Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
30 травня 2013 року Справа № 805/7631/13-а
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабіч С.І., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області про визнання дій незаконними та скасування вимоги № Ф-250 від 03.05.2013 року про сплаті недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4 253,05 гривень,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області про визнання дій незаконними та скасування вимоги № Ф-250 від 03.05.2013 року про сплату недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4 253,05 гривень.
Перевіривши відповідність вказаної позовної заяви та доданих до неї документів вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до наданого позову, предметом оскарження позивач, зокрема, визначив визнання дій незаконними та скасування вимоги про сплату недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Скасування вимоги № Ф-250 від 03.05.2013 року про сплату недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4 253,05 гривень матиме своїм наслідком зміну майнового стану позивача.
За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Отже, оскарження позивачем вимоги УПФУ № Ф-250 від 03.05.2013 року про сплату недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4 253,05 гривень спрямовано на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна, а тому вказані вимоги є майновими, оскільки можуть вплинути на склад майна позивача.
Виходячи з того, що заявлені позивачем вимоги про скасування вимоги № Ф-250 від 03.05.2013 року є майновими, судовий збір за даними вимогами має бути сплачено, виходячи із ставок судового збору встановлених за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, а саме у розмірі 1 відсотку розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.
Крім цього, позовна вимога позивача, щодо визнання протиправними дій УПФУ в м. Селидове Донецької області щодо нарахування ОСОБА_1 недоїмки по сплаті єдиного внеску в розмірі 4 253,05 гривень та направлення вимоги про її сплату від 03.05.2013 року № Ф-250 є немайновою, оскільки вимога про визнання протиправними дій не приводить до зміни майнового стану позивача.
Згідно частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються копії всіх документів, відповідно до кількості відповідачів та документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Згідно статі 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», встановлені ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, розмір яких залежить від характеру поданого позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Вказаним законом, за подання позову майнового характеру, ставка судового збору встановлена в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання адміністративного позову немайнового характеру - у розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік», з 01.01.13 року встановлено мінімальну заробітну плату в місячному розмірі - 1147 гривень.
Таким чином, ставкою судового збору, що підлягає оплаті за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру є 34,41 гривень, ставкою судового збору, який необхідно сплатити позивачу за майновою вимогою - є 114, 70 грн.
Судом встановлено, що до позовної заяви позивач додав квитанцію від 24.05.13 року про сплату судового збору в розмірі 34,41 гривень. Отже, позивачем, сплачено судовий збір за немайновою вимогою про визнання протиправними дії УПФУ в м. Селидове Донецької області щодо нарахування ОСОБА_1 недоїмки по сплаті єдиного внеску в розмірі 4 253,05 гривень та направлення вимоги про її сплату від 03.05.2013 року № Ф-250.
Проте, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження оплати судового збору за майновими вимогами про скасування вимоги № Ф-250 від 03.05.2013 року про сплату недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4 253,05 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАСУ України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Врахувавши викладені обставини в сукупності, суд вважає за необхідне залишити дану позовну заяву без руху та встановити позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 6 Закону України «Про судовий збір», ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік», ст. 106, ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області про визнання дій незаконними та скасування вимоги № Ф-250 від 03.05.2013 року про сплату недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4 253,05 гривень - залишити без руху.
Встановити позивачу 10 денний строк, з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду оригіналів документів, що підтверджують сплату судового збору в розмірі, встановленому підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» для позовів майнового та немайнового характеру.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде йому повернута.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Бабіч С.І.