Провадження № 22-ц/774/5916/13 Справа № 2/205/231/13 Головуючий у 1 й інстанції - Скрипник К.О. Доповідач - Прозорова М.Л.
Категорія 57
28 травня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного
суду Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді: Прозорової М.Л.,
суддів: Пономарь З.М., Ремеза В.А.,
при секретарі: Грендач Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, публічного акціонерного товариства "Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" (треті особи: ОСОБА_4, управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, Дніпропетровська міська рада, виконавчий комітет Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради) про визнання свідоцтва про приватизацію недійсним, -
ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в який просять скасувати рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2013 року та постановити нове рішення про задоволення її позовних вимог до ОСОБА_3, публічного акціонерного товариства "Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" (треті особи: ОСОБА_4, управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, Дніпропетровська міська рада, виконавчий комітет Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради) про визнання свідоцтва про приватизацію недійснимПАТ КБ "ПриватБанк" (а.с.242-243).
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2013 року відмовлено у задоволені вказаних позовних вимог ОСОБА_2 (а.с.236-239).
Як на підстави апеляційної скарги, ОСОБА_2 посилається на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи (а.с.242-243).
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 та його матері ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності від 21.06.2004 року, виданого Відкритим акціонерним товариством «ДМЗ» ім. Петровського (а.с.6-7).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 (а.с.11,12).
Рішенням Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради від 15.08.2008 року за № 629 було змінено умови договору найму житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 з померлої тітки ОСОБА_6 на племінницю ОСОБА_4 та на підставі розпорядження органу приватизації від 30.09.2008 року було видано свідоцтво про право власності на вказану квартиру на ім'я ОСОБА_4 (а.с.130,131).
З матеріалів справи вбачається, що 29.10.2008 року по договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом, реєстр № 3424, вказану квартиру придбала ОСОБА_2 у ОСОБА_4, якої спірна квартира належала на підставі свідоцтва про право власності на житло видане управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської Ради 30.09.2008 року згідно з розпорядженням № 6/476-08 та зареєстрованого в КП ДМБТІ 20.10.2008 року за реєстраційним номером 25115955 (а.с.5).
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2012 року визнано незаконним розпорядження органу приватизації від 30.09.2008 року про передачу спірної квартири у власність ОСОБА_4 Суд визнав недійсним свідоцтво про право власності на вказану квартиру від 30.09.2008 року, виданого Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради на ім'я ОСОБА_4, припинив право власності ОСОБА_4 на квартиру.
Суд також визнав недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 29.10.2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та припинив право власності ОСОБА_2 на дану квартиру (а.с.31).
Згідно додаткового рішення від 19.12.2011 року, яке ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.09. 2012 року залишено без змін, визнано за ОСОБА_3 право власності на ? частину вказаної квартири в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2; визнано за ОСОБА_3 право власності на ? частину квартири в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.32-33).
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 19.10.2004 року склала заповіт, згідно якого все своє майно заповіла своїй дочці ОСОБА_3 - сестрі померлого ОСОБА_5 (а.с.28-31).
Після смерті матері ОСОБА_6 та брата ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини до Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори звернулась ОСОБА_3, але свідоцтво про право на спадщину не видавалось.
За таких обставин, в силу діючого законодавства, а саме: ст.ст. 203,215,216 ЦК України, Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 не надала суду доказів того, що під час приватизації квартири АДРЕСА_1, її права були порушені та потребують захисту і правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спірну квартиру від 21.06.2004 року, виданого на підставі розпорядження від 21.06.2004 року № 3541 ВАТ "ДМЗ" ім. Петровського на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції в оскарженій частині.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду в оскарженої частині відповідає вимогам закону та матеріалам справи
Керуючись ст.ст. 303,307,308,315,319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Судді: