Рішення від 21.05.2013 по справі 905/2365/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2013 Справа № 905/2365/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Комунального виробничого підприємства "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради

простягнення 706 763,26 грн.

за участю представників:

від позивачаІванов П.О. - представник за довіреністю

від відповідачане з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення з Комунального виробничого підприємства "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради основного боргу за поставлений природний газ в сумі 461 999,50 грн., пені у розмірі 123 254,41 грн., інфляційних втрат у розмірі 78 144,54 грн. та 3% річних у розмірі 43 364,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором № 06/10-2356БО-6 про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.2010 щодо здійснення повної та своєчасної оплати поставленого позивачем протягом січня-квітня 2011 року природного газу, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу, а також нараховані на неї пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

16.05.2013 до господарського суду Донецької області надійшла заява КВП "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради, в якій відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд Донецької області

ВСТАНОВИВ:

20.12.2010 між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник, позивач) та Комунальним виробничим підприємством "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради (покупець, відповідач) укладено договір № 06/10-2356БО-6 про закупівлю природного газу за державні кошти (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього Договору. Газ, що поставляється за цим Договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Цей Договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше, ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель") з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель відомостей про рішення уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 1 січня 2011 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2011 року включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Обсяг природного газу, що планується передати за Договором у період з січня по грудень 2011 року, погоджено сторонами у п. 2.1 Договору, з визначенням запланованих обсягів поставки по місяцях.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що ціна за 1 000 куб.м природного газу становить 2 187,20 грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%, податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2 464,94 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 957,93 грн.

Згідно з п. 2.1 Додатку № 1 до Договору обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Відповідно до п. 2.2 Додатку № 1 до Договору обсяг газу, визначений згідно з п. 2.1 цього Додатку, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за Договором у пунктах приймання-передачі. Приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця і погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу.

Відповідно до актів приймання-передачі природного газу за Договором, підписаних уповноваженими продавця та покупця, скріплених їх печатками, позивач передав, а відповідач прийняв природний газ:

- у січні 2011 року в обсязі 691,681 тис.куб.м на суму 2 126 205,25 грн. (акт від 31.01.2011),

- у лютому 2011 року в обсязі 644,480 тис.куб.м на суму 1 981 110,90 грн. (акт від 28.02.2011),

- у березні 2011 року в обсязі 310,617 тис.куб.м на суму 954 826,72 грн. (акт від 31.03.2011),

- у квітні 2011 року в обсязі 101,819 тис.куб.м на суму 349 926,65 грн. (акт від 30.04.2011),

а всього на суму 5 412 069,52 грн.

Згідно з п. 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата у розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта прийняття-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості за цим Договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за спожитий газ, поставлений в минулі періоди за цим Договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу (п. 4.3 Договору).

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму..

У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме за період з січня по квітень 2011 року поставив відповідачу природний газ в обсязі 1 748,597 тис.куб.м на загальну суму 5 412 069,52 грн., що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами приймання-передачі, що підписані сторонами без зауважень.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 4.1 Договору).

Проте, в порушення умов Договору, відповідач зобов'язання по оплаті отриманого протягом січня-квітня 2011 року природного газу виконав частково, а саме на суму 4 950 070,02 грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий протягом січня-квітня 2011 року природний газ становить 461 999,50 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості за Договором № 06/10-2356БО-6 від 20.12.2010 відповідачем суду не надано. У поданій 16.05.2013 заяві заборгованість за отриманий природний газ визнана відповідачем у повному обсязі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за отриманий природний газ у розмірі 461 999,50 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 123 254,41 грн., 3% річних у розмірі 43 364,81 грн. та інфляційні втрати в сумі 78 144,54 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами в п. 7.3.1 Договору погоджено, що у разі порушення покупцем умов п.4.1 Договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання зі своєчасної оплати отриманого природного газу виконав неналежним чином, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати отриманого природного газу на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

При поданні позову позивачем платіжним дорученням № 207 від 29.03.2013 сплачено 14 136,00 грн. судового збору. Позивачем заявлено вимоги майнового характеру про стягнення 706 763,26 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, з огляду на приписи вказаного Закону позивачем у даному випадку повинно бути сплачено за зазначену позовну заяву судовий збір у розмірі 14 135,27 грн.

Таким чином, 0,73 грн. судового збору сплачено позивачем надмірно, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" зазначена сума судового збору підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального виробничого підприємства "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради (84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 2-Б, ідентифікаційний код 00131133, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) основний борг у розмірі 461 999 (чотириста шістдесят одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 50 коп., пеню у розмірі 123 254 (сто двадцять три тисячі двісті п'ятдесят чотири) грн. 41 коп., 3% річних у розмірі 43 364 (сорок три тисячі триста шістдесят чотири) грн. 81 коп., інфляційні втрати у розмірі 78 144 (сімдесят вісім тисяч сто сорок чотири) грн. 54 коп. та судовий збір у розмірі 14 135 (чотирнадцять тисяч сто тридцять п'ять) грн. 27 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) 0,73 грн. надмірно сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 27.05.2013.

Суддя М.В. Сажнева

Попередній документ
31513958
Наступний документ
31513960
Інформація про рішення:
№ рішення: 31513959
№ справи: 905/2365/13
Дата рішення: 21.05.2013
Дата публікації: 31.05.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Донецької області
Категорія справи: