Справа: № 2а-75316/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кошель Л.М.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
24 травня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Ключковича В.Ю.
Федотова І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.07.2011 року по справі за позовами ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква про визнання дій неправомірними та зобов'язання щодо проведення перерахунку пенсії, -
Позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити недоотримані суми пенсії.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.07.2011 року позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу
Згідно п. 2 ч. 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є непрацюючий пенсіонер, проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У відповідності до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають на території зони гарантованого добровільного відселення, проводиться доплата до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат. На підставі цієї ж норми непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають на території зони посиленого радіологічного контролю, проводиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Всупереч ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказана доплата виплачувалась частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України, відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 39 зазначеного Закону.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність у позивача права на перерахунок та виплати доплати до пенсії в розмірі передбаченому ст. 39 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому скасуванню не підлягає.
Відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає, як таке, що постановлене за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в справах, розгляд яких передбачено п. 2 ч. 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 183- 2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.07.2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Ключкович В.Ю.
Федотов І.В.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Ключкович В.Ю.
Федотов І.В.