Справа № 539/856/13-ц
30 травня 2013 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
В складі: головуючого судді - Матвієнка В. М.
при секретарі - Павличенко О.А.
представника позивача ПАТ КБ "Приват банк" - Ребрик С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ КБ 'Приват банк"' до ОСОБА_2 про стягнення боргу по кредитному договору ,
Позивач ПАТ КБ 'ПРИВАТБАНК' звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу по кредитному договору , мотивуючи тим, що 07.07.2006 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № DNH4KS23670067 за яким останній був наданий кредит розмірі 3011,96 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 09.07.2007 року.
Свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_2 систематично не виконувала, у встановлені позичальником строки кредит не повертала, внаслідок чого станом на 18.02.2013 року ОСОБА_2 має заборгованість у розмірі - 42655 грн. 50 коп. , яка складається з: - 3011 грн. 96 коп. заборгованості за кредитом; - 13707 грн.34 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом; - 23428 грн.80 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг; 500 грн. штрафу (фіксована частина ); - 2007 грн.40 коп. штрафу (процентна складова).
Згідно п.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт) ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" підписані відповідачкою терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту , відсотків за користування кредитом , винагороди , неустойки-пені, штрафів за даним Договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років .
Зміни до договору , умов надання споживчого кредиту не вносилися.
Позивач прохає суд стягнути з ОСОБА_2 42655 грн.50 коп. заборгованості за кредитним договором, що виникла станом на 18.02.2013 року та судові витрати .
У судовому засіданні представник позивача свої вимог підтримав, не заперечує проти прийняття заочного рішення, одночасно підтверджуючи суду, що змін до умов надання споживчого кредиту не вносилися, п.5.5. цих Умов передбачено , що терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту , відсотків за користування кредитом , винагороди , неустойки-пені, штрафів за даним Договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років є чинним. Пояснити про причини пропуску 5 - ти річного строку звернення до суду визначеного п.5.5.Умов представник позивача не зміг.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась , викликалась в судове засідання в установленому законом порядку через органи ЗМІ, у відповідності зі ст.74 ЦПК України .
Суд , враховуючи думку представника позивача , достатність матеріалів, доказів, що відповідач повідомлений в установленому законом порядку , від якого не надійшло ніяких заяв про перенесення розгляду справи, вважає за можливе провести заочний розгляд справи у відповідності зі ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши обставини справи суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ"ПРИВАТБАНК" слід відмовити.
Встановлено , що 07.07.2006 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № DNH4KS23670067 за яким останній був наданий кредит розмірі 3011,96 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 09.07.2007 року.
Свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_2 не виконувала, у встановлені позичальником строки кредит не повертала, внаслідок чого станом на 18.02.2013 року в неї виникла заборгованість у розмірі - 42655 грн. 50 коп. , яка складається з: - 3011 грн. 96 коп. заборгованості за кредитом; - 13707 грн.34 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом; - 23428 грн.80 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг; 500 грн. штрафу (фіксована частина ); - 2007 грн.40 коп. штрафу(процентна складова), що підтверджується письмовим розрахунком.
Кредитний договір та умови до нього сторонами не змінювалися, що підтвердив представник позивача.
Відповідно до ст. 2 ЗУ „Про банки та банківську діяльність" банківський кредит - це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому. Умови договору банк виконав, а відповідачка ухиляється від виконання взятих на себе зобов"язань, маючи при цьому заборгованість по кредиту.
Відповідно до п.7 ч. 13 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
Згідно з п. 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» враховуючи положення п.7 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).
За ст. 256, ст. 257 ЦК України позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до умов споживчого кредиту, який є предметом судового розгляду, кінцевим терміном повернення кредиту було визначено 09.07.2007 року включно, тобто, після вказаної дати позивач мав однозначно дізнатись про порушення свого права на повернення повної суми споживчого кредиту та супутніх платежів отже з 10.07.2007 року почався перебіг строку позовної давності.
Строк позовної давності за вимогами про повернення даного споживчого кредиту та додаткових платежів, що з нього випливають, сплив 10.07.2010 року.
Згідно ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом , може бути збільшена за домовленістю сторін, чим скористалися сторони, встановивши строк позовної давності 5 років у п.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам.
Відповідно до п.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт) ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту , відсотків за користування кредитом , винагороди , неустойки-пені, штрафів за даним Договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років, в даному випадку п'ятирічний строк позовної давності згідно умов договору, визначеного позивачем минув 09.07.2012 року. Позивач звернувся з даним позовом до суду 13.03.2013 року.
В судовому засіданні представник позивача на вимогу суду не зміг пояснити та вказати причину пропуску встановленого сторонами 5- ти річного строку позовної давності .
За таких обставин, позов пред'явлено до суду поза межами строку позовної давності, яка відповідно до вищевказаних положень має застосовуватись судом незалежно від заяв про це сторін.
Судом не встановлено обставин, з якими закон пов'язує зупинення чи переривання строку позовної давності (ст.ст. 263-264 ЦК України).
Таким чином діями відповідача були порушені встановлені законодавством правила виконання цивільно-правових правочинів і права позивача на отримання виконання зобов'язання за вищезазначеним договором, але позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду за захистом своїх порушених прав, що є підставою для відмови у задоволенні позову внаслідок пропуску строку позовної давності.
Ствердження представника позивача про те що строк позовної давності не пропущено оскільки відповідачкою не погашена заборгованість суд оцінює критично виходячи з умов до договору підписаних та визнаних сторонами .
Відповідно до ст. 88 ЦПК України вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача судових витрат не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 2 Закону України „Про банки та банківську діяльність",
п.7 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»,
ст.ст. 259, 261, 526, 530 ,1054 ЦК України ,
ст.10, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України суд,
В задоволенні позову ПАТ КБ 'ПРИВАТБАНК' до ОСОБА_2 про стягнення боргу по кредитному договору відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції. Особи , які брали участь у справі , але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду Матвієнко В. М.