Копія
Справа № 822/2163/13-а
27 травня 2013 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіДанилюк У.Т.
при секретарі Манзяк Ю.Ю.
за участі:позивача, представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до т.в.о. начальника Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області Цюрупи Володимира Олексійовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови про застосування фінансових санкцій, -
Позивач звернулась до суду з позовом до т.в.о. начальника Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області Цюрупи Володимира Олексійовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови про застосування фінансових санкцій №020206 від 02.04.2013 року.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що нею було отримано постанову №020206 від 02.04.2013 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 510 грн. Вказує, що була одружена з ОСОБА_5 та під час шлюбу ними був придабний автомобіль "Ford Fiesta" (в 2008 році). Після розлучення з ОСОБА_5 27.03.2011 року даний автомобіль залишився в користуванні колишнього чоловіка, хоча фактично є спільною сумісною власністю. Вказує, що відповідно до свідоцтва платника єдиного податку видами її господарської діяльності є оптова та роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами; діяльність щодо пасажирських перевезень, в тому числі на автомобілях "таксі" в видах її діяльності відсутня, а тому вона не могла ними займатись. Також відмічає, що постанову складено не належним чином та у ній відсутня така інформація, як документ, що посвідчує особу, банківські реквізити, свідоцтво про державну реєстрацію, ліцензія, тому з неї незрозуміло, хто перебував за кермом та відсутня інформація щодо свідоцтва про державну реєстрацію.
А тому вважає дії відповідача щодо винесення постанови неправомірними, постанову незаконною та просить її скасувати.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, вказаних в адміністративному позові та відмітила, що порушення не вчиняла, а тому не може бути притягнута до відповідальності.
Представник відповідача в задоволенні позовних вимог просила відмовити з підстав, викладених в письмових запереченнях. Відмітла, що при виявленні порушення про автомобільний транспорт відповідальність несе не водій транспортного засобу, а суб'єкт господарювання, в даному випадку - власник транспортного засобу.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали позову та додані докази у їх взаємному зв'язку та сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22.02.2013 року державними інспекторами управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої встановлено порушення законодавства про автомобільний транспорт ОСОБА_5 - водієм транспортного засобу марки Ford Fiesta, номерник знак НОМЕР_1, власником якого являється позивач, а саме - водій експлуатував легковий автомобіль, облаштований як таксі, про свідчить розпізнавальний ліхтар таксі служби "700-300" розташований на даху автомобіля, без наявності ліцензійної картки, - про що складено акт від 22.02.2013 року, відповідальність за яке передбачена абзацом 4 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі-Закон), а саме: надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 Закону, а саме: ліцензійної картки. Водій в поясненнях про причини порушень зазначив - "документи на таксі в стадії виготовлення".
За результатами розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт винесено постанову №020206 від 02.04.2013 року про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 510 грн.
Суд враховує, що відповідно до п.4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою КМУ від 8 листопада 2006 р. № 1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
Пунктом 15 даного Порядку встановлено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Згідно зі ст.1 Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка;
таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.
Згідно зі ст.29 Закону автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
В судовому засіданні позивач (яка є фізичною особою-підприємцем) підтвердила факт того, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію вона є власником транспортного засобу Ford Fiesta.
Відповідно до ст.39 Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі (для водія таксі) є: посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно з п.25-26 Порядку, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Про розгляд справи 02 квітня 2012 року позивач була повідомлена 30.03.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій (п.27 Порядку).
Відповідно до абз.4 ст.60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зразок постанови про застосування фінансових санкцій затверджено вищевказаним Порядком (додаток №5), як і зразок акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (додаток №3), з яких вбачається, що дані про водія та серію і номер свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу містить лише акт, постанова таких відомостей не передбачає. Оглядом складеного акту від 22.02.2013 року та винесеної постанови № 20206 від 02.04.2013 року встановлено, що вони оформлені згідно вимог Порядку.
Суд також враховує, що згідно з ч.1 ст.60 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III (далі - СК України), майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ст.68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.
Згідно з ч.1-2 ст.369 Цивільного кодексу України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
Позивачем не надано та судом не встановлено наявність укладення будь-яких домовленостей (в тому числі договорів) між позивачем та її колишнім чоловіком щодо володіння та використання автомобіля Ford Fiesta, який облаштований як таксі, які б свідчили, що останній використовується виключно в інтересах ОСОБА_5
Та обставина, що реєстраційні документи фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 не містять такого виду діяльності, як перевезення пасажирів у режимі таксі, не може слугувати беззаперечною підставою для висновку, що вона не могла займатись цим видом діяльності. Жодних доказів на підтвердження протилежного позивачем не надано.
Окрім цього, суд враховує, що позивач на виклик в Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідно до акту від 22.02.2013 року не з'явилась, клопотань про перенесення розгляду справи, заяв про надання копії відповідного акту чи пояснень від неї не надходило.
З огляду на наведене суд приходить до висновку, що постанова про застосування фінансових санкцій № 20206 від 02.04.2013 року винесена відповідачем з дотриманням вимог законодавства України.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач довів правомірність постанови про застосування фінансових санкцій №020206 від 02.04.2013 року, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 11, 69, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до т.в.о. начальника Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області Цюрупи Володимира Олексійовича - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 30 травня 2013 року
Суддя/підпис/У.Т. Данилюк
"Згідно з оригіналом" Суддя У.Т. Данилюк