Справа № 265/951/13-ц
Провадження № 2/265/712/13
(заочне)
21 травня 2013 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Гноєвого С.С.,
при секретарі Ковальовій М.В.,
за участі позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання провести обмін житлового приміщення,
треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, -
У лютому 2013 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житлового приміщення, зняття з реєстрації. В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалась на те, що вона з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі та мешкала з ним в квартирі АДРЕСА_2. Від шлюбу мають дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також вона є опікуном малолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3. Шлюб між нею та відповідачем було розірвано 09 вересня 2008 року. Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 13 серпня 1998 року квартира АДРЕСА_2 належить відповідачу ОСОБА_2, їй, а також ОСОБА_3 ОСОБА_4. Фактично у вказаній трикімнатній квартирі на даний час проживають вона, відповідач, а також троє дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Спільне проживання з відповідачем не можливо, оскільки він веде асоціальний образ життя, а саме зловживає спиртними напоями, погрожує, здійснює психологічне насильство. На профілактичні бесіди з працівниками міліції відповідач не реагує і у зв'язку із чим його було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння насильства у відношенні членів сім'ї. Відповідач ніде не працює, не сплачує комунальні послуги, не проводить поточний ремонт у квартирі і всі ці обставини ставлять її у скрутне матеріальне становище. Зважаючи на викладене, а саме на те, що відповідачем житло використовується для ведення асоціального образу життя, відповідач постійно порушує правила співжиття, що унеможливлює їх спільне проживання, заходи громадського впливу є безрезультатними, позивачка, посилаючись на норми діючого законодавства, просила суд виселити ОСОБА_2 зі спірної квартири без надання іншого житлового приміщення та зняти його з реєстрації за вказаною адресою.
В ході розгляду справи позивачка уточнила свої позовні вимоги і відповідно до остаточної редакції, оскільки відповідач відмовляється від добровільного обміну займаного приміщення просила суд зобов'язати відповідач провести обмін займаного приміщення на інше жиле приміщення.
Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в остаточній редакції, надала пояснення аналогічні викладеним позові та просила його задовольнити.
Треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, надали суду заяви з проханням розглядати справу за їх відсутності. Позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 підтримали у повному обсязі.
Відповідач до судового засідання не з'явився з невідомих причин, про час і місце слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином. З урахуванням думки позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступних підстав.
Так в судовому засіданні встановлено, та не заперечувалось стороною що позивачка та відповідач ОСОБА_2 з 10 березня 1994 року перебували в зареєстрованому шлюбі і відповідно до свідоцтва серія НОМЕР_1 виданого Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції шлюб між сторонами розірвано 09 вересня 2008 року (актовий запис 352).
Згідно свідоцтва №8782/п про право власності на житло, виданому 13 серпня 1998 року Управлінням міського майна Маріупольської міської Ради та зареєстрованого 08.09.1999 року в Бюро технічної інвентаризації АДРЕСА_2 належить відповідачу ОСОБА_2, ОСОБА_1, а також ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Відповідно до рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 02 червня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволені в повному обсязі та визначено порядок користування квартирою АДРЕСА_2 і відповідно до якого за ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 закріплено в користування ізольовані житлові кімнати №2 - жилою площею 17,1 кв.м., №5 - жилою площею 13,0 кв.м.. За ОСОБА_2 закріплена в користування жила кімната №4 площею 12,8 кв.м.. Підсобні службові приміщення залишенні сторонам у спільному загальному користуванні.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, передбаченому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
Відповідно до ст. 47 ч. 3 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше на підставі закону за рішенням суду.
Виходячи з принципу недоторканості житла, зважаючи на положення ст.ст. 9 ч. 3, 109 ЖК України, жодний суб'єкт житлового права не може бути позбавлений свого житла інакше, ніж за рішенням суду.
Суд вважає, що вимоги позивачки щодо зобов'язання відповідача ОСОБА_2 провести обмін житлового приміщення не відповідають нормам Закону. Відповідно до змісту ст.. 11,15 ЦК України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способом захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст.. 16 ЦК України. Як вбачається із змісту вказаної норми закону власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права, передбаченим законом або договором. Зобов'язання здійснити певні дії не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Таким чином, вимоги позивачки щодо зобов'язання відповідача провести обмін житлового приміщення розташованого в АДРЕСА_2 не ґрунтуються на вимогах закону та задоволенню не підлягають.
На підставі ст..11,15,16 Цивільного Кодексу України; ст.. 9, 109 Житлового Кодексу України, ст.. 47 Конституції України, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання провести обмін житлового приміщення розташованого в АДРЕСА_2 - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя ________________