договору) останній набирає чинності з 01.03.2011 і укладається на строк до 01.03.2012. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.
Оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні заяви сторін про припинення Договору, та сторонами підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що строк дії Договору було продовжено на наступний календарний рік і на тих самих умовах, які були ним передбачені та у заявлений до стягнення період Договір був чинним.
Пунктом 9.4 договору встановлено, що документи за об'єктами попередніх договорів, постачання електричної енергії за якими здійснюється від мереж Дебальцевського РЕМ, будуть мати посилання на договір № 9999л3 від 01.03.2011.
Відповідно до п. 2.2.2 Договору постачальник електричної енергії зобов'язався постачати споживачу електроенергію. Згідно з п. 2.3.4 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків № 3 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" та № 5 "Порядок розрахунків". В свою чергу, відповідно до п. 3.1.1 Договору постачальник електричної енергії має право отримувати від споживача своєчасну плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором.
На підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов Договору оформлюється, в тому числі, "Акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)" (п.7.7 Договору).
Розрахунковий період встановлено споживачу з 00-00 годин 25 числа попереднього місяця до 24-00 годин 24 числа поточного місяця (п. 1 Додатку № 5 до Договору).
Відповідно до складених сторонами актів приймання-передавання товарної продукції за Договором, постачальник поставив споживачу електричну енергію у наступному обсязі:
- у лютому 2012 року: активна електрична енергія - 72 905 кВт/год, реактивна електрична енергія - 57 434 кВАр/год;
- у березні 2012 року: активна електрична енергія - 56 584 кВт/год, реактивна електрична енергія - 44 738 кВАр/год;
- у квітні 2012 року: активна електрична енергія - 35 320 кВт/год, реактивна електрична енергія - 27 900 кВАр/год;
- у травні 2012 року: активна електрична енергія - 104 кВт/год, реактивна електрична енергія - 25 кВАр/год;
- у червні 2012 року: активна електрична енергія - 107 кВт/год, реактивна електрична енергія - 40 кВАр/год;
- у липні 2012 року: активна електрична енергія - 90 кВт/год, реактивна електрична енергія - 24 кВАр/год;
- у серпні 2012 року: активна електрична енергія - 85 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год;
- у вересні 2012 року: активна електрична енергія - 74 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год;
- у жовтні 2012 року: активна електрична енергія - 16 577 кВт/год, реактивна електрична енергія - 13 193 кВАр/год;
- у листопаді 2012 року: активна електрична енергія - 63 090 кВт/год, реактивна електрична енергія - 50 146 кВАр/год;
- у грудні 2012 року: активна електрична енергія - 56 474 кВт/год, реактивна електрична енергія - 44 755 кВАр/год;
Вказані акти підписано представниками позивача та відповідача і скріплено печатками без заперечень.
Відповідачем не заперечується факт споживання ним зазначеної кількості активної та реактивної електричної енергії у вказані періоди.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, поставив відповідачу електричну енергію у період з лютого по грудень 2012 року і виставив відповідні рахунки для здійснення оплати, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами приймання-передачі та рахунками за електроенергію, які було отримано представником відповідача.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 9 Додатку № 5 до Договору для проведення остаточного розрахунку споживач не пізніше наступного дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі за місцем надання звіту про обсяги спожитої електроенергії рахунок на оплату електричної енергії та інших платежів, що передбачені Договором. У разі неявки споживача (уповноваженого представника споживача) для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом на адресу (юридичну або поштову), що вказана в договорі. Оплата отриманого споживачем рахунку повинна здійснюватися протягом 7 календарних днів з моменту одержання цього рахунку.
Судом встановлено, що:
- рахунки № 15/9999л3 від 27.02.2012 за спожиту активну електроенергію на суму 78 404,95 грн. та № 15/9999л3 від 27.02.2012 за спожиту реактивну електроенергію на суму 3 020,52 грн. отримано відповідачем 27.02.2012, строк оплати - до 05.03.2012;
- рахунки № 15/9999л3 за спожиту активну електроенергію на суму 63 161,32 грн. та № 15/9999л3 за спожиту реактивну електроенергію на суму 2 430,30 грн. отримано відповідачем 26.03.2012, строк оплати - до 02.04.2012;
- рахунки № 15/9999л3 від 26.04.2012 за спожиту активну електроенергію на суму 39 612,10 грн. та № 15/9999л3 від 26.04.2012 за спожиту реактивну електроенергію на суму 1 553,23 грн. отримано відповідачем 26.04.2012, строк оплати - до 03.05.2012;
- рахунки № 15/9999л3 від 25.05.2012 за спожиту активну електроенергію на суму 116,64 грн. та № 15/9999л3 від 25.05.2012 за спожиту реактивну електроенергію на суму 1,40 грн. отримано відповідачем 25.05.2012, строк оплати - до 01.06.2012;
- рахунки № 15/9999л3 від 25.06.2012 за спожиту активну електроенергію на суму 121,56 грн. та № 15/9999л3 від 25.06.2012 за спожиту реактивну електроенергію на суму 2,32 грн. отримано відповідачем 25.06.2012, строк оплати - до 02.07.2012;
- рахунки № 15/9999л3 від 25.07.2012 за спожиту активну електроенергію на суму 102,24 грн. та № 15/9999л3 від 25.07.2012 за спожиту реактивну електроенергію на суму 1,44 грн. отримано відповідачем 25.07.2012, строк оплати - до 01.08.2012;
- рахунки № 15/9999л3 від 27.08.2012 за спожиту активну електроенергію на суму 96,56 грн. та № 15/9999л3 від 27.08.2012 за спожиту реактивну електроенергію на суму 1,28 грн. отримано відповідачем 27.08.2012, строк оплати - до 03.09.2012;
- рахунки № 15/9999л3 від 25.09.2012 за спожиту активну електроенергію на суму 84,07 грн. та № 15/9999л3 від 25.09.2012 за спожиту реактивну електроенергію на суму 1,13 грн. отримано відповідачем 25.09.2012, строк оплати - до 02.10.2012;
- рахунки № 15/9999л3 від 25.10.2012 за спожиту активну електроенергію на суму 18 832,13 грн. та № 15/9999л3 від 25.10.2012 за спожиту реактивну електроенергію на суму 745,81 грн. отримано відповідачем 25.10.2012, строк оплати - до 01.11.2012;
- рахунки № 15/9999л3 від 26.11.2012 за спожиту активну електроенергію на суму 71 672,77 грн. та № 15/9999л3 від 26.11.2012 за спожиту реактивну електроенергію на суму 2 814,70 грн. отримано відповідачем 26.11.2012, строк оплати - до 03.12.2012;
- рахунки № 15/9999л3 від 25.12.2012 за спожиту активну електроенергію на суму 64 156,72 грн. та № 15/9999л3 від 25.12.2012 за спожиту реактивну електроенергію на суму 2 468,98 грн. отримано відповідачем 25.12.2012, строк оплати - до 02.01.2012.
Отримання відповідачем вказаних рахунків підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на рахунках.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати електричної енергії, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 259,18 грн., нараховану за період з 03.04.2012 по 31.01.2013, 3% річних у розмірі 898,07 грн., нарахованих за період з 01.04.2012 по 31.01.2013, інфляційні втрати у розмірі 148,98 грн., нараховані за грудень 2012 року.
З матеріалів справи вбачається факт несвоєчасної оплати відповідачем послуг з електропостачання за вказані періоди.
Відповідачем не заперечується факт прострочення оплати вартості спожитої у вищезазначені періоди електроенергії.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Належних доказів на підтвердження здійснення своєчасної оплати виставлених позивачем рахунків за Договором № 9999 від 01.03.2011 відповідачем суду не надано.
Щодо посилання відповідача на важке фінансово-економічне становище, то суд відзначає, що відсутність коштів у відповідача не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Сторонами в п. 4.2.1 Договору погоджено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 Договору з порушенням термінів, визначених Додатком №5 "Порядок розрахунків" до Договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії не виконав, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення зобов'язання передбачена договором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені з відповідача.
Відповідачем надано контррозрахунок пені, відповідно до якого сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 3 252,20 грн.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, а також контррозрахунок, наданий відповідачем, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що розрахунок пені, здійснений позивачем, є частково невірним, оскільки містить арифметичні помилки, а контр розрахунок пені відповідачем здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому суд погоджується з контррозрахунком пені здійсненим відповідачем.
У відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 30% у зв'язку з важким матеріальним становищем підприємства відповідача.
Позивач проти вказаного клопотання заперечив.
Відповідно до приписів п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги доводи клопотання відповідача, а також враховуючи здійснення відповідачем повної оплати поставленої електроенергії та майнові інтереси обох сторін, суд прийшов висновку, що на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3. ст. 83 Господарського процесуального кодексу України сума пені підлягає зменшенню на 20% до 2 601,76 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими.
Перевіривши розрахунок 3% річних, суд визнає його частково невірним у зв'язку з наявністю арифметичних помилок.
За здійсненим судом перерахунком, з урахуванням вимог чинного законодавства, а також того, що в 2012 році 366 днів, в межах періоду, визначеного позивачем, вимоги про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 896,04 грн.
Вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 148,98 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
В п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 роз'яснено, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки, а тому, судовий збір в частині вимог про стягнення пені (у розмірі визначеному за перерахунком суду) покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, ідентифікаційний код 03337119, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, Донецька обл., м.Горлівка, проспект Леніна, 11, ідентифікаційний код 00131268) пеню у розмірі 2 601 (дві тисячі шістсот одна) грн. 76 коп., 3% річних у розмірі 896 (вісімсот дев'яносто шість) грн. 04 коп., інфляційні втрати у розмірі 148 (сто сорок вісім) грн. 98 коп. та 1 716 (одну тисячу сімсот шістнадцять) грн. 89 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складення повного рішення 27.05.2013.
Суддя М.В. Сажнева