Провадження № 22-ц/774/5003/13 Справа № 415/10239/12 Головуючий у 1 й інстанції - Похваліта С.М. Доповідач - Каратаєва Л.О.
Категорія
30 травня 2013 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого - Каратаєвої Л.О.
суддів - Кіктенко Л.М., Калиновського А.Б.
при секретарі - Бойко О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 лютого 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
19 лютого 2013 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська ухвалено рішення, яким задоволено позов ПАТ «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 9 994 грн. 16 коп.; заборгованість по процентам за користування за кредитом 12 502 грн. 65 коп.; заборгованість по комісії за користування кредитом 900 грн.; штраф 500 грн.; штраф (процентна складова) 1169 грн. 84 коп. та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги , колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2008 р. між сторонами укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідачка отримала кредит в сумі 10000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Вказані обставини відповідачка не заперечує.
Договірні відносини оформлені заявою (а.с.8) та умовами та правилами надання банківських послуг (а.с.9-10).
За користування кредитом відповідачка повинна сплачувати 30% на рік на суму залишку заборгованості.
Через порушення зобов'язань по поверненню кредитних коштів та сплати відсотків за його користування, станом на 31.08.2011 р. виникла заборгованість за кредитом 9 994 грн. 16 коп.;12 502 грн. 65 коп. - проценти; заборгованість по комісії за користування кредитом 900 грн.; штраф 500 грн.; штраф (процентна складова) 1169 грн. 84 коп.
Відповідно до ст. 625 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Стаття 627 ЦК України зазначає, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини по справі та правовідносини, що склалися між сторонами, надав їм належну правову оцінку та застосувавши ст.610, ч.1 ст.1054 ЦК, дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апелянта про порушення норм матеріального та процесуального права рішення не можуть бути прийнятті до уваги, так як, відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідачка жодним доказам не довела своїх заперечень, а її тлумачення норм чинного законодавства щодо форми договору зводяться до небажання сплачувати нараховану заборгованість. Щодо незгоди з нарахованими банком сумами, то ці доводи повинні обґрунтовуватися відповідними висновками експертів, що передбачено ст. 57 ЦПК, проте відповідачкою клопотань про проведення експертизи не заявлялося.
Рішення є таким, що відповідає вимогам ст..ст. 213, 214 ЦПК та підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 лютого 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді