Справа: № 2-а-6789/11 Головуючий у 1-й інстанції: Унятицький Д.Є. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
27 травня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області на постанову Бородянського районного суду Київської області від 17 жовтня 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області про перерахунок доплат, -
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 17 жовтня 2011 р. адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, що підтверджується його паспортними даними, пенсійним посвідченням (містить відмітку «Дитина війни») та узгоджується з положенням ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яке відносить осіб, яким на момент закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) не виповнилося 18 років до «дітей війни», а також являється потерпілим від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення та отримує пенсію у відповідача.
Стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлює, що дітям війни щомісячно виплачується соціальна допомога саме в розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, розмір якої встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та рівняється встановленому для втративших працездатність осіб прожитковому мінімуму, який, в свою чергу, щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на поточний рік.
По змісту ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю проводиться доплата в розмірі мінімальної заробітної плати, а особам, віднесених до 4 категорії - призначається додаткова пенсія у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.
Суд першої інстанції при задоволенні позову правомірно виходив з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру виплат позивачу та застосував зазначені вище норми Законів, не взявши до уваги вимоги положень постанови КМ України № 836 від 26.07.1996, на підставі яких проводилося нарахування спірних виплат позивачу раніше, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Підвищення щомісячного довічного грошового утримання на 30 % мінімальної пенсії за віком гарантовано ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Отже, доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області - залишити без задоволення, а постанову Бородянського районного суду Київської області від 17 жовтня 2011 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.