ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення без розгляду частини позовних вимог
04 квітня 2013 року м. Київ № 826/823/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., суддів: Добрівської Н.А., Кузьменка В.А., при секретарі судового засіданні Артеменко Я.С., за участю позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - Грінцова М.М. (довіреність від 09.11.2011р. № 05/2011), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2
до Міністерства внутрішніх справ України
про визнання неправомірними та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі по тексту - відповідач, МВС України), в якому (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог прийнятої судом 25 лютого 2013 року) просить: 1) визнати протиправним та скасувати наказ МВС України від 28 грудня 2012 року №1151 о/с про звільнення ОСОБА_2 з ОВС України, як такий, що перешкодив виконанню рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2012 року в адміністративній справі №2а-8932/11/2670 стосовно поновлення на службі в ОВС України в означений судовим рішенням спосіб, і як такий, що виданий з перевищенням посадових повноважень; 2) зобов'язати відповідача сплатити на користь позивача грошове забезпечення за час перебування його у розпорядженні МВС України з 23 серпня 2005 року по 28 грудня 2012 року, за винятком сум і періодів, що були оплачені відповідачем по рішенню Печерського районного суду міста Києва від 17 березня 2006 року по справі № 2-463/06 за період вимушеного прогулу з 23 серпня 2005 року по 23 серпня 2006 року (17 761,95 грн.) та за час перебування на посаді начальника ЛВ на ст. Рівне УМВС України на Львівській залізниці з 16 березня 2011 року по 09 червня 2011 року (10 958, 77 грн.). Через ненадання відповідачем належних доказів визначити суму для стягнення відповідно наданого позивачем розрахунку у розмірі 102 965, 86 грн.; 3) зобов'язати відповідача відшкодувати позивачу моральну шкоду грошима у розмірі 20 000, 00 грн.; 4) внести у рішення суду по даній справі речення подібного змісту: «В ході розгляду даної справи встановлено, що виданий відповідачем наказ МВС України від 28.12.2012 №1150 о/с про скасування трьох наказів МВС та про поновлення позивача на неіснуючій в штатно-посадовому розкладі МВС України посаді, носить ознаки формальності і неправомірності, що створило непереборні перешкоди для його виконання до цього часу у відповідних службах МВС України».
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання МВС України сплатити на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за період з 08 червня 2011 року по 28 грудня 2012 року.
Таким чином, з урахуванням прийнятої судом вказаної ухвали розгляду підлягають вимоги позивача про зобов'язання відповідача сплатити грошове забезпечення за період з 23 серпня 2005 року по 07 червня 2011 року.
20 березня 2013 року представником відповідача до суду було подано клопотання про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог про зобов'язання сплатити грошове зобов'язання за період з 23 серпня 2006 року по 28 травня 2012 року. В обґрунтування вказаного клопотання представник відповідача посилався на те, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду та не наведено поважних причин його пропуску.
Позивач під час розгляду справи в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні вказаного клопотання.
Розглянувши вказане клопотання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.
В силу ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду клопотання відповідача) суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
З огляду на те, що із вказаним позовом позивач звернувся лише 21 січня 2013 року та не навів поважних причин пропуску строку звернення до суду, колегія суддів дійшов висновку про необхідність залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання сплатити грошове забезпечення за період з 23 серпня 2005 року по 07 червня 2011 року.
Керуючись ст. 99, ст. 100, п. 9 ч. 1 ст. 155, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Клопотання Міністерства внутрішніх справ України про залишення адміністративного позову в частині без розгляду задовольнити частково.
2. Залишити без розгляду позовні вимоги ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України про зобов'язання сплатити грошове забезпечення за період з 23 серпня 2005 року по 07 червня 2011 року.
3. В іншій частині клопотання Міністерства внутрішніх справ України про залишення адміністративного позову в частині без розгляду відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому в ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст. 185 - ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Дегтярьова
Судді: Н.А. Добрівська
В.А. Кузьменко