Провадження №2/235/745/13 Справа № 235/1495/13-ц
30 травня 2013 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області в складі головуючої судді Стоілової Т.В.,
при секретарі Ковальовій В.М.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ВДВС Мінтус К.С.,
представника відповідача УДК Мар»яш Г.В.,
прокурора Рудь К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красноармійська цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Красноармійського миіськрайонного управління юстиції, Управління державного казначейства в м.Красноармійську, треті особи Управління пенсійного фонду України в м.Красноармійську та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої посадовою особою органу державної влади -
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції, Управління державного казначейства в м. Красноармійську, треті особи Управління пенсійного фонду України в м.Красноармійську та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої посадовою особою органу державної влади.
В обґрунтування позову зазначив, що згідно рішення Селидівського міського суду Донецької області від 17.03.2009року він сплачував аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання свого сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку(доходів) до повноліття сина. ІНФОРМАЦІЯ_2 року його син ОСОБА_6 досяг повноліття.
У зв'язку з досягнення повнолітня сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2р.н., державним виконавцем відділу ДВС Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області (далі-відповідачі) згідно з п.8 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження» було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу № 2-567/09.
Однак, у протиріч вимогам ст.ст.50, 51 ЗУ «Про виконавче провадження» відповідно до яких передбачений виключний порядок відновлення виконавчого провадження, який не було виконано, державний виконавець відділу ДВС Красноармійського міськрайонного управління юстиції(далі-відповідачі) 19.03.2012 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу № 2-567/09 та виніс постанову про звернення стягнення на його доходи, безпідставно зробивши висновок про наявність заборгованості по аліментах у розмірі 10011,72грн., що не ґрунтувалось на будь-яких об'єктивних даних.
Оскільки про зазначену постанову йому не було відомо, відповідач її вчасно не надіслав і про неї він дізнався тільки 19.04.2012року , після отримання на свій мобільний телефон смс-повідомлення, що з його пенсії відраховано сума на сплату аліментів на корить ОСОБА_5 на утримання сина.
У зв'язку з зазначеними обставинами, 25.04.2012р. він вимушений був звернутись зі скаргою на неправомірні дії відповідача - ВДВС до Селидівського міського суду Донецької області за захистом своїх порушених прав.
21 травня 2012року Селидівським міським судом Донецької області була розглянута його скарга на дії відповідача, за результатами розгляду якої скаргу задоволено частково : визнано дії відповідача щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.03.2012року та постанови про звернення стягнення на його доходи від 19.03.2012року по виконавчому провадженню № 31744140, неправомірними та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.03.2012року по виконавчому провадженню № 31744140, винесену 19.03.2012року відповідачем. Скасовано постанову від 19.03.2012року по виконавчому провадженню № 31744140 про звернення стягнення на його доходи.
Крім того, зазначену вище постанову від 19.03.2012року про звернення стягнення на його доходи, відповідач, для забезпечення її виконання, надіслав до Управлінню пенсійного фонду України в м. Красноармійську Донецької області і через незаконне рішення відповідача за період з квітня 2012року по травень 2012року з його пенсії були стягнуті кошти у розмірі 1858,62грн, що, на думку позивача, є матеріальною шкодою заподіяною незаконною постановою і зазначений факт незаконно прийнятого рішення відповідачем був встановлений ухвалою Селидівського міського суду від 21 травня 2012року.
Згідно до ч.2 ст.87 Закону України "Про виконавче провадження" збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.
У відповідності до ст.1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Таким чином, позивач вважає, що відповідачами по зазначеному позову є відповідний орган ДВС, до складу якого входить державний виконавець згідно ст.ст.3, 4, 11 ЗУ «Про державну виконавчу службу» та відповідний територіальний орган Державного казначейства (п.21 постанови пленуму ВС України від 26.12.2003року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», що також передбачено Постановою КМ України від 03 серпня 2011 року № 845).
Неправомірними діями та незаконними рішеннями відповідача йому заподіяно також моральну шкоду, яку позивач оцінюю у 10 000грн., що виразилась в тому, що внаслідок незаконного рішення державного виконавця ВДВС Красноармійського міськрайонного управління юстиції його звичайний ритм життя кардинально змінився, він не мін достатньо приділяти увагу своєму сину та батькам, витрачав час на звернення до адвоката та до суду, поніс при цьому затрати на правовому допомогу.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 6 ЗК «Про виконавче провадження», ст.56 Конституції України та ст.23 ЦПК України, позивач просить суд стягнути з держави Україна на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди - 1858,62грн, відшкодування моральної шкоди - 10 000грн., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 229,41грн. шляхом списання коштів зі спеціального рахунку Державного казначейства України у м.Красноармійську Донецької області.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_1 повністю підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Представники відповідачів Відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції та Управління державного казначейства в м.Красноармійську позовні вимоги не визнали, оскільки вважають, що шкода позивачеві спричинена не була, позивач не надав достатніх доказів спричинення йому моральної та матеріальної шкоди та юридичного обґрунтування своїх вимог.
Представник третьої особи Управління пенсійного фонду України в м. Красноармійську та третя особа - ОСОБА_5 до суду не з'явились, про день та час слухання справи повідомлені належним чином.
Заслухавши пояснення сторін, думку прокурора, який вважає вимоги позивача необґрунтованими, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 слід відмовити з таких підстав.
Загальноконституційними засадами відносин між державою та громадянином, зокрема щодо відповідальності держави, втілено в конституційні та цивільно-правові норми - ст.56 Конституції України, статті 1173-1176 Цивільного кодексу України та відповідні норми спеціальних Законів.
Так, статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно ст.1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Тобто, загальними умовами відшкодування шкоди державою є незаконність (протиправність) діяння, шкода та причинно-наслідковий зв'язок між ними .
Статтею 23 ЦК України передбачено загальні підстави відшкодування моральної шкоди громадянам, завданої внаслідок порушення їх прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна та у приниженні честі і гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Судом встановлено, що ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 21 травня 2012року, яка не оскаржувалась та набрала чинності 28.05.2012 року, було частково задоволено скаргу позивача ОСОБА_3 на дії державного виконавця Відділу ДВС Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області Мінтус К.С., визнано дії відповідача щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.03.2012року та постанови про звернення стягнення на доходи ОСОБА_3 від 19.03.2012року по виконавчому провадженню № 31744140 у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходів) до досягнення дитиною повноліття неправомірними, скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.03.2012року і постанову від 19.03.2012року по цьому ж провадженню про звернення стягнення на доходи (боржника) позивача(а.с.8).
Підставою для визнання дій державного виконавця неправомірними є те, що державний виконавець не скасувавши постанову від 29.07.2011 року по виконавчому листу №2-567, виданому 17.03.2009 року про закінчення виконавчого провадження, 19.03.2012 року, за заявою стягувача ОСОБА_5, своїми постановами знову відкрила виконавче провадження по цій справі та звернула стягнення на доходи боржника ОСОБА_3, зазначивши, що він має заборгованість з аліментів на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зазначену вище постанову від 19.03.2012року про звернення стягнення на доходи позивача ОСОБА_3, відповідач ВДВС, для забезпечення її виконання, надіслав до Управлінню пенсійного фонду України в м. Красноармійську Донецької області і за період з квітня 2012року по травень 2012 року з пенсії ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 були стягнуті кошти у розмірі 1858,62грн., що підтверджується довідкою УПФ від 04 липня 2012 року (а.с.11).
Тобто, судом встановлено, що державним виконавцем Мінтус К.С. було порушено порядок відновлення виконавчого провадження, внаслідок чого її дії визнані ухвалою суду неправомірними, що на думку суду, не є підставою для відшкодування матеріальної та моральної шкоди позивачеві в тому розумінні, що передбачено ст. 56 Конституції України , ст.ст. 23 та 1174 ЦК України.
Зі змісту ст. 56 Конституції України та науково-практичного коментаря до цієї статті, виданого Академією правових наук України в 2003 році, Харків «Право», вбачається, що протиправними будуть дії органів державної влади(органів місцевого самоврядування) або їх посадових чи службових осіб, що вчинені без відповідних повноважень, з перевищенням повноважень чи їх зловживанням.
Із пояснень державного виконавця Мінтус К.С. вбачається, що повторно вона відкрила виконавче провадження оскільки було встановлено, що боржник ОСОБА_3 не повідомив ВДВС про те, що крім заробітної плати отримував пенсію і аліменти на утримання його сина стягувались тільки з заробітної плати.
Тобто діяла державний виконавець Мінтус К.С. в межах своїх повноважень і позивач не надав суду будь-яке підтвердження зловживання її службовим становищем чи перевищення повноважень. Натомість дії самого позивача ОСОБА_3 є такими, що не відповідають вимогам Закону.
Відповідно до п.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний утримуватись від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, надавати у строк, встановлений держаним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно…
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача до Відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції, Управління державного казначейства в м.Красноармійську про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої посадовою особою органу державної влади є необґрунтованими, такими, що не відповідають вимогам закону і в їх задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.56 Конституції України, ст.ст.23, 1167, 1174 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК суд, -
ОСОБА_3 відмовити в задоволенні позову до Відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції, Управління державного казначейства в м.Красноармійську, треті особи Управління пенсійного фонду України в м. Красноармійську та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої посадовою особою органу державної влади .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення , апеляційної скарги.
Суддя: