Справа № 0426/6260/2012
Провадження № 2/0182/628/2013
Іменем України
28.05.2013 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого - судді Тихомирова І.В.
при секретарі - Рахуба О.Г.
за участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4
представника відповідача - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без шлюбу, поділ спільного майна подружжя та відшкодування витрат, -
встановив:
Спочатку ОСОБА_1 28.05.2012 року звернувся до суду із позовом про поділ спільного сумісного майна.
Згодом уточнив свої вимоги, звернувшись також із позовом про відшкодування витрат.
Свої вимоги мотивував тим, що він з 28 травня 2002 року почав проживати однією сім'єю без шлюбу з ОСОБА_3 та вести з нею спільне домашнє господарство.
У липні 2005 року вони спільною працею з ОСОБА_3 зібрали 8700 доларів США, з яких 5000 доларів США були заощадженнями позивача, а 3700 доларів США - заощадженнями відповідача ОСОБА_3
На ці гроші сторонами було придбано житловий будинок АДРЕСА_1 який було оформлено на ім'я ОСОБА_3 В даному будинку позивач зареєстрований по сьогоднішній день.
Після вселення до будинку вони з ОСОБА_3 за спільні кошти почали здійснювати поліпшення придбаного домоволодіння, робити ремонт будинку та благоустрій подвір'я, а саме: здійснено заміну вікон, укладено нову тротуарну плитку, демонтовано стару та встановлено нову систему опалення.
Загальна сума, на яку було здійснено поліпшення майна відповідача, склала 18700 грн.
Крім того, позивач посилається на те, що за час спільного проживання з відповідачкою ОСОБА_3 ними було придбано наступні речі:
- автомобіль ВАЗ - 210700 - 20, 2008 року випуску, червоного кольору, кузову НОМЕР_1, вартістю 33850 грн.;
- холодильник «Самсунг», вартістю 2053 грн.;
- пральну машину «Рейнфорд», вартістю 1449 грн.;
- пилосос «Рейнфорд», вартістю 230,83 грн.;
- плеєр DVD «Рейнфорд», вартістю 240,87 грн.;
Всього на суму: 37823,70 грн.
Враховуючи наведене та посилаючись на норми матеріального закону, позивач просить суд провести розподіл вищевказаного майна, що придбала відповідачка ОСОБА_3 та стягнути з відповідачки ОСОБА_4 на його користь 1/2 частину вартості поліпшень, які були внесені ним до будинку
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, посилаючись на наступне.
Вважає, що з 2002 року вона була знайома з ОСОБА_6, але вони були тільки друзями. Жодного спільного проживання, спільного побуту та домашнього господарства між ними не виникало.
На той час ОСОБА_6 перебував у законному шлюбі з ОСОБА_7, який було розірвано лише 15 січня 2008 року. До цього часу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вели спільне домашнє господарство, спільний сімейний бюджет, а до неї ОСОБА_1 приходив лише тоді, коли сварився з дружиною, без валіз, з проханням пожити деякий час.
Спільного господарства та сімейний бюджет вони не вели, зобов'язань подружжя не мали.
Що стосується автомобілю ВАЗ - 210700 - 20, то кошти на його придбання відповідачці ОСОБА_3 надала її донька - ОСОБА_4, ОСОБА_6 жодних коштів на його придбання не витрачав.
Після 2008 року сторони також не проживали як сім'я, лише коли позивач травмував голову у серпні 2010 року він до 22.12.2011 року проживав з позивачкою, яка з почуття жалю до нього оплачувала його лікування.
Будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_4, а тому не може бути предметом спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_3
Враховуючи наведені обставини, відповідачка ОСОБА_3, з думкою якої погодилася відповідач ОСОБА_4, просила суд відмовити у позові.
Крім того ОСОБА_4 пояснила, що зареєструвала позивача за адресою свого домоволодіння на прохання ОСОБА_1, щоб він міг працевлаштуватись. Ніяких сімейних стосунків між ОСОБА_1 та її матір'ю, ОСОБА_3, ніколи не виникало. Фактично ОСОБА_1, як їй відомо, проживав зі своєю родиною, за місцем проживання своєї дружини ОСОБА_7
Заслухавши сторони, свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно ч. 1 ст. 25 СК України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.
Отже, за даними нормами матеріального закону, сім'я - це первинний осередок суспільства, що ґрунтується на принципах спільного проживання, спільного побуту, взаємних прав та обов'язків та одношлюбності.
Як встановлено судом і не оспорювалося сторонами, ОСОБА_1 станом на 28 травня 2002 року перебував у законному шлюбі з ОСОБА_7
Шлюб між ними було розірвано лише 15.01.2008 року (а. с. 36).
Згідно ч. 1 ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Таким чином, дана норма матеріального закону пов'язує визнання майна спільною сумісною власністю жінки та чоловіка за одночасного настання декількох умов: 1) якщо вони проживають однією сім'єю; 2) якщо вони не перебувають у шлюбі між собою; 3) якщо кожен із них не перебуває у будь - якому іншому шлюбі; 4) якщо режим права власності на майно, що придбане ними спільно, не змінено за їхньої письмової згоди.
Допитані судом свідки не підтвердили факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як чоловіка і жінки, з веденням спільного домашнього господарства та спільного сімейного бюджету; ОСОБА_1 до 15.01.2008 року перебував у шлюбі з ОСОБА_7; ОСОБА_1 в порушення ст. 60 ЦПК України не надав суду доказів часу фактичного припинення спільного проживання з ОСОБА_7, а тому у суду немає підстав для встановлення факту проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_3 однією сім'єю без шлюбу.
У зв'язку з тим, що у суду немає підстав для встановлення факту спільного проживання сторін однією сім'єю без шлюбу, вимоги про розподіл між ними майна, що було придбане до 15.01.2008 року, задоволенню не підлягають.
А поскільки і після розірвання шлюбу з ОСОБА_7 сторони не почали спільне сімейне життя, що підтвердили у судовому засіданні допитані судом свідки, то вимоги про розподіл ВАЗ - 210700 - 20 також не можуть бути задоволені.
Залучені представником позивача до матеріалів справи довідка № 27 комунального дошкільного навчального закладу № 30 від 25.04.2013 р. та фото таблиця (а.с. 123-124), на думку суду, самі по собі не можуть свідчити про факт проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_3 однією сім'єю, оскільки пояснень в якості свідка особа, яка видала зазначену довідку суду не надавала і підстав щодо внесення до довідки, як факту, що вихованням ОСОБА_8 28.06.2005 р. займався в якості дідуся ОСОБА_1 суду не пояснювала.
Що стосується вимог про стягнення на користь позивача витрат, пов'язаних із поліпшенням будинку АДРЕСА_1 позивач, всупереч ст. 60 ЦПК України, не надав суду доказів погодження цих витрат з власником будинку, про його обізнаність з приводу покращень, що вносяться позивачем, а тому дані вимоги також не можуть бути задоволені.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України в разі відмови судом в задоволені позовних вимог не підлягають задоволенню і вимоги в частині стягнення з відповідачів судових витрат на його користь.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213 - 215, 217, 218 ЦПК України, суд -
вирішив:
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без шлюбу, поділ спільного майна подружжя та відшкодування витрат відмовити.
Ухвалу суду від 30.01.2013 р. про накладення арешту на автомобіль ВАЗ 210700-20, 2008 року випуску, червоного кольору, кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, який зареєстрований за ОСОБА_3 після набрання рішенням законної сили - скасувати.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення через Нікопольський міськрайонний суд. Сторони, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, можуть оскаржити рішення суду першої інстанції у такий самий строк з моменту отримання його копії.
Суддя: І. В. Тихомиров